Рабінович, П. Методологія вітчизняного загальнотеоретичного праводержавознавства: деякі сучасні тенденції [Текст] / П. Рабінович // Право України. - 2014. - № 1. - С. 11-21. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Праводержавознавство--Загальнотеоретичне Юридична наука--Методологія Анотація: У статті розглянуто й критично проаналізовано основні тенденції трансформування методологічних підходів і методів дослідження правових і державних явищ у вітчизняній загальнотеоретичній юриспруденції. Визначено ті фактори, які глибинно зумовлюють відповідні перетворення зазначеної методології. |
Козюбра, М. Методологія правознавства і методологія права: співвідношення понять та їх особливості [Текст] / М. Козюбра // Право України. - 2014. - № 1. - С. 22-31. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Правознавство--Методологія Право--Методологія Юридична наука--Методологія Анотація: У статті на основі узальнення існуючих у літературі, зокрема західній, підходів зроблено спробу переосмислити поширені у пострадянській юридичній науці уявлення про методологію правознавства та її співвідношення з методологією права. Обгрунтовується думка про те, що методологію права не слід ототожнювати з методологією не лише наукового пізнання, а й пізнання взагалі. |
Оборотов, Ю. Аспекти розгортання методології юриспруденції [Текст] / Ю. Оборотов // Право України. - 2014. - № 1. - С. 33-39. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Юриспруденція--Методологія Юридична наука--Методологія Анотація: У сучасній методології юриспруденції відбувається перехід від вивчення станів її об'єкта, якими виступають право і держава, до осягнення цього об'єкта в його змінах і перетвореннях. Звідси дві підсистеми методології юриспруденції: підсистема, що звернена до стану права і держави, а також окремих їх компонентів і аспектів; і підсистема, що звернена до змін права і держави в цілому та їх складових. |
Ющик, О. До проблеми розвитку методології права [Текст] / О. Ющик // Право України. - 2014. - № 1. - С. 40-49. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Право--Методологія Юридична наука--Методологія Анотація: У статті розглядаються сучасні тенденції в розвитку методології права з точки зору закономірностей розвитку науки про суспільство. Зазначено роль матеріалістичного розуміння історії, як дороговказу у вивченні суспільних явищ і процесів, констатується внутрішньо суперечливий розвиток методології права в марксистсько-ленінській доктрині права, а також методологічна криза в сучасному праворозумінні. |
Панов, М. Проблеми методології формування категоріально-понятійного апарату юридичної науки [Текст] / М. Панов // Право України. - 2014. - № 1. - С. 50-59. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Юридична наука--Методологія Анотація: Розглядаються проблеми методології формування категоріально-понятійного апарату юридичної науки. Стверджується, що логіко-гносеологічний аспект формування правових понять і категорій становить процедура формалізації знань у галузі державно-правових явищ, що полягає в абстрагуванні від несуттєвих нетипових рис і властивостей цих явищ й у встановленні на цій основі їх загальних і найбільш суттєвих ознак, властивих всьому класу цих явищ, якими вони відрізняються від інших. |
Максимов, С. Класична і некласична моделі осмислення правової реальності [Текст] / С. Максимов // Право України. - 2014. - № 1. - С. 61-68. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Праводержавознавство--Методологія Юридична наука--Методологія Анотація: У статті здійснюється спроба виявлення можливостей та меж застосування концептів "класичне" і "некласичне" щодо осмислення права в умовах пошуку пострадянською юриспруденцією своєї методологічної ідентичності. На основі застосування концепту правової реальності виокремлюються основні моделі її осмислення: об'єктивістська, суб'єктивістська та інтерсуб'єктивна. Обгрунтовується доцільність ідентифікації як некласичної лише останньої моделі. |
Варламова, Н. Методологія юридичної науки: спокуса постмодерном [Текст] / Н. Варламова // Право України. - 2014. - № 1. - С. 69-77. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Юридична наука--Методологія Анотація: У статті розглядається проблема трансформації методології юридичної науки в ситуації постмодерну. Деякі сучасні теоретики права намагаються адаптувати методологічні підходи (релятивізм, соціально-історичний констетуалізм, антиесенціалізм) і мову некласичної філософії до дослідження правових явищ. Наслідком цього стає переосмислення багатьох принципів і категорій юридичної науки (зокрема, таких як справедливість і свобода) і відмова від їх змістовної (сутнісної) інтерпретації, а також поява інтегральних концепцій права, що прагнуть розширити онтологічні межі традиційних трактувань права. На думку автора статті, все це не сприяє приросту знань про право, а лише "розмиває" предмет юридичної науки. |
Честнов, І. Посткласична методологія права [Текст] / І. Честнов // Право України. - 2014. - № 1. - С. 78-85. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Право--Методологія Юридична наука--Методологія Анотація: У статті розкриваються основні положення посткласичної методології права. Показується роль принципу додатковості, лінгвістичного, антропологічного та прагматичного "поворотів" для методології правознавства. Автор визначає право як соціальний конструкт. Право продукується правлячою соціальною групою і відтворюється практиками народних мас. Посткласична методологія права конкретизується "якісними" методами конкретного юридичного дослідження. Серед них основна увага приділяється методу критичного дискурс-аналізу. |
