Карнаух, Богдан.     Причинний зв’язок у деліктному праві: концепція novus actus interveniens [Текст] / Богдан Карнаух // Підприємництво, господарство і право. - 2019. - № 9. - С. 11-15. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Деліктне право--Причинно-наслідкові зв'язки Кл.слова (ненормовані): вина потерпілого -- відшкодування шкоди -- збитки Анотація: Статтю присвячено дослідженню проблеми причинного зв’язку в деліктному праві. Причинність можна уявити у вигляді нескінченного ланцюга, де кожна ланка є наслідком попередньої і причиною наступної. З природничої точки зору причина причини є причиною наслідку. Проте з точки зору права нескінченний ланцюг не може бути юридично значущим. Для того, аби бути підставою деліктної відповідальності, причинний зв’язок має бути досить близьким. Та це не означає, що лише безпосередній (найближчий) наслідок поведінки є юридично релевантним. Поведінка особи може викликати цілу послідовність подій, яка лише в кінцевому підсумку призводить до завдання шкоди потерпілому. Якщо одним з елементів такої послідовності є дії людини (самого потерпілого або третьої особи), то підлягає застосуванню концепція novus actus interveniens. Згідно з цією концепцією, якщо дії потерпілого або третьої особи становлять собою novus actus, то відповідач звільняється від відповідальності, і навпаки. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Карнаух, Богдан.     Зловживання правом та його правові наслідки [Текст] / Богдан Карнаух // Підприємництво, господарство і право. - 2020. - № 9. - С. 31-36. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Цивільне право--Зловживання правом--Правові наслідки Кл.слова (ненормовані): здійснення цивільних прав -- суб’єктивне цивільне право Анотація: Зловживання правом – це дії, які прямо не заборонені законодавством або договором, однак при цьому лежать поза межами змісту належного особі суб’єктивного цивільного права. Щоб оцінити, чи перебуває та або інша дія за межами змісту суб’єктивного цивільного права, суд має насамперед зважувати на мету, задля якої за особою визнається відповідне право. Зловживання має місце, коли особа намагається реалізувати право всупереч меті, задля якої це право існує, або у спосіб, явно не пропорційний до цієї мети.

Карнаух, Богдан.     Деліктна відповідальність органів публічної влади за Цивільним кодексом України [Текст] / Богдан Карнаух // Підприємництво, господарство і право. - 2021. - № 3. - С. 19-24. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Публічне адміністрування--Цивільно-правова відповідальність--Україна Кл.слова (ненормовані): відшкодування шкоди -- вина -- причинний зв’язок Анотація: Статтю присвячено дослідженню умов, за яких виникає деліктне зобов’язання держави чи територіальної громади відшкодувати шкоду, завдану органом державної влади чи місцевого самоврядування відповідно, їх посадовою чи службовою особою. За загальним правилом (виняток із якого передбачено ч. 5 ст. 1176 ЦК України) деліктна відповідальність у такому разі настає за наявності усіченого набору умов, до якого входять протиправність, шкода і причинний зв’язок. Протиправність дій, рішень чи бездіяльності органів публічної влади визначається на основі норм публічного права в рамках адміністративного судочинства. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Карнаух, Богдан.     Захист власності Європейським судом з прав людини і горизонтальний ефект [Текст] / Богдан Карнаух // Право України. - 2021. - № 5. - С. 149-166. - Бібліогр. в підрядк. прим. та в кінці ст. Рубрики: Право власності--Європейський суд з прав людини--Горизонтальний ефект--Захист власності Анотація: Мета статті – описати підхід Європейського суду з прав людини до вирішення заяв за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і осново положних свобод, а також дослідити горизонтальний ефект права на мирне володіння майном як фундаментального права людини в практиці Верховного Суду.