Б 11 Білокінь, О. "Як реве ревучий...". Лексема "ревучий" як мовно-естетичний знак української культури : за матеріалами записів до книг вражень відвідувачів Шевченкової могили [Текст] / О. Білокінь> // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2010. - № 2. - С. 54-60. - Бібліогр.: 18 назв. Рубрики: Письменники--Персоналії--Україна, ХІХ ст. Кл.слова (ненормовані): мовно-естетичний знак культури -- тавтологія -- семантично-стилістичний засіб -- топонім -- український етнопростір -- мовленнєва субстантивація -- емоційно і енергетично насичений образ Анотація: На матеріалі записів вражень відвідувачів Шевченкової могили висвітлено роль словообразу "ревучий" як досконалої мовної форми, яка має концептуальний зміст і емоційно-естетичний вплив на мовців. Автор аналізує розкриття цієї теми в січасному літературознавстві. Зроблено висновок, що функціонування даної лексеми сприймається читачами як словесний поетичний образ української природи, а також як вплив потенційної сили, енергетика душі, воля до перемоги. Такі енергетично насичені шевченкові образи вже понад півтора століття наснажують українську долю життєдайною силою. Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗПЕРІОД |
Б 11 Білокінь, О. По безсмертному шляху : Актуалізація символьної семантики лексеми шлях (дорога) у духовному просторі Тарасової гори [Текст] / Ольга Білокінь> // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2011. - № 5. - С. 102-109. - Бібліогр.: 28 назв. Рубрики: Письменники--Персоналії--Україна, ХІХ ст. Кл.слова (ненормовані): символьні смисли -- Шевченкова могила -- екстралінгвальний контекст -- шлях до Шевченка як проща -- шлях як сакральна вертикаль -- символ, ритуал -- останній шлях Кобзаря -- семантика паломництва -- образні коди ментальності народу Анотація: Мета цього дослідження полягає в тому, щоб розкрити особливості впливу духовного простору Тарасової гори на прикладі багатьох свідчень відвідувачів Тарасової могили у різні роки ХХ ст., а також учасників Останнього шляху поета у 1991 р. (перенесення домовини з Петербурга до Канева). "Тернистий і невмирущий шлях за Правду видатного сина України", шлях пам'яті, скорботи і печалі, єдності - всі ці відгуки обумовлені сприйняттям Тарасової гори як національної святині, атрибутом якої є творення символічної реальності. "Ми на вічному шляху до Шевченка", - стверджує автор. Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗПЕРІОД |