Романюк, Світлана Іванівна. Як клітина транспортує синтезовані речовини, або чи справді не можна змінити місце і час зустрічі "внутрішньоклітинного вантажу" [Текст] / Світлана Іванівна Романюк, Сергій Васильович Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. - 2014. - № 1. - С. 80-88 : фот. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Нобелівські лауреати--Фізіологія і медицина Молекулярна біологія--Транспортна система клітини Кл.слова (ненормовані): везикулярний трафік -- Нобелівська премія Анотація: Лауреатами Нобелівської премії в галузі фізіології і медицини 2013 року стали американці Дж. Ротман і Р. Шекман та німець Т. Зюдгоф з формулюванням Нобелівського комітету "за фундаментальні відкриття механізму регулювання везикулярного трафіку - основної транспортної системи клітин". Дод.точки доступу: Комісаренко, Сергій Васильович; Шекман, Ренді Вейн \про нього\; Ротман, Джеймс Едвард \про нього\; Зюдгоф, Томас Крістіан \про нього\ |
Комісаренко, Сергій Васильович. Нотатки з етики в науці, або чи можуть відкриття бути запланованими і як здобутки другої наукової революції допоможуть вижити українській науці [Текст] / Сергій Васильович Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. - 2015. - № 4. - С. 13-23. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Наука--Економічні наслідки--Науковці--Україна Наука--Реформування--Оптимізація--Україна Анотація: В статті подана дискусія з приводу причин занепаду української науки та способів подолання кризи, яка триває понад 20 років, ситуація в цій галузі продовжує погіршуватися. Серед числених публікацій на цю тему, часто суперечливих, протилежних за думкою, наведено декілька в статті. Дод.точки доступу: Романюк, Світлана Іванівна |
Комісаренко, Сергій Васильович. Як клітинам вдається зберегти молекули ДНК неушкодженими, або завдяки чому існує життя на землі? Нобелівська премія з хімія 2015 р. [Текст] / Сергій Васильович Комісаренко, Світлана Іванівна Романюк // Вісник Національної академії наук України. - 2016. - № 1. - С. 30-40 : фот. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Нобелівська премія--Лауреати--Хіміки, 2015 р. Хімія--Хімічні реакції Кл.слова (ненормовані): ушкодження ДНК -- системи репарації ДНК Анотація: 7 жовтня 2015 р. у столиці Швеції Стокгольмі в рамках проведення 114-го Нобелівського тижня Нобелівським комітетом при Королівській академії наук Швеції в 107-й раз було оголошено імена лауреатів Нобелівської премії з хімії: Томаса Ліндаля (Tomas Lindahl), Пола Модрича (Paul Modric) і Азіза Санджара (Aziz Sancar). Ця нагорода є особливо престижною, оскільки засновник Нобелівських премій - шведський підприємець та винахідник Альфред Нобель (1833-1896) сам був хіміком і заробив свої статки завдяки винаходу динаміту. Хімія стала другою наукою після фізики, згаданою ним у заповіті. Дод.точки доступу: Романюк, Світлана Іванівна; Ліндаль, Томас \про нього\; Модрич, Пол Лоуренс \про нього\; Санджар, Азіз \про нього\ |
Романюк, Світлана Іванівна. Для чого потрібні циркадні ритми, або як змінити хід "біологічного годинника" [Текст] : нобелівська премія з фізіології і медицини 2017 р. / Світлана Іванівна Романюк, Сергій Васильович Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. - 2017. - № 12. - С. 50-62 : фот. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Лауреати Нобелівської премії--Фізіологія і медицина, 2017 р. Анотація: 2 жовтня Нобелівський комітет при Каролінському медичному інституті оголосив імена лауреатів Нобелівської премії з фізіології і медицини за 2017 рік. Ними стали троє американських учених: Джеффрі Холл (Jeffrey C. Hall), Майкл Росбаш (Michael Rosbash) і Майкл Янг (Michael W. Young). Нагороду їм присуджено «за відкриття молекулярних механізмів, що контролюють циркадний ритм». Дод.точки доступу: Комісаренко, Сергій Васильович; Джеффрі, Холл \про нього\; Росбаш, Майкл \про нього\; Янг, Майкл \про нього\ |
