Дзюба, О. М.
    Оцінка ефективності заходів зі зниження професійних ризиків на підприємствах / О. М. Дзюба, Ю. О. Корнєва // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - N11. - С. 179- 184 : табл. - Бібліогр.: 16 назв
Рубрики: Економіка праці--Охорона праці--Професійні ризики на підприємствах--Підприємства дорожньої галузі України
Анотація: У статті розглянуто джерела виникнення професійних ризиків у дорожньому будівництві. Запропоновано обгрунтовувати конкретні проекти попереджувальних заходів зі зниження даних ризиків методом динамічного програмування.


Дод.точки доступу:
Корнєва, Ю.О.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1




    Дзюба, О. М.
    Чи писав гетьман Іван Мазепа листи Мотрі Кочубеївні? [Текст] / О.М. Дзюба // Український історичний журнал. - 2009. - № 6. - С. 16-24
Рубрики: Історія України--Період Гетьманщини
Анотація: На підставі аналізу документів слідчої справи з приводу доносу генерального судді В.Л. Кочубея на гетьмана І.С. Мазепу та порівняння їх з іншими джерелами, ставиться під сумнів автентичність відомих у літературі інтимних послань Івана Мазепи до Мотрі Кочубеївни.


Дод.точки доступу:
Мазепа, Іван Степанович (укр. військ., політ. і держ. діяч Гетьман Війська Запорозького ; 1639-1709) \про нього\




    Дзюба, О. М.
    Інтелектуальне співтовариство українців у Петербурзі 1760-1780-х рр.: "свої-чужі" [Текст] / О.М. Дзюба // Український історичний журнал. - 2011. - № 5. - С. 44-61
Рубрики: Історія України--Національні відносини
Анотація: Аналізується проблема самоідентифікації українського інтелектуального товариства вПетербурзі,взаємодопомога і підтримка земляків, співпраця з російськими діячами,внесок у формування російськоїкультури.





    Дзюба, О. М.
    Українська духовна еліта в Росії 18 ст.: служіння і служба (на матеріалах епістолярної спадщини) [Текст] / О.М. Дзюба // Український історичний журнал. - 2012. - № 6. - С. 57-74
Рубрики: Історія України--Історія Росії--Українське духовенство
Анотація: Простежується пастирське служіння ієрархів українського походження в російській православній церкві, відносини їх з владою, прийняття і неприйняття новим середовищем, прагнення повернутися на Батьківщину.





    Дзюба, О. М.
    Образ "іншого" в українській мемуарній прозі ХІІІ ст. [Текст] / О.М. Дзюба // Український історичний журнал. - 2014. - № 1. - С. 90-106
Рубрики: Джерелознавство--Українська мемуаристика.
Анотація: На основі щоденників М. Ханенка та Я Марковича досліджується уявлення й інформація авторів про населення Північного Кавказу та Каспійського узбережжя, життя якого вони спостерігалипід час завойовницьких походів російської армії 1722, 1725-1727 рр.





    Дзюба, О. М.
    Вихованці Києво-Могилянської академії: українські мемуаристи Я. Маркович та М. Ханенко (перша половина 18 ст.) [Текст] / О.М. Дзюба // Український історичний журнал. - 2016. - № 3. - С. 64-88
Рубрики: Історія України--Історія Києво-Могилянської академії--Джерелознавство
Анотація: На основі текстів щоденників представників козацької еліти першої половини 18 ст. простежується характер здобутої ними в КМА освіти. Відзначається вплив лекційних курсів Т. Прокоповича на формування їхніх інтелектуальних інтересів та духовних запитів. Наголошується на характерному для ранньомодерного часу універсальному змісті освіти.





    Дзюба, О. М.
    Посуд як складова культури харчування козацької старшини XVIII століття [Текст] / О. Дзюба // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 3(травень-червень). - С. 63-71. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Посуд--Козацтво, 18 ст.
   Харчування--Козацтво, 18 ст.

Кл.слова (ненормовані):
Козацька старшина -- Культура харчування
Анотація: Посуд як складова культури харчування козацької еліти ХVІІІ ст. демонструє спосіб життя, матеріальні можливості цього соціуму. Козацька старшина все більше відгалужувалася від козацького середовища, усвідомлювала себе шляхетством і відповідно облаштовувала власний побут, що, зокрема, простежується в асортименті посуду, його якості й вартості. Це різні за формою, матеріалом і призначенням вироби: миски і полумиски, тарілки, великі й малі ложки, ножі, виделки, ковші, ковшики, кубки, чаші, келихи, дзбани, пляшки, чайники, кавники, цукорниці, таці тощо. У повсякденному побуті козацької старшини не зник дерев’яний і глиняний посуд, традиційний для всіх суспільств тих часів. Але всебічного поширення набуває характерний загалом для європейської культури харчування мідний, циновий (олов’яний), срібний, а також порцеляновий та кришталевий посуд. Він мав неабияку цінність, вносився у реєстри посагу, заповіти, весільні дарунки. Купівля, вартість і вага його фіксувалися в щоденниках, зокрема П. Апостола, Я. Марковича, М. Ханенка, у приватних листах.
На основі вказаних документальних джерел представлено різні вироби для пиття, приготування та вживання їжі. Мідний, циновий і срібний посуд купувався в Москві та Петербурзі, його виготовляли й місцеві майстри. Відомими осередками золотарства в Гетьманщині були Київ, Чернігів, Стародуб, Ніжин, де козацька старшина замовляла різноманітний посуд у місцевих та іноземних майстрів. Привозився він також з німецьких земель, зокрема з Гданська і Вроцлава (нині – польські міста), з якими підтримувалися торговельні зв’язки. Посуд зі срібла відзначався високою художньою якістю та вартістю. Асортимент розширювався і козацька старшина не відставала від моди, купувала «ново манерні» вироби.
Поширюване вживання кави й чаю вимагало відповідного посуду та аксесуарів. Старшина купувала порцелянові чашки, чайники, кавники, цукорниці, млинки, декорувала стіл серветами та скатертинами. Поряд зі скляним цінувався і кришталевий посуд, призначений для пиття різних напоїв.
Отже, упродовж ХVІІІ ст. відбувався активний процес аристократизації козацької старшини, що простежується на прикладі використання різного за якістю та вартістю посуду.