Колот, Анатолій.     Людина і нова економіка: теоретико-методологічний аналіз взаємодії та домінант розвитку [Текст] / А. Колот, О. Кравчук // Економічна теорія. - 2015. - № 1. - С. 5-25. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Політекономія--Дослідження    Економічна теорія--Людина і суспільство Кл.слова (ненормовані): нова економіка -- економіка людини -- соціально-трудовий вимір -- людський розвиток -- мережева людина Анотація: Стаття містить авторський концепт людини як стратегічного ресурсу і мети соціально-економічного розвитку та теоретико-методологічний аналіз взаємодії людини і нової економіки, домінант їх розвитку. Проведене дослідження переконує в тому, що трансформація індустріальної економіки в нову економіку, відкриває нові можливості для розвитку людини, її самореалізації. Водночас ця трансформація пов’язана з дією цілої низки чинників, за якої розбудова нової економіки здійснюється вкрай суперечливо, через відтворення старих та появу нових суперечностей. Автори доводять необхідність перенесення акценту з констатації "кінця знайомого світу" до окреслення контурів і опрацювання механізмів функціонування "незнайомого світу", яким він стає для більшості населення. Дод.точки доступу: Кравчук, Оксана

Дементьєв, В’ячеслав.     Сучасна теорія інститутів:ідентифікація предметного поля [Текст] / В. Дементьєв // Економічна теорія. - 2015 . - № 1. - С. 26-49. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Політекономія--Дослідження    Інституціональна теорія    Економічна теорія Кл.слова (ненормовані): інститут -- політична економія -- невизначеність -- економічна взаємодія -- соціальна структура Анотація: Проаналізовано стан сучасної інституціональної теорії, в межах якої немає єдності поглядів щодо природи її головного предмета – інституту. Обґрунтовано можливість двох підходів до ідентифікації предметного поля сучасної інституціональної теорії – з позицій економікс інститутів і політичної економії інститутів, кожен із яких має свої особливості в межах предметної галузі дослідження.

Артьомова, Тетяна.     Політична економія як ціннісний оплот соціально-економічної модернізації [Текст] / Т. І. Артьомова // Економічна теорія. - 2015. - № 4. - С. 62-70. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Економічна теорія    Політекономія--Дослідження Кл.слова (ненормовані): соціально-економічна модернізація -- відносини вартості -- економічне благо -- інституційна архітектоніка господарювання Анотація: Розкрито зміст фундаментального наукового знання як джерела світоглядних засад вільного наукового пошуку в епоху глобальних соціально-економічних трансформацій. Висвітлено творчу місію економічної теорії як ціннісного оплоту суспільства, прийнятного для життя, – гармонічної інституційної архітектоніки.

Тарасевич, Віктор Миколайович.     Влада-власність і держава в епоху перших цивілізацій [Текст] / В. М. Тарасевич // Економічна теорія. - 2018. - № 1. - С. 21-44. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Політекономія--Дослідження    Державотворення--Історичні процеси    Суспільно-економічні формації--Економічний розвиток Кл.слова (ненормовані): влада-власність -- форми владно-власницького привласнення -- конфедерація -- протоінститути -- деспотія Анотація: Розглянуто взаємодію влади-власності і держави в епоху перших цивілізацій. Увагу акцентовано на родових якісних характеристиках держави взагалі та специфіці східної держави, а також на змісті й етапах коеволюційної поступальної циклічності влади-власності і держави. Показано, що державна власність є ключовою формою об’єктивного владно-власницького привласнення, яка в основному підпорядкована діалектиці змісту і форми.

Мандибура, Віктор Омелянович.     Політекономія відчуження та експлуатації праці: ретроспекція підходів та сучасні проблеми [Текст] / В. О. Мандибура // Економічна теорія. - 2019. - № 3. - С. 5-28. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Політекономія--Дослідження    Праця--Експлуатація--Трудові відносини    Капітал--Економічні процеси Кл.слова (ненормовані): відчуження праці -- експлуатація праці -- робоча сила -- капітал -- суперечність відносин праці і капіталу Анотація: Розглянуто особливості становлення й подальшого розвитку теоретичних підходів, сформованих представниками трьох основних напрямів класичної політичної економії щодо проблем розуміння сутності феноменів відчуження й експлуатації праці в системі їхнього взаємозв'язку і взаємодії.

