Сапейко, Людмила.     Напрями розвитку інституту спрощеного позовного провадження / Людмила Сапейко // Підприємництво, господарство і право. - 2019. - № 7. - С. 15-19. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Цивільне судочинство--Спрощене провадження Кл.слова (ненормовані): цивільна справа -- суд Анотація: Стаття присвячена дослідженню основних проблем інституту спрощеного позовного провадження в цивільному процесуальному праві. В роботі критично оцінюється закріплений в процесуальному законі поділ справ позовного провадження на такі, які обов’язково розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, ті, що можуть вирішуватися в такому порядку за розсудом суду, а також ті, які взагалі не підлягають розгляду в спрощеному провадженні. Набула подальшого розвитку позиція щодо надання суду дискреційних повноважень під час вирішення питання про розгляд цивільної справи у порядку спрощеного провадження. Акцентовано увагу, що оскільки безпосередньо на суд покладено обов’язок винесення законного та обґрунтованого рішення у справі, то саме він повинен визначати, в якому порядку – загальному чи спрощеному – доцільніше розглядати конкретну справу задля досягнення завдань цивільного судочинства, серед яких є не тільки своєчасний, але й об’єктивний розгляд справи. У цьому зв’язку запропоновано внести зміни до ЦПК України та передбачити, що будь-яка справа позовного провадження на розсуд суду, з урахуванням належного виконання завдань цивільного судочинства та виходячи з особливостей спірних правовідносин, може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження. Наголошено, що визначаючи форму позовного провадження, суд передусім має керуватися такими критеріями, як складність справи (сукупність обставин, які підлягають встановленню), обсяг та характер доказової бази, суб’єктний склад в справі. Крім того, суд має також враховувати таку особливість спрощеного провадження, як відсутність в ньому підготовчого засідання, а отже, неможливість вчинення процесуальних дій, передбачених ст. 197 ЦПК України, що може ускладнити розгляд та вирішення справи. Автором також обґрунтовується думка, що тільки суд, без звернення до нього сторін з відповідним клопотанням, враховуючи лише специфіку конкретної справи, має визначати необхідність проведення по ній судового засідання в рамках спрощеного провадження. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Бобрик, В. І.     Справи спрощеного позовного провадження в цивільному судочинстві [Текст] / В. І. Бобрик // Юридична Україна. - 2020. - № 4. - С. 31-33. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Цивільне судочинство--Спрощене провадження Кл.слова (ненормовані): малозначні справи Анотація: Чинний ЦПК України встановлює дві основні форми позовного провадження: загальне і спрощене. Щодо сутності та змісту загального позовного провадження в науковців і практиків питань зазвичай не виникає, чого не скажеш про спрощене провадження. Неоднозначність і неузгодженість процесуальних норм, що закріплюють особливості спрощеного провадження породжені ними практичні проблеми є предметом розгляду статті. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)