Хмелевська, О. М.
    Досягнення Україною цілей розвитку тисячрліття у сфері освіти [Текст] / О. М. Хмелевська // Демографія та соціальна економіка. - 2013. - № 2. - С. 9-20. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Освіта--Розвиток--Україна
Кл.слова (ненормовані):
Цілі Розвитку Тисячоліття





    Хмелевська, О. М.
    Основні трансформаційні зрушення у системі вищої освіти в Україні [Текст] / О. М. Хмелевська // Демографія та соціальна економіка. - 2014. - № 2. - С. 21-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Вища освіта--Україна





    Хмелевська, О. М.
    Освітні ризики у контексті людського розвитку [Текст] / О. М. Хмелевська // Демографія та соціальна економіка. - 2016. - № 3. - С. 145-157. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Людський розвиток--Концепція





    Хмелевська, О. М.
    Репетиторство як складова тіньової освіти та можливості його оцінювання в Україні [Текст] / О. М. Хмелевська // Демографія та соціальна економіка. - 2017. - № 1. - С. 37-53. - Бібліогр. с. 50-53 (24 назви)
Рубрики: Працівники освіти--Репетиторство
Анотація: Поширеність репетиторства в Україні є найменш дослідженою сферою, насамперед з огляду на обмежені можливості аналізу цього явища за даними офіційної статистики освіти. Узагальнення міжнародного досвіду показало, що приватне додаткове навчання у рамках засвоєння основної освітньої програми необхідно розглядати як невід’ємну складову тіньової освіти. Це дозволяє вирішити низку методологічних проблем. Швидке накопичення емпіричних даних про приватне репетиторство на міжнародному і національному рівні дозволяє зосередитися на домінуючих напрямах у науковій літературі щодо причин та наслідків експансії тіньової освіти, визначення її параметрів, моделей та локалізації. Поєднання інформації з різних джерел даних про надавачів та користувачів додаткових освітніх послуг дозволяє отримати нові кількісні та якісні дані, у тому числі для аналізу суб’єктів виробництва та споживання тіньової освіти.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Хмелевська, О. М.
    Освіта для сталого розвитку: зміст та інституції [Текст] / О. М. Хмелевська // Демографія та соціальна економіка. - 2018. - № 1. - С. 29-42. - Бібліогр.: с. 40-42 (16 назв)
Рубрики: Сталий розвиток
   Освіта в Україні

Анотація: У низці програмних документів ЮНЕСКО та академічних публікацій освіту визнано невід'ємною частиною сталого розвитку та основою сталого суспільства. Це дає автору змогу дійти висновку, що взаємозв'язок трьох складових концепції сталого розвитку (економічної, соціальної та екологічної), а також комплексний характер Цілей Сталого Розвитку значно розширює суб'єктність і об'єктність освіти як соціального інституту, що нерозривно пов'язаний із ключовими сферами життєдіяльності суспільства. Якщо зміст соціального інституту трактувати як комплекс інституцій, то для ключового інструменту сталості - "освіти для сталого розвитку" на національному рівні можна визначити інституційне підґрунтя. Для цього на основі узагальнення міжнародного досвіду проаналізовано зміст та систематизовано напрями відповідної інституціональної роботи. Для України запропоновано зосередитися на розвитку таких освітніх інституцій: переорієнтація функціонального та предметного поля освіти; дизайн компетенцій; запровадження трансформаційної педагогіки; підтримка освітніх агентів; створення сталих навчальних середовищ; удосконалення координації та інтеграції; оновлення змісту освітніх реформ. У подальшому для кожної з цих освітніх інституцій доцільно уточнити ключові функції, інституціональний зміст і конкретні форми реалізації.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Хмелевська, О. М.
    Освітні новації: масштабування та інституційні практики [Текст] / О. М. Хмелевська // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 3. - С. 114-131
Рубрики: Освіта в Україні--Інновації
Анотація: Одним зі шляхів покращення якості освіти в Україні є впровадження освітніх новацій, ефективність та значущість яких доведено на рівні пілотних проєктів, програм, практик, у тому числі у інших країнах. Для цього доцільно скористатися прикладним потенціалом концепції масштабування, яка допомагає обґрунтувати структуру і алгоритм взаємопов'язаних дій на різних інституційних та управлінських рівнях. Актуальність статті обумовлена тим, що нині на міжнародному рівні масштабування у сфері освіти перебуває під впливом міждисциплінарних розвідок і швидкого накопичення емпіричних даних у нових сферах освітньої діяльності, зокрема з питань сталого розвитку, а серед вітчизняних науковців і фахівців цю тематику досі недооцінено. Це зумовлює доцільність узагальнення концептуальних рамок та інститу- ційних практик масштабування для подальшої концептуалізації його процесу. Мета статті - формулювання багатовимірної концептуалізації масштабу вання освітніх новацій з урахуванням сучасних теоретичних та емпіричних досліджень масштабування у соціально значущих сферах, а також логіки узгодженості ключових компонентів, процесів і результатів масштабування. Новизну дослідження засвідчує те, що дістала подальшого розвитку багатовимірна концептуалізація масштабування освітніх новацій, де як об'єкт масштабування запропоновано розглядати новацію, оскільки це поняття є ширшим за інновацію та охоплює більший діапазон освітньої діяльності, зокрема щодо імплементації принципів сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність уведення у вітчизняний науковий обіг англомовного поняття "сайт масштабування" (scaling site), що є важливим для розуміння й інтерпретації концепції масштабування. Серед результатів дослідження варто відзначити запропоновану автором візуалізацію моделі масштабування, яка генерує різні міждисциплінарні ідеї та структури процесу масштабування з системної точки зору, охоплюючи ключові етапи та цикли. Увагу сфокусовано також на елементах та стратегіях масштабування (суб'єктах, контекстах, вимірах, ресурсах і фінансових моделях, підходах і драйверах), сценаріях адаптації (сайтах, рівнях, секторах, циклах і термінах) і сценаріях трансформації об'єкта (включно із моніторингом та оцінкою). Зроблено висновок про доцільність використання концепції масштабування у сферах освітньої діяльності, для яких критично важливими є результативність і темпи упровадження відповідних нововведень.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)