Пасічник, Олександр.     Чинники визначення змісту навчання іноземних мов у закладах загальної середньої освіти України [Текст] / Олександр Пасічник, Олена Пасічник // Український педагогічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 129-140. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Шкільна освіта--Іноземні мови--Чинники розвитку--Соціокультурні маркери--Україна Анотація: Стаття належить до сфери фундаментальних досліджень, у якій крізь призму напрацювань науковців та аналізу особливостей розвитку системи іншомовної освіти упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. обґрунтовано систему чинників, які мають визначальний вплив на розвиток змісту навчання іноземних мов. Ґрунтовному аналізу піддаються категорія “соціального замовлення”, а також роль міжнародних інституцій, які різнобічно підтримують співпрацю науковців у галузі підходів та методики навчання іноземних мов Дод.точки доступу: Пасічник, Олена

Пасічник, Олександр.     Дидактичне обгрунтування змісту міжкультурної компетентності як компонента іншомовної комунікативної компетентності [Текст] / Олександр Пасічник // Український педагогічний журнал. - 2021. - № 3. - С. 35-44. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Комунікативна компетентність--Рівноправність культур--Краєзнавчий компонент Анотація: Предметним дослідженням визначено культурологічний потенціал змісту іншомовної освіти. Відповідно до логіки наукового пошуку, перегляду зазнає компонентний склад іншомовної комунікативної компетентності. Зокрема автор звертає увагу на хибність твердження, що формування соціокультурної компетентності в учнів сприяє автоматичному формуванню в них міжкультурної компетентності та кращому усвідомленню власної культури.

Пасічник, Олександр.     Проблема добору лексичного мінімуму з іноземних мов для закладів загальної середньої освіти: історія, сьогодення, перспективи [Текст] / Олександр Пасічник // Український педагогічний журнал = Ukrainian educational journal. - 2022. - № 1. - С. 98-106. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Лексика--Іноземні мови--Заклади середньої освіти Анотація: Стаття присвячена питанням формування лексичного мінімуму для закладів загальної середньої освіти. Автор аналізує окреслену проблему в історичній ретроспективі: поява перших частотних словників наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., обгрунтування системи критеріїв добору лексики для потреб школи в першій половині ХХ ст., відображення вимог до лексичного матеріалу в навчальних програмах тощо. Автор вбачає за доцільне розробляти словники-мінімуми, які могли б слугувати орієнтиром для авторів навчальної літератури і тестів. У цій діяльності пріоритетного значення мають набути критерії тематичності, комунікативного потенціалу та культурної цінності слова.