Бараняк, І. Є.     Прогнозування тенденцій розвитку демографічних процесів у регіоні (на прикладі Львівської області) [Текст] / І. Є. Бараняк // Регіональна економіка. - 2013. - № 1. - С. 131-137 : рис. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Демографія--Народонаселення України    Демографія--Народжуваність в Україні--Дослідження, 21 ст.    Регіональна економіка--Львівська область Кл.слова (ненормовані): механічний рух населення -- природний рух населення -- прогнозування кількості населення Анотація: Проаналізовано сучасний стан та тенденції розвитку демографічних процесів на Львівщині. Представлені основи теоретичної моделі прогнозування кількості населення, яка містить три взаємопов'язані блоки прогнозних показників - народжуваності, смертності, міграції.

Регіональні соціально-економічні дослідження міграційних питань: ретроспектива та сучасні підходи [Текст] / Р. Т. Теслюк [та ін.] // Регіональна економіка. - 2014. - № 3. - С. 131-141 : рис. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Регіональна політика--Міграційні потоки    Регіональна економіка--Соціально-економічний розвиток--Україна Кл.слова (ненормовані): міграція -- мобільність -- міграційна активінсть -- репатріція -- соціально-економічна захищеність мігрантів Анотація: Здйснено ретроспективний огляд ґрунтовних учених Інституту за міграційною тематикою в період формування ринкових відносин і здобуття Україною незалежності. Охарактеризовано предметне коло дисертаційних робіт із зверненням уваги на проблему міграцій. Систематизовано напрями наукових досліджень з міграційного питання на основі здобутків учених при захисті дисертаційних робіт і публікації результатів дослідження у виданнях Інституту. Дод.точки доступу: Теслюк, Р. Т.; Біль, М. М.; Махонюк, О. В.; Бараняк, І. Є.

Бараняк, І. Є.     Українсько-німецька територіальна міграційна система: сучасний стан і тенденції розвитку [Текст] / І. Є. Бараняк // Регіональна економіка. - 2016. - № 4. - С. 66-74. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграційна політика--Україна    Міжнародні відносини--Україна--Німеччина    Міграційна політика зарубіжних країн--Країни Європейського Союзу Кл.слова (ненормовані): Потік міграційний -- Структура населення -- Зв'язок міграційний -- Демографія Анотація: На основі офіційних статистичних джерел оцінено зовнішноторговельні зв'язки між Україною та Німеччиною, масштаби міграційних потоків між двома державами у 2005-2015 рр., чисельність, статево-вікову структуру, територіальний розподіл кількості українців, які офіційно проживають у Німеччині.

Бараняк, І. Є.     Формування україно-німецької територіальної міграційної системи: економічні наслідки та ефекти [Електронний ресурс] / І. Є. Бараняк. - Електрон. журн. // Економіка та держава. - 2019. - № 3. - С. 132-136 : табл.; граф. - Бібліогр. с. 136 (8 назв) Рубрики: Міграція населення--Економічна ефективність--Україна--Німеччина Анотація: У статті доведено, що природа української міграції до Німеччини має економічний характер. Побудовано концептуальну модель економічних вигод та втрат України і Німеччини на державному рівні в результаті функціонування міграційної мережі обміну людськими ресурсами. Обчислено економічні наслідки міграції на державному та особистісному рівні, що виникли в результаті формування україно-німецької територіальної міграційної системи. Визначено, що економічна ефективність використання людського капіталу українських мігрантів у вартісному вимірі зросла в середньому майже в 11 разів. Обгрунтовано твердження, що розриви в рівнях доходів між українською та німецькою частинами територіальних суспільних систем стали однією з головних причин інтенсифікації процесу переливання людських ресурсів в україно-німецькому міграційному каналі та призвели до формування сучасної УНТМС. Наслідком функціонування УНТМС стало покращення економічної ситуації осіб-переселенців та сімей трудових мігрантів через зростання обсягів грошових переказів. Підсумовано, що Україна залишається країною-реципієнтом транскордонних переказів, а заощадження українських мігрантів може бути одним зі способів інвестування в розвиток економіки. Перейти к внешнему ресурсу: Бараняк І.Є.