Комісаренко, Сергій Васильович. Нова стратегія боротьби з раком, або як працюють «гальма» системи імунітету [Текст] : нобелівська премія з фізіології та медицини 2018 року / Сергій Васильович Комісаренко, Світлана Іванівна Романюк // Вісник Національної академії наук України. - 2019. - № 2. - С. 44-57 : фот. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Нобелівські лауреати--Фізіологія і медицина, 2018 рік Анотація: Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2018 р. присуджено двом ученим-імунологам - Джеймсу Патрику Еллісону (James Patrick Allison) з Онкологічного центру ім. М.Д. Андерсона при Техаському університеті (США) та Тасуку Хондзьо (Tasuku Honjo) з Кіотського університету (Японія) за «відкриття терапії онкологічних захворювань шляхом пригнічення негативної імунної регуляції». Найпрестижнішою науковою нагородою 2018 року відзначено втілення в медичну практику результатів сучасних імунологічних досліджень, які останніми роками вже допомагають онкологам успішно боротися зі злоякісними пухлинами. Дод.точки доступу: Романюк, Світлана Іванівна; Джеймс, Патрик Еллісон \про нього\; Тасуку, Хондзьо \про нього\ |
Романюк, Світлана Іванівна. Молекулярна біологія та імунологія революціонують хімію, або як скерувати еволюцію протеїнів на благо людства [Текст] : нобелівська премія з хімії 2018 року / Світлана Іванівна Романюк, Сергій Васильович Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. - 2019. - № 2. - С. 69-85 : фот. Рубрики: Нобелівська премія--Лауреати--Хіміки, 2018 р. Анотація: Нобелівську премію з хімії у 2018 р. розділили між собою троє вчених. Половина премії дісталася американській дослідниці Френсіс Арнольд (Frances H. Arnold) «за спрямовану еволюцію ензимів», другу половину поділили між собою американець Джордж Сміт (George P. Smith) та британець Грег Вінтер (Sir Gregory P. Winter) «за фаговий дисплей пептидів і антитіл». Методи, розроблені нобелівськими лауреатами, сприятимуть розвитку більш екологічно чистого виробництва хімічної продукції, нових матеріалів, фармацевтичних засобів, біопалива тощо. Дод.точки доступу: Комісаренко, Сергій Васильович; Френсіс, Арнольд \про неї\; Сміт, Джордж \про нього\; Вінтер, Грег \про нього\ |
Романюк, Світлана Іванівна. Механізми адаптації клітин до гіпоксії, або як «перекрити кисень» злоякісній пухлині [Текст] : нобелівська премія з фізіології та медицини 2019 року / Світлана Іванівна Романюк, Сергій Васильович Коміасренко // Вісник Національної академії наук України. - 2019. - № 12. - С. 3-19 : рис. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Нобелівські лауреати--Медицина та фізіологія, 2019 рік Анотація: Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2019 р. присуджено двом американським ученим - Вільяму Дж. Келіну-молодшому (William G. Kaelin, Jr.) з Гарвардського університету та Грегу Л. Семензі (Gregg L. Semenza) з Університету Джонса Хопкінса, а також британському досліднику Пітеру Дж. Реткліффу (Sir Peter J. Ratcliffe) з Оксфордського університету за «відкриття того, як клітини відчувають і пристосовуються до наявності кисню». Роботи цьогорічних нобелівських лауреатів заклали основу для розуміння того, як рівень кисню впливає на клітинний метаболізм та фізіологічні функції. Їх дослідження відкривають шлях до розроблення нових стратегій у боротьбі з анемією, раком та багатьма іншими хворобами. Дод.точки доступу: Коміасренко, Сергій Васильович; Вільям, Дж. Келін-молодший \про нього\; Пітер, Дж. Реткліфф \про нього\ |
