Гуссерль, Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія. вступ до феноменологічної філософії [Текст] / Е. Гуссерль // Філософська думка. - 2002. - № 3. - С. 134-149 Рубрики: Феноменологія--Філософія |
Окороков, В. Критика розуму, що рухається ( до лінейної інтерпретації феноменологічного простору мислення) [Текст] / В. Окороков // Філософська думка. - 2002. - № 5. - С. 3-25 Рубрики: Феноменологія--Філософія Мислення |
Карачевцева, Лариса. Етика відповідальності Ганса Йонаса та Еманюеля Левінаса [Текст] / Л. Карачевцева // Філософська думка. - 2006. - № 4. - С. 90-111. - Бібліогр. в підрядк. прим. Рубрики: Філософія моралі--Етика Феноменологія--Філософія Кл.слова (ненормовані): Свідомість -- Сущності -- Цінність Анотація: В статті досліджують зіставлення етик відповідальності Ганса Йосана та Еманюеля Левінаса. Вперше це зацікавило авторку статті під час слухання курсу "Сучасна практична філософія" на магістерській програмі університету Києво-Могилянська академія. Дод.точки доступу: Йонас, Ганс; Левінас, Еманюел |
Кебуладзе, Вахтанг. Історія розвитку феноменологічної філософії в Україні [Текст] / В. Кебуладзе // Філософська думка. - 2009. - № 1. - С. 5-12. - Бібліогр.: с. 11-12. Рубрики: Феноменологія--Філософія Товариства--Феноменологічне товариство--Україна Анотація: Автор статті, кандидат філос. наук у своєму короткому і доволі строкатому огляді розвитку феноменології в Україні намагається відповісти на питання: чому сьогодні в Україні ми взагалі намагаємося практикувати феноменологію і досліджувати її історію? |
Вальденфельс, Бернгард. Міркування щодо генеалогії культури [Текст] / Б. Вальденфельс // Філософська думка. - 2009. - № 1. - С. 13-26. - Бібліогр.: с. 26. Рубрики: Феноменологія--Філософія Філософія культури Культура і природа Культурна філософія Кл.слова (ненормовані): тілесність -- чужість -- ксенологія -- етнологія -- універсалізм -- некультура Анотація: Читачам пропонується переклад доповіді Б. Вальденфельса на пленарному засіданні Міжнародної конференції Українського феноменологічного товариства "Феноменологія і культура" (Київ, 2004). |
Іванова-Георгієвська, Неллі. Седиментація смислів у культурі та відповідальність пам'яті [Текст] / Н. Іванова-Георгієвська // Філософська думка. - 2009. - № 1. - С. 27-42. - Бібліогр.: с. 42. Рубрики: Феноменологія--Філософія Філософія культури--Свідомість--Пам'ять Пам'ять історична--Маніпуляції Філософія розуму--Смисл Кл.слова (ненормовані): смислоконституювання -- міфологізування Анотація: Ця стаття має на меті показати, (1) як феноменолоогія Едмунда Гусерля та деяких його наступників пояснює механізми й чинники такого смислового спустошення, пов'язуючи формування смислів симуляційного характеру з певними особливостями взаємодії актів смислоконституювання та мовного вираження їхніх результатів, і (2) як феноменологічна концепція життя смислів у культурі знаходить можливості відновлення смислової повноти поверненням до прафундацій, до засадового затвердження смислів. Дод.точки доступу: Гусерль, Едмунд \о нем\ |
Березіна, Вікторія. Переклад - міст між мовними світами? (на підґрунті філософської герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера) [Текст] / В. Березіна // Філософська думка. - 2009. - № 1. - С. 43-53. - Бібліогр.: с. 53. Рубрики: Феноменологія--Філософія Філософія мови--Переклад Герменевтика Мова і мислення Кл.слова (ненормовані): життєсвіт -- мовність Анотація: Тема перекладу є загальним топосом філософських міркувань Ганса-Георга Ґадамера. Переклад, з одного боку, стосується конкретно-історичної мови, з іншого - мовності (мовотворчої здатності) людини. Мова і мовність, своєю чергою, увиразнюються за допомоги феноменологічного аналізу життєсвіту (світу). Використовуючи поняття ритуалу, Ґадамер засвідчує відмінність людської мови від тваринної комунікації, обгрунтовує нерозривну єдність мови і мислення, показує спосіб конституювання мовних спільнот. Дод.точки доступу: Ґадамер, Ганс-Ґеорг \о нем\ |
Григоришин, Сергій. Мова як феномен культури у контексті розвитку трансцендентальної феноменології (на матеріалі феноменології М. Шелера) [Текст] / С. Григоришин // Філософська думка. - 2009. - № 1. - С. 54-65. - Бібліогр.: с. 65. Рубрики: Феноменологія--Філософія Філософія культури Філософія мови Кл.слова (ненормовані): трансценденталізм Анотація: Вивчаючи феномен культури автор вважає, що варто розглянути важливість мови для аналізу культури, варто обгрунтувати її важливість для феноменології не тільки ззовні, а й зсередини. Дод.точки доступу: Шелер, Макс \о нем\ |
