Новіков, В. M.     Якість освіти. PISA-2018: оцінка і потенціал підвищення [Текст] / В. M. Новіков // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 2. - С. 50-70. - Бібліогр. с. 68-69 (6 назв) Рубрики: Освіта в Україні--Якість Анотація: 2018 року Україна вперше долучилась до Програми міжнародного дослідження якості освіти (Programme for International Student Assessme, PISA), яке проходить під егідою Організації економічного співробітництва та розвитку кожні три роки. Про завдання і зміст цього дослідження українське суспільство слабо проінформовано. Найбільш обізнаними є управлінці і спеціалісти освітньої галузі. Експертне товариство ще навіть не повністю усвідомило критичний аспект отриманих результатів PISA і не розпочало дис кусію з метою їх оцінки і розробки напрямів розвитку освіти. Мета статті — про аналізувати дані міжнародного дослідження PISA і визначити напрями інноваційного розвитку української системи освіти на принципах інтегративної компетенції, що передбачає застосування учнями аналітичних і комбінаторних навичок для вирішення поставлених завдань. Новизна статті полягає у виявлені основних причин незадовільної якості навчання і обґрунтуванні напрямів подальшої інституціоналізації освітньої галузі, спрямованих на удосконалення методів управління галуззю, реалізація яких сприятиме покращенню якості навчання. Методом дослідження є контент-аналіз емпіричного матеріалу з метою вивчення проблем підвищення якості освіти. Для компенсації інформаційних прогалин і деталізації актуальних питань, висвітлених у міжнародному дослідженні, проаналізовано результати моніторингу процесу навчання ук раїнських школярів, викладено пропозиції щодо формування освітніх стратегій. За середніми показниками рейтингу PISA за успішністю учнів Україна серед 79 країн посідає 37—42 позиції з читання, 41—46 з математики і 35—42 з природничих дисциплін. Результати українських школярів у всіх трьох галузях нижчі, ніж у учнів референтних країн — Польщі, Угорщини, Естонії та країн ОЕСР. Загалом українські учні від стають від школярів інших країн за рівнем функціональної грамотності майже на рік, особливо з математики. Оцінено якість освіти з деяких дисциплін у різних типах освітніх закладів, у регіональному та соціальному контекстах, проаналізовано еко но міко-інвестиційну політику держави в освіті. Розглянуто особливості інстру мен тарію досліджень, що дало змогу дійти деяких попередніх висновків щодо відпо відності порівняльних оцінок якості освіти між кранами. Для подолання розриву між Україною та країнами ОЕСР у рівнях бюджетного фінансування освіти обґрунтована доцільність удосконалення механізму міжбюджетних відносин. Ці питання не знайшли адекватного вирішення в PISA і потребують подальшого висвітлення у державних прог рамах. Запропоновано оновити освітні стандарти і компетенції, оплату праці педа гогічного персоналу, посилити мотиваційні чинники, сприяти розвитку інфраструктури й удосконаленню статистики освіти. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)