Комісаренко, Сергій Васильович. Редагування геному, або CRISPR/CAS9 - панацея від багатьох невиліковних хвороб чи перший крок до генного апокаліпсису? [Текст] / Сергій Васильович Комісаренко, Світлана Іванівна Романюк // Вісник Національної академії наук України. - 2020. - № 3. - С. 50-77. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Генна інженерія--Генетично модифіковані організми Генна терапія Вірусологія--Бактеріальні віруси Кл.слова (ненормовані): CRISPR/Cas9 -- редагування геномної ДНК -- генна терапія -- генетично модифіковані організми Анотація: В огляді йдеться про історію відкриття, бурхливий розвиток і подальші перспективи застосування нового потужного інструменту для редагування геному - CRISPR/Cas9. Взявши за основу один з елементів захисної системи бактерій, вчені-біологи створили досить простий, дешевий і швидкий метод внесення змін у ДНК рослин, тварин і людини. Ніколи раніше людство не мало настільки точного знаряддя для маніпуляції генами, і це відкриває широкі можливості для профілактики та лікування багатьох захворювань. Водночас у суспільстві точаться гострі дискусії: благо чи зло несе людству CRISPR/Cas9? Як і будь-яка нова технологія, генне редагування викликає побоювання і піднімає низку серйозних етичних проблем, особливо щодо можливості його використання на клітинах зародкової лінії і геномі ембріонів людини. Проте вже зараз очевидно, що CRISPR/Cas9 - це не чергова модна «іграшка» для вчених, а революційна технологія, яка змінить наше майбутнє. Дод.точки доступу: Романюк, Світлана Іванівна |
Романюк, Світлана Іванівна. Як відкрили вірус гепатиту С, або детективні пошуки вірусологів «мовчазного вбивці» [Текст] : нобелівська премія з фізіології та медицини 2020 року / Світлана Іванівна Романюк, Сергій Васильович Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. - 2020. - № 12. - С. 3-20 : фот. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Нобелівські премії--Фізіологія і медицина, 2020 рік Медицина--Хвороби печінки Вірусологія--Вірусні інфекції--Дослідження Анотація: Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2020 р. присуджено двом американським ученим - Гарві Джеймсу Альтеру (Harvey James Alter) з Національного інституту охорони здоров'я США та Чарльзу Райсу (Charles M. Rice) з Рокфеллерівського університету, а також британському досліднику Майклу Гоутену (Michael Houghton), який нині працює в Альбертському університеті в Канаді, за «відкриття вірусу гепатиту C». У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що дослідження цьогорічних лауреатів, які й досі продовжують цю роботу, дали людству неоціненну користь, дозволивши розробити ефективні методи діагностики та заходи з профілактики і лікування цієї інфекції. Дод.точки доступу: Комісаренко, Сергій Васильович; Гарві, Джеймс Альтер (Harvey James Alter) \про нього\; Майкл, Гоутен (Michael Houghton) \про нього\; Чарльз, Моен Райс (Charles Moen Rice) \про нього\ |
Комісаренко, Сергій Васильович. Перспективи редагування геному за допомогою CRISPR/Cas, або як опанувати «генетичні ножиці» [Текст] : нобелівська премія з хімії 2020 року / Сергій Васильович Комісаренко, Світлана Іванівна Романюк // Вісник Національної академії наук України. - 2020. - № 12. - С. 31-49 : рис. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Нобелівські премії--Хімія, 2020 рік Анотація: Нобелівську премію з хімії у 2020 р. присуджено двом дослідницям у галузі молекулярної біології - француженці Еммануель Шарпантьє (Emmanuelle Charpentier), яка нині очолює Відділення наук про патогени при Товаристві Макса Планка в Берліні, та американці Дженніфер Дудні (Jennifer Doudna) з Каліфорнійського університету в Берклі - за «розвиток методу редагування геному». У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що лауреатки відкрили один з найпотужніших інструментів генної технології - CRISPR/Cas9, або так звані «генетичні ножиці». Цей метод сприяв отриманню у фундаментальних дослідженнях багатьох важливих результатів. Зокрема, дослідники рослин змогли створити культури, стійкі до цвілі, шкідників та посухи. У медицині тривають клінічні випробування нових методів лікування раку, а мрія про те, щоб вилікувати спадкові захворювання, ось-ось стане реальністю. «Генетичні ножиці» вивели науки про життя на новий етап розвитку і дають людству величезну користь. Дод.точки доступу: Романюк, Світлана Іванівна; Еммануель, Марі Шарпентье (Emmanuelle Charpentier) \про неї\; Дженніфер, Анна Дудна (Jennifer Anne Doudna) \про неї\ |