Малиновська, О. А.     Міграції в умовах глобальної фінансово-економічної кризи [Текст] / О. А. Малиновська // Регіональна економіка. - 2010. - № 2. - С. 123-133. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграційна політика--Трудова міграція    Міграційні процеси--Зарубіжні країни Кл.слова (ненормовані): Мігранти -- Рівень безробіття Анотація: Досліджено перспективи розвитку міграційних процесів в умовах глобальної фінансово-економічної кризи.

Малиновська, О. А.     Грошові перекази країнських трудових мігрантів у країнах ЄС: чинники формування, канали, використання [Текст] / О. А. Малиновська, І. П. Майданік // Демографія та соціальна економіка. - 2013. - № 1. - С. 120-131. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Ринок праці--Грошові перекази--Україна--ЄС Дод.точки доступу: Майданік, І.П.

Малиновська, О. А.     Міграційні дослідження радянського періоду та їх вплив на сучасне міграцієзнавство в Україні [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2013. - № 2. - С. 156-166. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграція--Історія--Україна

Малиновська, О. А.     Українсько-польський міграційний коридор: особливості та значення [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2015. - № 2. - С. 31-40. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграція--Трудова--Україна--Польща

Малиновська, О. А.     Зовнішня міграція громадян України в контексті скасування візового режиму поїздок до ЄС [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2016. - № 3. - С. 58-69. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграція--Скасування--Візовий режим

Малиновська, О. А.     Міграційний аспект гібридної війни Росії проти України [Текст] / О. А. Малиновська, О. О. Коломієць // Демографія та соціальна економіка. - 2017. - № 2. - С. 78-88. - Бібліогр.: с. 86-88 (19 назв) Рубрики: Міграційна політика--Україна    Воєні дії--Міграція населення--Україна Анотація: Стаття присвячена виявленню та аналізу демографічних наслідків російської агресії проти України. У публікації мова йде про те, що головними наслідками війни для міграційної політики стали: вирішення проблем з облаштуванням всередині країни близько 1,6 млн (4 % населення) внутрішньо переміщених осіб та збільшення потоку мігрантів до РФ. Показано, що головні демографічні загрози стабільному соціально-економічному розвитку, з якими стикнулася РФ (нерівномірність заселення території країни, криза інституту сім'ї, коротка середня очікувана тривалість життя, деформація статево-вікової структури населення), стали передумовою для розробки та впровадження спеціальних заходів політики, спрямованих на поповнення корінного населення країни за рахунок біженців з України. Аналіз результатів цієї політики показав, що розрахунки керівництва країни-агресора щодо обсягів міграції з України в РФ, числа громадян, які виявили бажання назавжди змінити країну проживання, та керованості географії розселення українських мігрантів не виправдалися. Найактуальнішим завданням міграційної політики України на сьогодні залишається розроблення політичних заходів, спрямованих на стимулювання і полегшення повернення на батьківщину українських біженців до РФ. Дод.точки доступу: Коломієць, О.О.