Денисов, С. Використання діалектико-матеріалістичного методу в пізнанні права [Текст] / С. Денисов // Право України. - 2014. - № 1. - С. 86-93. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Право--Методологія Юридична наука--Методологія Анотація: Діалектику і матеріалізм необхідно відрізняти від радянської ідеології. Тоді вони дозволяють бачити не тільки офіційне, а й реальне та ідеальне право країни. Діалектика закликає об'єднати в систему різні уявлення про право (аксіологічні, позитивістські та соціологічні), бачити зв'язки права з суспільством, з інтересами окремих груп людей. Автор, використовуючи цей метод, виокремлює і досліджує особливий тип адміністративної правової системи. Діалектика вимагає виявляти закони розвитку правових систем. Їх необхідно враховувати при побудові програм реформування права Росії. |
Гаврилюк, Р. Чи можливе наукове некласичне пізнання права? [Текст] / Р. Гаврилюк // Право України. - 2014. - № 1. - С. 94-105. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Юридична наука--Методологія Право--Методологія Анотація: Стаття є продовженням розпочатого раніше на сторінках "Права України" аналізу проблеми філософсько-методологічного самовизначення правознавства: чим воно повинно і спроможне бути- наукою у точному значенні цього слова чи якимось іншим видом пізнання правової дійсності? Безпосередньо з'ясовується питання, чи можливе наукове некласичне пізнання права. З цією метою стисло викладено зміст некласичних стандартів науковості та осмислено за їх допомогою найістотніші результати некласичного пізнання права пізнавальною традицією відродженого природного права. Обгрунтовано висновок, що наукове некласичне пізнання права можливе, а резюме М.Тарасова про те, що "епістемологічна модель природно-правового пізнання не може бути застосована до юриспруденції" стосовно некласичних стандартів науковості, хибне. |
Ветютнєв, Ю. Методологічні проблеми розуміння істини як правової цінності [Текст] / Ю. Ветютнєв // Право України. - 2014. - № 1. - С. 106-112. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Юридична наука--Методологія Право--Методологія Анотація: У статті розглядається питання про роль істини у правовому житті суспільства. Зазначається об'єктивна необхідність застосування критерію істинності до правових явищ. Зіставляються різні концепції істини- теорія відображення, прагматизм, конвенціоналізм, теорія когеренції,- з точки зору їх прийнятності для юридичної науки. Проводиться порівняння уявлень про істину, характерних для наукового і для юридичного пізнання. |
Саїдов, А. Методологічні проблеми антропології права [Текст] / А. Саїдов // Право України. - 2014. - № 1. - С. 156-165. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Юридична наука--Методологія Антропологія--Правова Анотація: У статті наголошується, що хоча суперечки про статус антропології права в системі сучасної юриспруденції, про коло проблем, що належать до сфери її відання, тривають, загальновизнано, що антропологічна орієнтація істотно важлива для подальшого розвитку юридичної науки. |
Токарев, В. Від суб'єкта права до правового суб'єкта [Текст] / В. Токарев // Право України. - 2014. - № 1. - С. 182-186. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Право--Суб'єкти Юридична наука--Методологія Анотація: У статті розглянуті три концепції суб'єкта права, визначено відмінності між демократичною і тоталітарною моделями правосуддя. На думку автора, метою демократичного правосуддя є реінтеграція індивіда в комунікативний простір шляхом визнання його як правового суб'єкта. |
Гревцов, Ю. Методологічні проблеми пізнання відповідальності суб'єкта права [Текст] / Ю. Гревцов // Право України. - 2014. - № 1. - С. 187-194. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Право--Суб'єкти Юридична наука--Методологія Анотація: Позитивний порядок у суспільстві, так само як і різні збої у правовому регулюванні, безпорадна поведінка суб'єктів права, або вельми майстерне ігнорування закону чи його обхід,- все це, зрештою, справа рук самих суб'єктів права. У нашому правознавстві знання про суб'єкта права переважно обмежується уявленням про нього як про особу, яка володіє правоздатністю і дієздатністю. |
Бобровник, С. Новітні методи дослідження компромісу і конфлікту як соціальних явищ [Текст] / С. Бобровник // Право України. - 2014. - № 2. - С. 262-271. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Юридична наука--Методологія Соціальні явища--Компроміс--Конфлікт Анотація: Досліджуються наукові методи пізнання компромісу та конфлікту як соціальних інститутів. Визначається співвідношення методу та методологічного підходу. Особлива увага приділяється аналізу новітніх методів вивчення компромісу і конфлікту. Запропоновано характеристику функціонального методу, що досліджує компроміс і конфлікт з точки зору їх функцій та дисфункцій, та системно-структурного методу, що надає можливість не лише визначити структуру аналізованих категорій, а й їх місце у системі соціальних інститутів. Визначено значення герменевтичного методу, що визначає компроміс і конфлікт як способи буття суспільства, феноменологічного- як результат пізнання суспільних феноменів, синергетичного- як спосіб та результат комунікації суб'єктів. |
Ч-492 Максимюк, О. Д. (Викладач ЧНУ). Принцип невідворотності юридичної відповідальності [Текст] / О. Д. Максимюк // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. - Чернівці : ЧНУ, 2011. - Вип. 604: Правознавство. - С. 34-39. - Бібліогр. в кінці ст.
Дод.точки доступу: чернівецький автор, але не про Чернівці (Чернівецьку область) Є примірники у відділах: 1 (17.01.2014р. Інв.В 73801 - Б.ц.) (вільний) |
Бурлай, Є. Методологічне значення категорії "конфлікт" і проблема праворозуміння (до основ конфліктологічної теорії права) [Текст] / Є. Бурлай // Право України. - 2014. - № 6. - С. 149-157. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Право--Конфліктологічна концепція Юридична наука--Методологія Анотація: У вигляді ряду розгорнутих тез автор обгрунтовує висновок про теорію конфлікту, що є елементом соціологічної науки, відіграти непересічну роль в комплексному осмисленні явища права і ряду важливих правових інститутів. |