Корній, Л. П.     Тадей і Максим Рильські та Микола Лисенко: вплив середовища на формування особистості [Текст] / Л. Корній // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 3(травень-червень). - С. 94-103 : вкл. арк. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Письменники українські--Персоналії--Україна, 20 ст.    Музиканти і композитори українські--Персоналії, 19 ст. Анотація: У статті розглянуто, як мікросередовище «Київської Старої громади» та Микола Лисенко позначилися на фор-муванні особистості Максима Рильського. Висвітлено вплив студентського руху Київського університету кінця 50-х – 60-х років ХІХ ст. на становлення національно-демократичних світоглядних принципів Тадея Рильського та М. Лисенка, що відбилося на способі їхнього життя та різнобічній діяльності. Звернено увагу на культурницьку діяльність «Київської Старої громади» й активну участь у ній Т. Рильського та М. Лисенка. Відзначено формування в середовищі «Київської Старої громади» нового типу особистості – інтелектуала – громадянина з національною самосвідомістю. Громадянськість особистості з народолюбним та патріотичним світоглядом була характерна для багатьох громадівців, зокрема, для Т. Рильського та М. Лисенка. Способом свого життя та діяльністю вони вплинули на погляди, життєві пріоритети і мистецькі принципи молодого М. Рильського. Подано відомості про їхні дружні та творчі стосунки. Розкрито роль М. Лисенка, як одного з найвидатніших представників українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст., та його середовища у формуванні особистості М. Рильського, зокрема, представлено інформацію щодо наближення до музичної сфери, яка вплинула і на його поетичну творчість. У пропонованій статті відзначено діяльність М. Рильського в музикознавчій сфері, при цьому звернено особливу увагу на його праці про М. Лисенка. Підкреслено, що автор виділяв громадянськість як найважливішу рису особистості композитора, а також зауважував нову якість народності та національну самобутність його творчості. Ці риси були характерні і для самого М. Рильського, що підтвердила його поетична творчість і багаторічна самовіддана праця на розвиток української культури як директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії. У цьому він продовжив традиції свого батька, громадівців та М. Лисенка. Наголошено на значній ролі М. Рильського в справі друкування, редагування та виконання спадщини композитора Дод.точки доступу: Рильський, Максим Тадейович (укр. поет, пер., публіцист, громад. діяч ; 1895-1964) \про нього\; Лисенко, Микола Віталійович (укр. композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісен. фольклору, громад. діяч ; 1842-1912) \про нього\

Корній, Л. П.     Українська шкільна різдвяна драма XVII-XVIII століття i ляльковий театр вертеп: проблема адаптації та інтерпретації музичного чинника [Текст] / Л. П. Корній // Народна творчість та етнологія. - 2021. - N 2(березень-квітень). - С. 5-14. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Вертепна драма Кл.слова (ненормовані): вертепна драма -- шкільна драма Анотація: У статті йдеться про те, що українське мистецтво бароко розшарувалося на високий, середній та низовий стильові рівні. Проблема зв'язку між різними стильовими рівнями українського музичного бароко ще не привернула належної уваги дослідників. У розвідці розглядаються впливи української шкільної різдвяної драми XVII-XVIII ст. на ляльковий театр вертеп. Наголошується, що вперше проводиться порівняння цих двох видів театрального мистецтва з погляду використання в них музичного чинника. Установлено, що 1-ша дія вертепу пов'язана з високим стилем української різдвяної шкільної драми. Це розкрито на основі аналізу драматургічних функцій Хору в шкільній драмі та вертепі. Хор у цих видовищах брав активну участь у розкритті різдвяного сюжету, виконував роль персонажа. Спільним для них був жанр духовного канта із силабічним віршуванням. Попри схожості з високим стилем шкільної драми, вертеп був новим театральним жанром, який відносимо до середнього стильового рівня. орієнтуючись на народне середовище, автори вертепу дохідливо доносили до широкого глядача сакральний сюжет. Відзначається, що в 2-й дії вертепу були адаптовані інтермедії шкільних драм, які представляли низовий стильовий рівень бароко. У цій дії на перший план виходила сміхова лінія, музичний компонент позначений впливами українського музичного фольклору з перевагою танцювального. Взаємодія фольклору з низовим варіантом бароко мала великий потенціал для подальшого розвитку українського національного театру. Завдяки тому, що музика була невід'ємною частиною лялькового вертепу й відігравала важливу драматургічну функцію, це театральне видовище, як і деякі шкільні драми, мало ознаки жанру «драма з музикою». отже, шкільна драма і вертеп створювали підґрунтя, на якому в XIX ст. виникла українська драматургія зі значною роллю в ній музичного чинника, що по суті була "драмою з музикою"