Тимохін, Олександр. Інтерсуб'єктивний вимір лібералізму: до феноменології братерства [Текст] / О. Тимохін // Філософська думка. - 2009. - № 1. - С. 96-108. - Бібліогр.: с. 108. Рубрики: Феноменологія--Філософія Філософія політики--Політична свідомість Політична філософія--Феномен братерства Кл.слова (ненормовані): етатизм -- свобода -- легітимність -- індивідуалізм Анотація: Автор подає свої історико-філософські міркування заради виправдання такого незвичного поєднання феноменології та лібералізму, спираючись на критику розуміння проблеми легітимації державної влади як центральної проблеми політичної філософії, розглядає ідеї братерства як точки перетину феноменологічного вчення про інтерсуб'єктивність і ліберальної думки і намагається вибудувати спільну для них перспективу. |
Пролеєв, Сергій. Профетизм модерної німецької філософії: К. Маркс і Е. Гусерль [Текст] / С. Пролеєв // Філософська думка. - 2009. - № 1. - С. 125-133. - Бібліогр.: с. 133. Рубрики: Феноменологія--Філософія Філософські вчення--Марксизм Кл.слова (ненормовані): ентелехія -- сотеріологічна практика -- достеменна дійсність Анотація: У цій статті автор хотів би звернути увагу на ту рису феноменології, яку зазвичай недооцінюють, і вона залишаєтьсмя у сунках. Здається, нема нічого більш протилежного у теоретичній царині, ніж марксистська доктрина, з одного боку, і Гусерлева феноменологія - з іншого. Дод.точки доступу: Гусерль, Едмунд \о нем\; Маркс, Карл Генріх (нім. філософ-матеріаліст, теоретик-суспільствознавець, політеконом, політ. журналіст-публіцист; протагоніст робіт. соціал. руху ; 1818-1883) \про нього\ |
Секундант, Сергій. Phaenomenon bene fundatum: становлення феноменологічної доктрини Г. В. Ляйбніца [Текст] / Сергій Секундант // Філософська думка. - 2010. - № 2. - С. 106-129. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Філософія--Історія світової філософії Феноменологія--Філософія Кл.слова (ненормовані): Сприйняття -- Субстанція -- Метафізика Анотація: Ляйбніц був першим із філософів Нового часу, який зробив предметом свого дослідження поняття феномена. Автор намагається встановити, які передумови привели до виникнення "феноменології Ляйбніца", а також виявити її специфічні риси та можливі впливи на феноменологію Гусерля. Дод.точки доступу: Ляйбніц, Готфрід Вільгельм \о нем\ |
Вахтель, Андрій. Щодо феноменології природничої науки [Текст] / Андрій Вахтель // Філософська думка. - 2017. - № 5. - С. 62-75. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Природничі науки--Метод наукового дослідження Феноменологія--Філософія Методологія науки--Дослідження Кл.слова (ненормовані): натуралізм -- матеріалізм -- математична конструкція Анотація: У центрі розгляду цієї статті - спроба Оскара Бекера, учня Едмунда Гусерля і математика, здійснити феноменологічне обгрунтування класичної і некласичної (Айнштайнової) фізики та фізичного застосування геометрії. Цю спробу Бекер здійснював на грунті Гусерлевого ретельного аналізу феноменологічної конституції матеріальної природи, а також його загального методу феноменологічного прояснення наукових понять і положень, які також розглядає автор цієї статті. Метою статті є демонстрація того, як імпліцитні положення фундаментального характеру входять до системи природничонаукового знання і як ці положення піддаються феноменологічному проясненню. Дод.точки доступу: Бекер, Оскар \про нього\; Гусерль, Едмунд \про нього\ |
Зіневич, Анастасія. Дві феноменології та дві французькі традиції екзистенційної філософії [Текст] / Анастасія Зіневич // Філософська думка. - 2017. - № 5. - С. 76-89. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Феноменологія--Філософія Екзистенціалізм Кл.слова (ненормовані): інтенційність -- просторове мислення -- екзистенційна редукція -- темпоральність -- залученість Анотація: У статті здійснено спробу порівняльного аналізу двох феноменологій: феноменології Е. Гусерля і феноменології Є. Міньковського та Ґ. Марселя. Описані відмінності витоків двох феноменологій: неокантіанський і картезіанський витоки феноменології Е. Гусерля та берґсоніанський виток феноменології Є. Міньковського та Ґ. Марселя. Позначені відмінності у завданнях, що стоять перед феноменологами двох напрямків. Наведено феноменологічні ідеї Ґ. Марселя, розвинені ним у співпраці з Є. Міньковським, та сутність повороту Ґ. Марселя до екзистенційної проблематики. Для позначення відмінності засобу феноменологічного утримання Ґ. Марселя запроваджено новий термін: екзистенційна редукція. Дод.точки доступу: Гусерль, Едмунд \про нього\; Міньковський, Є. \про нього\; Марсель, Габріель (французький філософ ; 1889-1973) \про нього\ |