Малиновська, О. А.     Міграційна політика: теоретичні підходи та напрями наукового аналізу [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2018. - № 2. - С. 27-37. - Бібліогр.: с. 36-37 (11 назв) Рубрики: Міграційна політика Анотація: Однією з типових рис сучасної епохи є наростання масштабів, урізноманітнення видів та напрямів міжнародної міграції. Міжнародні переміщення населення перетворилися на важливий чинник суспільних трансформацій у країнах призначення і походження мігрантів, впливають на міждержавні стосунки. Це зумовило зростання значення міграційної політики як обов'язкової складової діяльності національних урядів, міждержавних об'єднань, всієї світової співдружності. Відповідно посилилася актуальність наукових досліджень міграційної політики, що мають теоретичне і практичне значення. Як і міграцію, міграційну політику вивчають на полідисциплінарній основі. Внаслідок тривалого панівного становища економічної науки в дослідженнях міграції, найбільшого поширення набуло вивчення міграційної політики з позиції політичної економії, де основним питанням є економічні вигоди та втрати від міграції і, звідси, політичні рішення, ухвалені в результаті їх оцінки. Разом з тим, низку теоретичних моделей аналізу міграційної політики застосовують у політології, соціології, міжнародних відносинах. Огляд найпоширеніших із них, поданий у статті, дає підстави для висновку, що всі вони доповнюють одна одну, проте не можуть запропонувати вичерпні пояснення процесу формування міграційної політики та її змісту. Хоча цілісної теорії міграційної політики не існує, наукові підходи, що використовуються в сучасних дослідженнях, дають змогу зробити кілька висновків, які видаються важливими для практичної політики. По-перше, міграційна політика є продуктом політичної системи, а не лише відображенням економічних чи демографічних обставин. По-друге, вона формується не тільки державою, а й іншими суспільними інститутами, бачення яких може відрізнятися. Тому дієва міграційна політика потребує погодження інтересів держави і власне мігрантів, місцевих громад, політичних партій, неурядових організацій тощо. По-третє, оскільки міграція відбувається між двома або й більше державами, погодження інтересів є необхідним також і на міжнародному рівні. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Малиновська, О. А.     Еміграція vs імміграція: напрями та механізми політики репатріації [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 1. - С. 69-81. - Бібліогр. с. 80-81 (14 назв) Рубрики: Міграційна політика Анотація: Метою цієї статті є викладення результатів аналізу закономірностей процесу репатріації, узагальнення зарубіжного досвіду розробки та реалізації політики сприяння і заохочення повернення мігрантів, формування пропозицій щодо державної політики повернення та реінтеграції в Україні. Повернення, як виїзд і перебування за кордоном, є невід’ємною складовою міграційного процесу. Воно несе вигоди і мігрантам, які завдяки роботі за кордоном покращують умови свого життя на батьківщині, і країні походження внаслідок поповнення людських та інтелектуальних ресурсів за рахунок осіб, що набули нового прогресивного досвіду. У зв’язку з цим у багатьох країнах, де, як і в Україні, відплив населення і, відповідно, повернення є численними, сформовано державну політику щодо повернення та реінтеграції громадян. Її цілі та засоби визначено у документах концептуального характеру. На їх виконання розроблено конкретні плани дій. Існують спеціальні виконавчі структури, відповідальні за реалізацію намічених заходів. Зазвичай діяльність держави спрямована на належне інформування поверненців, а також поліпшення їхніх позицій на ринку праці через підвищення кваліфікації та перекваліфікацію, визнання здобутих за кордоном професійних навичок, а у деяких країнах – у спосіб безпосередньої допомоги у відкритті власного бізнесу, надання безповоротних грантів чи пільгових кредитів, податкових пільг. Розробка відповідної політики в Україні, як механізму, який стимулюватиме мігрантів до повернення, запобігатиме повторним виїздам, на часі з міркувань і економічного, і демографічного характеру. З метою її формування та зважаючи на зарубіжний досвід передовсім видається доцільним покласти на Мінсоцполітики України функцію із заохочення репатріації та сприяння реінтеграції мігрантів, які повертаються. Оскільки питання виходить за межі повноважень одного відомства, для його розв’язання необхідно створити постійну міжвідомчу робочу групу. Варто запровадити порядок безмитного ввезення поверненцями засобів виробництва та товарів виробничого призначення з метою започаткування / розвитку власної справи або сільськогосподарського виробництва. Перспективним видається співпраця з зацікавленими країнами перебування українських мігрантів щодо розробки та реалізації спільних програм повернення та реінтеграції українських мігрантів на Батьківщині. Для визначення обсягів повернення та основних характеристик мігрантів-поверненців, їхніх проблем і потреб, вкрай актуальними є наукові дослідження феномену репатріації, її мотивів та результатів. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Малиновська, О. А.     