Бех, К.     Весільне печиво: традиційне обдарування та нові практики частування [Текст] / К. Бех // Народна творчість та етнологія. - 2016. - N 5(вересень-жовтень). - С. 90-95. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Весільні обряди--Печиво Кл.слова (ненормовані): Обрядове печиво -- Всесільний торт Анотація: У статті проаналізовано використання традиційного обрядового печива, простежено трансформації обдарування й частування випічкою гостей, репрезентовано нові тенденції та форми весільного почастунку.

Бех, К.     Особливості побутування фото- та відеозйомки у традиційному й сучасному весіллі та інноваційно-технологічні формати проведення шлюбних церемоній [Текст] / К. Бех // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 4(липень-вересень). - С. 66-74 Рубрики: Весільні обряди--Українці--Технологічні засоби--Шлюбні церемонії Кл.слова (ненормовані): онлайн-весілля Анотація: Основним джерелом для написання праць шлюбно-обрядової тематики слугує текстова й аудіофіксація інформації від учасників та очевидців весільного дійства. Унаслідок технічного прогресу з'явилися нові засоби збереження та відтворення історичної дійсності - фотографії та відеозаписи. Вони як джерела притягують наукову увагу етнологів, істориків, соціологів, антропологів та культурологів. З кінця XIX ст. технічний розвиток надав можливість етнографам, крім малюнків, креслень та схем, здійснювати фотографування, а ще згодом - відеозйомку. Водночас більший масив візуальної та аудіовізуальної джерельної бази дослідників складають екземпляри із сімейних архівів. Окрім звичайної побутової зйомки портрета і пейзажу, з'явилися перші світлини із документальним та науковим змістом. Стосовно часу появи весільної фотографії, то прийнято вважати, що він збігається із виникненням та поширенням фотографії загалом. До середини XX ст. фотографування наречених здійснювалося у студіях, адже обладнання було громіздким і нетранспортабельним, а процес знімання - тривалим. Світлини мали портретний характер, позування молодих обмежувалося лише однією або двома строгими поставами. Розвиток весільної фотографії перейшов на новий етап після Другої світової війни, коли з'явилася нова концепція зйомки подій усього весільного дня. У період активного впровадження радянської обрядовості присутність фотографа під час реєстрації шлюбу стала звичним явищем. Із 1990-х років на весіллі паралельно з репортажним та постановочним фотографуванням стає популярною відеозйомка за допомогою портативної касетної відеокамери. Спочатку фільмування весільного дня здійснювалося фрагментарно, у короткометражному форматі. З розвитком фотозйомки виникли й нові варіації відео. Здебільшого це короткометражний фільм про історію знайомства та взаємини наречених. Сім'ї молодих намагаються відтворити відомі їм традиційні звичаї, характерні їхній місцевості, використовуючи відповідний одяг, атрибути, словесні формули тощо.

Бех, К.     Історичні трансформації української обрядової культури в урбанізованому середовищі (1920-ті - початок ХХІ ст.) [Текст] / К. Бех // Український історичний журнал. - 2021. - N 1. - С. 98-106. - Зміст англ. мовою. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0130- 527 Рубрики: Етнографія України--Народні традиції--Весільна обрядовість, 1920-ті рр. - поч. ХХІ ст. Анотація: В статті проаналізовано зміни та трансформації української обрядової культури, і, зокрема, весільної обрядовості, в урбанізованому середовищі протягом останніх ста років. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)