Міщук, Г. Ю.     Державне регулювання розвитку біржового товарного ринку [Текст] / Г. Ю. Міщук // Економіка АПК. - 2005. - №1. - С. 87-92. Рубрики: Біржова діяльність--Стан і перспективи Анотація: Проблеми розвитку біржового ринку. Нормативно-правове поле. Комплексний підхід до стабілізації діяльності біржі.

Міщук, Г. Ю.     Визначення обсягів тіньових прибутків суб'єктів підприємництва [Текст] / Г. Ю. Міщук // Фінанси України. - 2005. - № 5. - С. 60-65. - Бібліогр.: 11 назв Рубрики: Прибуток підприємств--Приховані доходи    Тіньова економіка--Підприємства--Тіньові прибутки Анотація: Обгрунтована авторська методика визначення частки прихованих підприємницьких прибутків. Відмінність її від наявних методик визначення частки тіньової економіки втому, що із її застосування можна виділити частку прихованих прибутків, а не валового внутрішнього прдукту, як пропонувалося раніше.

Міщук, Г. Ю.     Демографічні передумови реформування механізмів пенсійного забезпечення [Текст] / Г. Ю. Міщук // Статистика України. - 2009. - № 1. - С. 58-64. - Библиогр.: с. 64 ( 15 назв) Рубрики: Пенсійне забезпечення в Україні

Міщук, Г. Ю.     Соціальне підприємництво: критерії ідентифікації та проблеми розвитку [Текст] / Г. Ю. Міщук, Р. Р. Пилипчук // Демографія та соціальна економіка. - 2017. - № 2. - С. 152-165. - Бібліогр.: с. 163-165 (15 назв) Рубрики: Підприємництво--Соціальна політика--ЄС Анотація: Систематизовано підходи до юридичного визначення статусу та критеріїв ідентифікації соціальних підприємств, що застосовуються в країнах ЄС та покладені в основу методології обліку соціальних підприємств Європейською комісією. Здійснене групування країн за рівнем легітимації соціального підприємництва та аналіз поширеності соціальних підприємств у розрахунку на 10 тисяч населення та у групі малих і середніх підприємств. При цьому виявлено, що найбільшого розвитку в ЄС соціальне підприємництво набуло в країнах, де критерії його ідентифікації або чітко визначені в національному законодавстві (Італія, Фінляндія, Люксембург, Словенія), або закріплені у суспільній практиці та відповідному правовому забезпеченні діяльності національних різновидів соціальних підприємств (досвід Великої Британії, Іспанії). При цьому встановлено, що країни, які порівняно недавно приєднались до ЄС, застосовують набагато чіткіші межі критеріїв ідентифікації соціальних підприємств, що є свідченням розвитку державних стратегій їх підтримки на основі уточнення спеціального статусу на відміну від традиційних підприємств. До таких країн належать: Болгарія, Естонія, Литва, Словаччина, Хорватія, Чехія. Визначено, що мінімальні межі ознак ідентифікації соціальних підприємств в Європі становлять: зайнятість - не менше 30 % представників вразливих категорій населення у штаті підприємства та реінвестування не менше 50 % прибутку на соціальні цілі. Такий досвід доцільно застосовувати в Україні з метою розробки відповідних програм підтримки розвитку соціальних підприємств. Дод.точки доступу: Пилипчук, Р.Р.

Міщук, Г. Ю.     Соціальне виключення: проблеми визначення та оцінювання масштабів в Україні [Текст] / Г. Ю. Міщук, Г. М. Юрчик // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 1. - С. 166-181. - Бібліогр. с. 179-181 (21 назва) Рубрики: Бідність Анотація: За результатами дослідження соціального виключення уточнено його сутність і визначено відмінності в системі суміжних соціально-економічних категорій: бідність (як фактор та індикатор ризику соціального виключення); депривація (один із різновидів соціального виключення, що передбачає обмежену соціальну співучасть у певній сфері суспільного життя внаслідок наявних позбавлень, в основі яких лежать набуті статуси, соціальні умови та обставини); дискримінація (фактор соціального виключення, що обумовлений порушенням принципу рівності); маргіналізація та люмпенізація (граничні прояви соціального виключення, що обумовлюють формування «соціального дна»). На основі вивчення статистичних даних доведено обмежені можливості для прямого оцінювання масштабів соціального виключення в Україні. В ході оцінки факторів соціального виключення досліджено тенденції та масштаби бідності населення в Україні, в результаті чого доведено вищу об’єктивність та аналітичну цінність показників бідності, визначених на основі фактичного прожиткового мінімуму: 34,9 % його забезпеченості у 2017 році є істотним проявом збереження ризику низької якості життя та ймовірності соціального виключення для понад третини українського суспільства. Оцінювати масштаби соціального виключення можна на основі показників депривації. Позбавлення за одною ознакою зумовлює соціальне виключення населення лише з певної сфери суспільного життя. Найбільший рівень позбавлень населення в Україні має місце щодо охорони здоров’я, можливостей відпочинку та дозвілля, придбання непродовольчих товарів. В основі повного соціального виключення населення з суспільного життя лежить множинність соціальних позбавлень. Тому задля об’єктивнішого оцінювання масштабів та ризиків соціального виключення запропоновано підхід на основі аналізу депривації за кількома ознаками. Апробація запропонованого підходу з визначенням частки населення, що мають позбавлення за трьома та чотирма ознаками, дає змогу здійснювати коректніші об’єктивні порівняння сукупності передумов формування соціального виключення, а не лише деяких його проявів, що можуть відображати суб’єктивну вищу їх значущість за різними підходами аналітиків та цілями досліджень. Порівняння депривації населення України і відповідними характеристиками європейських країн доводить утримання суттєво вищого рівня матеріальної депривації за кількома ознаками, що провокує загрозу повного соціального виключення груп населення з суспільного життя. Дод.точки доступу: Юрчик, Г.М. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)