Снігова, О. Ю.     Дослідження сутності диверсифікації економіки старопромислових регіонів: розвиток підходів [Текст] / О. Ю. Снігова // Економічна теорія. - 2019. - № 3. - С. 45-59. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Політекономія--Дослідження    Регіональна економіка--Інновації--Глобалізація Кл.слова (ненормовані): диверсифікація економіки -- еволюція підходів -- диверсифікація на мікрорівні -- територіальний аспект диверсифікації економіки -- старопромислові регіони Анотація: Встановлено, що питання диверсифікації в Україні залишаються розробленими вкрай обмежено та потребують подальшого опрацювання з акцентом на аспектах відновлення конкурентоспроможності економіки старопромислових регіонів в глобальному економічному просторі. Метою статті є відстеження еволюційних змін у підходах до диверсифікації економіки в дослідженнях регіонального розвитку та уточнення на цій підставі сутності диверсифікації економіки старопромислового регіону. Розглянуто еволюцію підходів до диверсифікації економіки в наукових дослідженнях.

Панчин, С. М.     Про проблеми викладання фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних та закордонних університетах [Текст] / С. М. Панчин, І. В. Грабинська // Економічна теорія. - 2019. - № 4. - С. 81-92. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Політекономія--Дослідження    Економічна теорія--Економічні дисципліни--Методика викладання--Вищі навчальні заклади--Україна Кл.слова (ненормовані): фундаментальні економічні дисципліни -- економічна освіченість -- аналітична економіка -- соціальна ефективність -- освітня програма Анотація: Окреслено об'єктивні та суб'єктивно-психологічні чинники скорочення обсягів вивчення фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних закладах вищої освіти упродовж останніх років. На думку авторів, однією із причин витіснення цих дисциплін із університетських навчальних програм стала термінологічна некоректність, пов'язана з використанням назви "Економічна теорія", яка радше є методом чи інструментом економічного дослідження. Використання терміна "економічна теорія" для назви фундаментальної економічної дисципліни істотно звужує її предмет, створює враження про неї як затеоретизовану, відірвану від реальної економіки дисципліну, а набуті під час її вивчення компетентності не сприяють підвищенню конкурентоспроможності випускника на ринку праці. Дод.точки доступу: Грабинська, І. В.

Мазаракі, Анатолій.     Перспективи методологічних змін в економічній теорії ХХІ столітті [Текст] / А. Мазаракі, В. Лагутін // Економічна теорія. - 2020. - № 1. - С. 5-18. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Політекономія--Дослідження    Економічна теорія--Методологія Кл.слова (ненормовані): методологія -- парадигма -- рефлексія -- метафізика -- трансцендентність -- демаркація Анотація: Розглянуто стан і перспективи еволюції методології економічної теорії. Розкрито зміст і суспільне значення наукового дослідження в економічній теорії як процесу об’єктивного пізнання соціально-економічної дійсності, досягнення істини. Запропоновано авторське бачення методологічної проблеми демаркації в сучасній економічній теорії. На перший план виходить методологічна тріада "об’єктивна дійсність – неупереджений аналіз – достовірні результати". Дод.точки доступу: Лагутін, Василь

Геєць, В. М.     Соціалізація та соціальні інновації у розвитку економіки [Текст] / В. М. Геєць // Економічна теорія. - 2020. - № 4. - С. 5-24. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Політекономія--Дослідження    Економічний розвиток    Соціальність--Соціалізація--Соціальні інновації Кл.слова (ненормовані): соціалізація -- соціальні інновації -- економічний розвиток -- економічні системи -- свідомість -- цифровізація Анотація: Показано, що економічний розвиток включає суб’єктивну діяльність людей, яка є свідомою і формується в процесі соціалізації, що відбувається в результаті інтеріоризації суспільних форм життєдіяльності. Внутрішня психологія особистості отримує зовні виражену форму через екстеріоризацію, яка, завдяки нагромадженій внутрішній потенції, вступає в суперечність з оточуючим суспільним середовищем. Результатом розв'язання цих суперечностей є соціальні інновації, які оновлюють і активізують життєдіяльність і особистості, і окремих колективів, і суспільства загалом.