Семінар про перспективи підготовки кадрів з народознавства та координацію дослідницької діяльності [Текст] / Г. А. Скрипник [та ін.] // Народна творчість та етнологія. - 2015. - N 2(березень-квітень). - С. 32-52 Рубрики: Етнографи українські--Підготовка Анотація: Виступи учасників семінару. Дод.точки доступу: Скрипник, Г. А.; Кушнір, В. Г.; Глушко, М. С.; Сополига, М.; Чернега, П. М.; Борисенко, В. К.; Ярмоленко, Н. М.; Курочкін, О. В.; Руда, Т. П.; Мушкетик, Л. Г.; Кожолянко, Г. К.; Капелюшний, В. П.; Русанов, Ю. А.; Шевчук, О. В.

Глушко, М. С.     "Дід" - традиційний хліборобський атрибут різдвяно-новорічних свят українців Надсяння [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2016. - N 6(листопад-грудень). - С. 31-41. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Обрядовий сніп--Звичаї і обряди    Новий Рік--Звичаї і обряди    Щедрий вечір--Звичаї і обряди Кл.слова (ненормовані): Обрядовий сніп -- Дідух -- Щедрий вечір -- Новий Рік Анотація: У статті із залученням широкого кола польових етнографічних матеріалів подано розгорнутий опис і аналіз звичаїв та обрядових дій, пов'язаних з важливим атрибутом різдвяно-новорічних свят українців Надсяння - житнім снопком ("дідом"). Зокрема, йдеться про його вибір, місце в хаті, ритуальне "годування", термін зберігання в помешканні, молотьбу на Новий рік хлопчиками ("новолітниками") чи господарем, традиційні способи використання отриманого зерна.

Глушко, М. С.     Надсяння: локалізація та межі етнографічного району України [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2017. - N 3(травень-червень). - С. 7-15 : ілюстр. Рубрики: Етнографічні райони--Локалізація--Надсяння Кл.слова (ненормовані): Етнографічні райони Анотація: У статті йдеться про Надсяння - етнографічний район України, який багато українських етнологів або безпфдставно ігнорує, або інтерпретує на власний розсуд. Залучивши етнографічні матеріали і результати наукових досліджень діалектологів, локалізуємо терени цієї етнографічної одиниці наприкінці XIX - на початку XX ст. та визначимо її сучасні межі.

Глушко, М. С.     Історико-етнографічне районування України: сучасний стан і наукові перспективи [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2018. - N 3(травень-червень). - С. 9-21. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Історико-етнографічне районування--Україна Анотація: У статті йдеться про низку важливих проблемних питань, що стосуються сучасного стану історико-етнографічного районування України. Найбільша проблема – відсутність етнографічного атласу України. Через це етнологи мають спиратися на інші надійні джерела – на Атлас україньккої мови, особливо під час локалізації різних етнографічних одиниць та з’ясування їхніх суперечливих меж. Такиими є південна і східна межі історико-етнографічної Волині. Залучивши результати досліджень провідних українських істориків, доведено, що південна і східна межі побутування волинських говірок наприкінці XIX – на початку XX ст., що їх встановили українські діалектологи, сформувалися вже в XV–XVIII ст. Тому й етнографічні межжі історико-етнографічної Волині не можуть суттєво відрізнятися від меж поширення волинського діалекту.

Глушко, М. С.     Описи традиційної матеріальної культури українців на сторінках часопису "Этнографическое обозрение" (1889-1916) [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2018. - N 5(вересень-жовтень). - С. 45-58. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Матеріальна культура--Українці    Кухня українська--Етнографічні дослідження    Житло--Етнографічні дослідження    Етнографічні дослідження--Матеріальна культура--Українці--1889-1916    Журнали російські--Етнографічні дослідження--1889-1916 Анотація: У статті йдеться про етнографічні дослідження з традиційної матеріальної культури українців (житло та їжу), опубліковані українськими й російськими народознавцями на сторінках журналу "Этнографическое обозрение" (1889-1916). З’ясовано географію фіксації цих джерел (історико-етнографічні райони України), їхній науковий характер, достовірність, історичне значення для сучасної української етнології.

Глушко, М. С.     "Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові [Текст] : (до 120-річчя початку друку) / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2019. - N 3(травень-червень). - С. 5-24. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Етнологія--Історія--Україна Анотація: Цього року виповнюється 120 років з часу виходу першого тома одного з найважливіших серійних видань Наукового товариства імені Шевченка - Матеріали для українсько-руської етнології. Історія його плану та практичного втілення, насамперед, зусиллями Федіра Вовка та Михайла Грушевського, а також причини багаторічної підготовки видання, основна мета та зміна офіційної назви збірки, і т. п. з’ясовується із залученням різного роду джерел. Дод.точки доступу: Вовк, Федір Кіндратович (1847-1918) \про твір\

Глушко, М. С.     [Рецензія]. Український млинологічний журнал. Харків ; Київ : Видавець Олександр Савчук, 2019. Вип. 2. 304 с., 545 іл. [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 2(березень-квітень). - С. 112-118 Рец. на Український млинологічний журнал. - Харків ; Київ : Видавець Олександр Савчук, 2019. Вип. 2. 304 с., 545 іл. Рубрики: Журнали українські Анотація: В "Українському млинологічному журналі" публікуються наукові та науково-популярні статті.