Мульска, О. П.     Прогностична модель формування україно-німецької міграційної системи [Текст] / О. П. Мульска, І. Є. Бараняк // Економіка і прогнозування. - 2019. - № 2. - С. 120-137. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграція--Демографічні зміни--Прогнозування--Україна--Німеччина Анотація: Стаття присвячена побудові прогнозної моделі міграційної активності населення (стосовно загальної міграції, у т. ч. трудової) в рамках розвитку міграційної системи на прикладі України - Німеччини. Дод.точки доступу: Бараняк, І. Є.

Бачинська, М. В.     Сучасні тенденції міграційної активності населення Карпатського регіону [Текст] / М. В. Бачинська, І. Є. Бараняк // Економіка та держава. - 2019. - № 12. - С. 71-76 : табл.; граф. - Бібліогр. с. 76 (6 назв) Рубрики: Міграція населення--Карпатський регіон Анотація: У статті проаналізовано міграційні процеси Карпатського регіону. А саме: розглянуто основні показники, які будуть відображати динаміку міграційної активності Карпатського регіону, коефіцієнти міждержавної, внутрішньодержавної та загальної міграції, статевовіковий розподіл емігрантів Карпатського регіону. Проаналізовано динаміку населення Карпатського регіону та встановлено, що внутрішня міграція населення Карпатського регіону носить урбаністичний характер, тобто пов'язана із його переміщенням з сільської місцевості у міську. Визначено рівень привабливості областей Карпатського регіону для мігрантів, як з території України, так і з-за кордону, а також здійснено аналіз міграційних потоків у розрізі їх міжрегіонального та міждержавного векторів. Більш глибинний аналіз первинних показників міграції в розрізі окремих областей Карпатського регіону дозволить виділити кластери регіонів, з яких найбільше відбувається потік мігрантів і які стають донорами здебільшого робочої сили. Дод.точки доступу: Бараняк, І.Є. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Бідак, В. Я.     Ризикогенні особливості підвищення зовнішньої міграційної активності населення Карпатського регіону [Text] / В. Я. Бідак, І. Є. Бараняк // Регіональна економіка. - 2021. - № 1. - С. 44-54. - англ. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграційні процеси--Наслідки--Україна Кл.слова (ненормовані): міграційна активність населення -- міграційні ризики -- ризикогенність -- міграційні процеси -- соціально-економічний розвиток -- регіон -- соціально-економічні наслідки міграції Анотація: На основі аналізу загальних і локальних тенденцій міграційних процесів, показників офіційної статистики, даних Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, а також експертних оцінок зрізу анкетної вибірки соціологічного опитування, проведеного у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях у фокусі дослідження середовища формування міграційної активності населення, дається аналітична характеристика та оцінка впливу міграційних чинників на соціально-демографічний розвиток регіону. Визначені ризикогенні особливості підвищення зовнішньої міграційної активності населення, демографічні та соціально-економічні наслідки міграції. Показано, що зовнішні міграції в Карпатському регіоні останніми роками набувають все більших обсягів, включно зі зміною вектора спрямування, та загалом виявляють свої особливості та специфіку. За результатами дослідження визначено, що критичними негативними наслідками процесів зростання міграційної активності населення Карпатського регіону України на сучасному етапі стали: асиметрія розвитку прикордонних територій; зростання професійно-кваліфікаційних дисбалансів на внутрішньому ринку праці, зокрема через скорочення підготовки, а відтак і пропозиції кваліфікованих робітників; втрата прошарку найбільш креативних осіб молодого працездатного віку; подальша інституціоналізація міграційних мереж і систем, що сприяють реалізації міграційних намірів населення; зменшення попиту на соціальні послуги, особливо освітні, звуження через це можливостей якісної організації навчального процесу в умовах зовнішньої конкуренції. Наголошено на ризиках і загрозах високої міграційної активності населення. Обґрунтовано потребу у виробленні нових пріоритетів регулювання міграційної ситуації в Карпатському регіоні. Доведено, що для упередження, мінімізації та усунення ризикогенних міграційних викликів, а також підвищення ефективності регіональної міграційної політики слід реалізувати інструменти в межах організаційного, економічного та інституційного механізмів, серед яких найважливішими є розвиток системи програмування регіональної міграційної політики, удосконалення організаційної системи регулювання міграційних процесів і запровадження моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення управління процесами міграції. Дод.точки доступу: Бараняк, І. Є.