Дроздова, Л.
    Методологічні засади дослідження якості життя працюючого населення [Текст] / Л. Дроздова // Україна: аспекти праці. - 2011. - № 4. - С. 24-32. - Бібліогр. в примітках
Рубрики: Населення України--Рівень життя
   Доходи населення

   Мотивація праці

Анотація: В статті обгрунтовані методологічні засади дослідження якості трудового життя та сформульовано її сучасну парадигму, визначено загальні та специфічні принципи сутності й змісту якості трудового життя.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Череватський, Д. Ю.
    Залежність якості життя від енергоспоживання: міждержавні варіації [Текст] / Д. Ю. Череватський // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 3. - С. 144-157
Рубрики: Населення України--Рівень життя
Анотація: Єдність і боротьбу протилежностей у контексті якості життя обумовлює використання первинних енергетичних ресурсів, викопних чи з альтернативних джерел, що пов'язано зі станом довкілля. Ефективна політика забезпечення сталого розвитку людства потребує витрат великої кількості енергоносіїв, щоб життя було гідним, і суворого обмеження витрат енергоносіїв, щоб зберегти довкілля. Метою статті є визначення залежності якості життя населення від споживання первинних енергетичних ресурсів у національних економіках. Новизна дослідження полягає у зіставленні якості життя населення у національних економіках зі споживанням первинних енергетичних ресурсів; застосуванні як мірила якості життя населення показника втрачених років здорового життя; введенні понять густини втрачених років здорового життя і екологічної густини (відношення національного значення Footprint до споживання енергетичних ресурсів). Методи дослідження: робота базується на використанні методики проєкту Глобального тягаря хвороби; компаративних досліджень, математичної статистики (регресійного та кластерного аналізу); математичного моделювання. На підставі кластерного аналізу доведено нерівномірність питомого споживання енергетичних ресурсів у національних економіках різного типу, виявлено, що країни індустріального типу споживають більше енергоносіїв, ніж країни з теплим кліматом, але менше, ніж розвинені країни, велике споживання енергетичних ресурсів сприяє зменшенню кількості втрачених років активного життя, але набагато збільшує розмір екологічного Footprint. Показано феномен півостровів з якості життя, виконано аналіз густини втрачених років здорового життя і екологічної густини у національних економіках щодо витрат первинних енергоносіїв, доведена суттєва нелінійність отриманих залежностей, показано, що забезпечення вимог сталого розвитку неможливе без погіршення якості життя населення країн, які витрачають багато енергоносіїв, але за умов експоненціальних характеристик розвитку процесів навряд чи погіршення будуть катастрофічними

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)