Глушко, М. С.     Михайло Зубрицький - діяльний член наукового товариства імені Шевченка у Львові [Текст] / М. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 3(травень-червень). - С. 7-27. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Етнографи українські--Персоналії, 19 ст. Кл.слова (ненормовані): Наукове товариство імені Шевченка у Львові Анотація: У статті йдеться про наукову діяльність Михайла Зубрицького - відомого українського археографа, історика, етнографа та фольклориста. З’ясовано історію його вступу до Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1896), обрання дійсним членом Товариства (1904) і членом Етнографічної комісії (1905), причетність Івана Франка та Михайла Грушевського до цих неординарних для священика подій. Докладно розглянуто співпрацю М. Зубрицького з різними науково-дослідними підрозділами першої української наукової установи. Встановлено: проживаючи у віддаленому від Львова гірському селі Мшанець, науковець-парох особисто відвідав сім засідань Історично-філософської секції, по одному разу засідання Археографічної і Статистичної комісій і двічі – загальні збори Товариства. На засіданнях Історично-філософської секції обговорили та рекомен-дували до друку 20 основних джерелознавчих, історичних та етнографічних досліджень уродженця Бойківщини, які він підготував упродовж 1897–1911 років. Членам цього науково-дослідного підрозділу сам М. Зубрицький представив лише 4 статті, а решту його розвідок подали інші вчені: І. Франко – 5, М. Грушевський – 6, Володимир Гнатюк – 4, Стефан Томашівський – 1. Тексти підготовлених археографічних та етнографічних досліджень автор часто доповнював цікавими фактами навіть під час їх верстання у друкарні. М. Зубрицький причетний також до проведення першої комплексної (етнографічно-антропологічної) експедиції українських народознавців (1904). Результати праці її учасників (І. Франка, Федора Вовка, Зенона Кузелі) вплинули на подальші етнографічні зацікавлення вченого. Зокрема, після завершення цієї наукової мандрівки дослідник активно вивчав народну матеріальну культуру бойків – житло, одяг і взуття. Із 1904 року він систематично поповнював етнографічні колекції різних музеїв Європи (Етнографічного музею у Відні (Австрія), Етнографічного музею у Базелі (Швейцарія), Музею НТШ у Львові) цікавими пам’ятками традиційно-побутової культури і народного мистецтва населення північно-західної частини Бойківщини. Дод.точки доступу: Зубрицький, Михайло Іванович (1856-1919) \про нього\

Глушко, М. С.     Володимир Гнатюк - організатор та учасник формування музейних етнографічних колекцій [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2021. - N 2(березень-квітень). - С. 15-25. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Етнографічні музеї--Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка--Львів, місто (Україна)    Етнографічні музеї--Санкт-Петербург, місто (РФ) Анотація: У 2021 році минає 150 років із дня народження Володимира Гнатюка - видатного вченого та організатора української науки. крім відомих галузей знань (етнографії, фольклористики, історії, літературознавства, мовознавства), його цікавила ще одна важлива сфера україністики - етнографічне музейництво. Залучивши архівні та опубліковані джерела, у пропонованій статті розглядаємо причетність В. Гнатюка до розбудови Музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові та його участь у формуванні музейних збірок. Щонайменше тричі (12.12.1900; 1.9.1909; 15.07.1920) В. Гнатюка обирали до різних тимчасових комісій НТШ у Львові, члени яких розробляли концепцію діяльності Музею, готували й поширювали серед населення праці методичного характеру (відозви), складали плани експозицій, опікувалися поповненням музейних колекцій новими моделями й автентичними предметами традиційно-побутової культури українців тощо. У 1902-1903 роках учений виконував обов'язки референта цієї структурної одиниці Товариства. Співпрацюючи з Федором Вовком, В. Гнатюк брав участь у формуванні нових етнографічних збірок етнографічного відділу Російського музею імператора Олександра III в Санкт-Петербурзі. ця співпраця була особливо активною напередодні Першої світової війни (1913-1914), коли фонди російської музейної установи поповнили вироби щоденного побуту ("писані столи", "писані скрині") та компоненти традиційного одягу гуцулів. Завдяки В. Гнатюку переважну більшість моделей та оригінальних зразків традиційної матеріальної культури і творів народного мистецтва було зібрано на території галицьких частин Бойківщини та Гуцульщини, звідки походили його найкращі "посередники" з музейної справи, - Михайло Зубрицький, Лука Гарматій, Богдан Заклинський, Антін Онищук, Петро Шекерик-Доників та ін. Водночас В. Гнатюк безпосередньо брав участь у пошуку, відборі та формуванні етнографічних колекцій, відпочиваючи влітку на території Гуцульщини. Дод.точки доступу: Гнатюк, Володимир Михайлович (1871-1926) \про нього\; Вовк, Федір Кіндратович (1847-1918) \про нього\