Іщенко, Юрій Анатолійович. Революційна етика: героїка перетворення, нігілізму та нетерпимості [Текст] / Ю.А. Іщенко> // Філософська думка. - 2005. - № 3. - С. 117-146. - Бібліогр. в підрядк. прим. Рубрики: Етика--Революційна--Ненасильство Філософія моралі--Нігілізм--Поняття Революційна мораль--Етика нетерпимості Анотація: Проблема насильства в історії та житті має не лише соціальний контекст свого розгляду. Не менш важливо неупереджено поглянути й на глибинні соціально-культурно і мовно артикульовані механізми комунікації, що надають тій чи тій міжособовій, міжгруповій, міждержавній, міжкультурній взаємодії насильницького чи ненасильницького характеру. Автор прагне докладніше розглянути деякі особливості революційної моралі, а в ЇЇ контексті - проблему насильства та нетерпимості. |
Іщенко, Юрій. Двомовна мовна особистість: наративна і дискурсивна ідентичність [Текст] / Ю. Іщенко> // Філософська думка. - 2008. - № 1. - С. 114-127. - Бібліогр. в підрядк. прим. Рубрики: Філософія і культура Філософія людини Кл.слова (ненормовані): Символи -- Знання -- Дискурс Анотація: Розглядається мова як базова генеруюча структура людини, яка визначає і характер діяльності, і характер комунікації та дискурсу, і, зрештою, характер особи. |
Мурзина, О. Лірик вразливої душі [Текст] / О. Мурзина> // Музика. - 2008. - № 3. - С. 6-9 : фото Рубрики: Композитори України Дод.точки доступу: Іщенко, Юрій Якович (укр. художник ; 1943) \про нього\ |
Іщенко, Юрій. Що сказав би Геракліт Парменідові? [] / Юрій Іщенко> // Філософська думка. - 2009. - № 4. - С. 120-135. - Бібліогр. : с. 135. Рубрики: Історія філософської думки--Онтологія Давньогрецька філософія--Філософський міф Кл.слова (ненормовані): Логос -- Онтологія -- Філософський міф -- Вогонь -- Буття -- Феномени Анотація: В історії філософської думки постійно відбувається повернення до кількох фундаментальних ідей, які сперечаються між собою. Сперечаються не самі ідеї як такі, а живі люди, що репрезентують їх у своєму мисленні й належать до певних шкіл, напрямків, традицій тощо. Автор статті, з метою виявлення евристики мислення, спробує реконструювати можливі "діалоги" мислителів, яких у дійсності не було. Дод.точки доступу: Геракліт \о нем\; Парменід \о нем\ |
Іщенко, Юрій. Конфлікти як предмет гуманітарної експертизи [Текст] / Юрій Іщенко> // Філософська думка. - 2010. - № 2. - С. 97-105. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Соціальна філософія--Філософія культури Філософія політики--Політична влада--Конфлікт--Україна, 21 ст. Кл.слова (ненормовані): вимір конфліктології Анотація: Конфліктологія — наука в багатьох вимірах: вона охоплює людину, її місце в природі, людському суспільстві і специфіку психологічних оцінок та внутрішньоособистих вимірів. Конфліктологія — міждисциплінарна галузь знань. |
Іщенко, Юрій. Концептуалізація життя: дискурсивний підхід [Текст] / Юрій Іщенко> // Філософська думка. - 2014. - № 6. - С. 62-76. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Філософія--Дискурс Кл.слова (ненормовані): теорія дискурсу -- міждисциплінарна методологічна програма -- епістемологічний аналіз Анотація: Автор статті досліджує епістемологічний аналіз поняття "дискурс". Вивчення дискурсу в різних галузях знання та діяльності дає змогу набагато повніше схарактеризувати ці типи знання з погляду їх креативності і живого функціювання в культурі. |
Іщенко, Юрій Анатолійович. Наука ХХІ століття: нові виміри, проблеми, відповідальність науковця [Текст] : круглий стіл "Наука як покликання і професія" / Юрій Анатолійович Іщенко> // Вісник Національної академії наук України. - 2017. - № 6. - С. 95-101 Рубрики: Етика наукова--Науковці Анотація: 9 грудня 2016 р. в Центрі гуманітарної освіти НАН України відбувся круглий стіл «Наука як покликання і професія». Тему взято з назви відомої лекції Макса Вебера, яку він зробив узимку 1918 р. у Мюнхенському університеті. Нині, на початку ХХІ ст., так само культурно і соціально болючими є питання перетворення духовного життя на своєрідне технічне виробництво, проблеми поділу праці у сфері духовної діяльності, кардинальна зміна статусу інтелектуала і, взагалі, раціональності в суспільстві, зрештою, доля європейської спільноти і доля цивілізації загалом. Так само гостро стоїть проблема суспільного статусу вченого. І логічно, що в цьому контексті важливу роль відіграє постановка М. Вебером питання про сенс наукової діяльності, смисл науки, а отже, і суть наукового розуму, питання про співвідношення переконань і знань, практичної доцільності духовних цінностей, розуму і віри. |