Рудинська, О. В.
    Пріоритетні напрямки економічного моделювання в банківській сфері / О. В. Рудинська, О. А. Мартинюк // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 6. - С. 294-299. - Бібліогр.: 16 назв
Рубрики: Економічне моделювання--Моделювання в банківській сфері
Анотація: У статті розглянуто питання моделювання економічного розвитку сучасної кредитно-фінансової установи.


Дод.точки доступу:
Мартинюк, О.А.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1




    Мартинюк, О. А.
    Моделювання інформаційно-аналітичного забезпечення для реінжинірингу економічної безпеки банку [Текст] / О. А. Мартинюк // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 10. - С. 284-290 : рис. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Фінанси України--Банковська система--Бізнес-процеси--Реінжиніринг
Анотація: У статті розглянуто загальну методику побудови інформаційно-фінансової системи комерційного банку для реінжинірингу бізнес-процесів. Представлено детальний розгляд методик та інструментів фінансової моделі, а також структурних елементів і методологій інформаційної моделі, які створюють гнучку сучасну автоматизовану систему банку.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Мартинюк, О. А.
    Формування інтелектуальних бізнес-процесів агрохолдингу [Текст] / О. А. Мартинюк // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - № 6. - С. 234-239 : рис. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Економіка АПК--Агрохолдінги--Інформаційно-виробнича архітектура--Україна
Анотація: У статті розглянуто формування інтелектуальних бізнес-процесів агрохолдингових структур на сучасному етапі, проаналізовано основні етапи та елементи, необхідні для створення оптимальної бізнес-системи, розглянуто методи, інструментальні засоби та програмні продукти, що підтримують створення, управління та моніторинг інтелектуальних бізнес-процесів різних рівнів ієрархії.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Мартинюк, О. А.
    Основні напрями формування інформаційної прозорості державного урядування в Україні [Текст] / О. А. Мартинюк // Економіка та держава. - 2020. - № 3. - С. 11-16 : табл. - Бібліогр. с. 15-16 (23 назви)
Рубрики: Державне управління--Інформаційно-комунікаційні технології
Анотація: Статтю присвячено питанням визначення основних напрямків формування інформаційної прозорості державного урядування та адміністрування. Зважаючи на розвиток глобальних процесів останнього десятиліття, внутрішні реалії соціально-економічного розвитку України, а також її міжнародні позиції та пріоритети, шлях побудови інформаційного суспільства можна визначити, як найбільш оптимальний для докірної зміни стратегічних орієнтирів державної політики та розвитку інформаційного простору, підвищення рівня добробуту громадян, покращення показників конкурентоздатності держави, прискорення інтеграції України у європейське та світове співтовариство. ??Поширення прозорості інформації було визначено однією з пріоритетних дій у рамках Антикорупційної стратегії Україна на 2014—2017 рр. У квітні 2014 року було запущено Єдиний державний веб-портал відкритих даних. А квітні 2015 р. ВРУ прийняла зміни до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Дослідження порталу публічних фінансів, Державної казначейської служби та системи ProZorro, що дозволить відстежувати рух коштів від проведення тендера до оплати дозволи скласти рейтинг організаторів у системі за 2018—2019 рр. Прогрес України в реформуванні сфери відкритих даних знайшов своє відображення в поліпшенні відповідних міжнародних рейтингів. Визначено що за окремими рейтингами Україна випереджає переважну більшість країн світу в поширенні відкритих даних щодо проектів законів (7 місце), державних закупівель (11 місце) та державної статистики (38 місце). На основі дослідження було запропоновано провести модернізацію публічних послуг та розвиток взаємодії влади, громадян і бізнесу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій в секторах: електронних послуг, відкритих даних, електронних інструментів залучення громадян, електронної ідентифікації та довірчих послуг.??Управління розвитком електронного урядування передбачає: формування базової інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури; підвищення ефективності управління розвитком електронного урядування. Це дозволить користуватися сучасними інструментами аналізу інформації, ефективно використовувати значні обсяги відкритих даних, та формувати розвинуте інформаційне суспільство, електронну демократію і прозоре державне урядування.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)