Методи оцінювання чисельності мігрантів з неурегульованим статусом і можливості їх застосування в Україні [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 1. - С. 33-46. - Бібліогр. с. 44-45 (10 назв) Рубрики: Мігранти Анотація: Зважена оцінка чисельності іноземців, які не мають законних підстав для перебування в Україні, необхідна для планування заходів правоохоронних органів, визначення потрібних для них ресурсів, оцінювання ефективності їхньої роботи, дієвості міграційної політики загалом. Проте дані про виявлення і затримання нелегальних мігрантів є далеко не повними. Уявлення про дійсні обсяги та склад нелегальної міграції можна отримати лише шляхом оцінок. З метою їх формування в зарубіжних країнах використовують ряд методів. Їх огляд та визначення можливості застосування в Україні є метою цієї статті. Здійснений аналіз дав змогу розподілити методи оцінки чисельності мігрантів з неурегульованим статусом на дві групи. Перша з них - методи, базовані на даних, які прямо стосуються предмету дослідження, тобто виявлених, затриманих нелегальних мігрантів, а реальну їх кількість оцінюють за допомогою певних мультиплікаторів. У другій групі методів для оцінки масштабів нелегальної міграції використовують дані про все населення та про легальну міграцію (різниця між ними має показати обсяги нелегальної міграції), а також інші дані, прямо з міграцією не пов'язані. Новизна полягає у систематизації методологічних підходів до чисельної оцінки контингенту нелегальних мігрантів у країні і доведенні доцільності та можливості їх застосування в Україні. В статті обґрунтовано, що для формування найвірогідніших оцінок варто користуватися комбінацією різних методів, які доповнюють один одного. Використовуючи адаптовані до українських реалій підходи, упроваджені за кордоном, запропоновано розрахувати на основі різних даних та з використанням різних мультиплікаторів, а потім оцінити вірогідність і узагальнити отримані результати. Базовими для формування оцінки можуть бути статистичні дані щодо населення та міграції загалом і щодо виявлених та затриманих нелегальних мігрантів. Для уточнення пропорцій легальності / нелегальності, складу нелегальних мігрантів доцільно використати результати експертних опитувань. Бажано також опитати мігрантів легальних та нелегальних, отримавши інформацію для оцінки частки нелегалів у всьому загалі іноземців і якісну інформацію про шляхи їхнього прибуття, три валість перебування в країні, подальші міграційні плани. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Малиновська, О. А.     Сучасний розвиток міграційної політики ЄС та міграційні перспективи України [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 2. - С. 92-109 Рубрики: Міграція населення--Україна    Міграційна політика Анотація: Метою статті є аналіз розвитку міграційної політики Європейського Союзу, основних її напрямів, викладених Єврокомісією у проєкті нового Пакту щодо міграції та притулку, та оцінка впливу європейських підходів до міграційного менеджменту на міграцію населення України. Застосовано комплекс загальнонаукових методів пізнання: системний, порівняльний, структурно-функціональний. Актуальність дослідження обу мовлена значенням міграції українців до ЄС для розвитку країни, а також необхідністю імплементації норм і принципів європейського законодавства як складової євроінтеграції України. Новизна статті полягає у виявленні сучасних тенденцій політики ЄС у сфері міграції та прогнозуванні їхнього впливу на зміни обсягів, напрямів та характеристик міграції українців. Зроблено висновок про те, що передбачене новим Пактом розширення каналів легальної міграції (передусім для кваліфікованої робочої сили) водночас із посиленням протидії нелегальній міграції спонукатиме українців до більш впорядкованих переміщень до європейських країн. Це, безумовно, сприятиме покращанню умов праці, забезпеченню їхніх прав, проте посилюватиме ризики перетворення частини тимчасової трудової міграції на постійну і подальших втрат трудового та інтелектуального потенціалу країни. Пропозиції Єврокомісії щодо поглиблення співпраці у сфері міграції з країнами-сусідами відкривають для України нові можливості для послаблення негативних наслідків міграційних процесів. Зокрема, на часі вчергове порушити питання про укладення з країнами призначення трудових мігрантів з України угод про спільне використання робочої сили та про соціальне забезпечення. Варта обговорення з європейськими партнерами можливість підтримки програм сприяння реінтеграції мігрантів, які повертаються. Перспективи для трансформації відпливу мізків з України на їхню взаємовигідну циркуляцію містить пропозиція «партнерства щодо талантів». Розвиток міграційного менеджменту в ЄС потрібно враховувати і з метою удосконалення міграційної політики України. Зокрема, слід брати до уваги європейський досвід диференційованого підходу до імміграції, сприяння прибуттю фахівців, студентів, інвесторів. З метою запобігання нелегальній міграції та тіньовій зайнятості іноземців можуть бути використані напрацювання ЄС стосовно процедур допуску сезонних працівників, оформлення дозволу на перебування і на працевлаштування одним документом. Корисним видається також європейський досвід з підвищення ефективності і скорочення термінів процедур надання захисту шукачам притулку. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)