Колесник, І. А. Ефективність політики у сфері трудової міграції в контексті євроінтеграційних прагнень України [Текст] / І. А. Колесник // Економіка та держава. - 2017. - № 1. - С. 25-28 Рубрики: Міграція населення--Працевлаштування Трудова міграція Анотація: Стаття присвячена проблемі формування ефективної політики України в сфері трудової міграції. Здійснено оцінку ступеня інтеграції України у міжнародні міграційні процеси. Проаналізовано основні наслідки трудової міграції та їхній вплив на розвиток трудового потенціалу країни. Обгрунтовано необхідність гармонізації міграційної політики України та держав-членів ЄС. |
Рощина, Н. В. Особливості міграційних процесів у сучасних економічних умовах [Текст] / Н. В. Рощина, Л. С. Борданова // Економіка та держава. - 2017. - № 1. - С. 32-36. - Бібліогр.: с. 36 (20 назв) Рубрики: Міграція населення--Працевлаштування Трудова міграція Анотація: У статті досліджено чинники, що призводять до інтенсифікації міграційних процесів, а також їх вплив на конкретні економіко-соціальні умови. Проаналізовано позитивні та негативні сторони процесу міжнародної трудової міграції. Крім того, розглянуто вплив міграційних процесів на формування та розвиток ринку праці. Особливу увагу приділено правовим засадам, що регулюють економічний та соціальний статус мігрантів. Дод.точки доступу: Борданова, Л. С. |
Лібанова, Е. М. Зовнішні трудові міграції українців: масштаби, причини, наслідки [Текст] / Е. М. Лібанова // Демографія та соціальна економіка. - 2018. - № 2. - С. 11-26. - Бібліогр.: с. 24-26 (11 назв) Рубрики: Міграція населення--Працевлаштування Анотація: Розглянуто основні причини та наслідки зовнішньої міграції з України. Виявлені складові міграції та вплив кожної на загальну соціально-економічну ситуацію в країні та життя родини мігрантів. Дано характеристику масштабів міграції, її структури за країнами тяжіння. Окреслено можливості впливу держави на міграційну поведінку населення і висвітлено найбільш ефективні, з точки зору автора, дії. Надана оцінка масштабів зовнішньої міграції з України. Наслідки масштабної трудової міграції є дуже різними. Оцінювати значення і наслідки кожного конкретного виду міграцій необхідно з урахуванням інтересів світового розвитку, країни витоку мігрантів та їхніх родин. Виявлено, що велика частина активного, мобільного і конкурентоспроможного населення пов'язує можливості радикальних змін із зовнішньою міграцією. Загальна низька оцінка і ситуації в країні, і свого індивідуального життя, що акумулюється індексом соціального самопочуття, трансформується в бажання багатьох українців, особливо молодих, активних і конкурентоспроможних, виїхати за кордон на постійне місце проживання або, принаймні, на роботу чи навчання. Визначено, що головним мотивом виїзду більшості українців є надія отримувати значно більшу зарплату, але економічні чинники завжди діють у певному ментальному середовищі, зокрема реалізованому в конкретному рівні міграційної мобільності. Міграційна мобільність українців (як і поляків, німців, естонців, литовців, ірландців, італійців) є доволі високою на відміну від французів, угорців, болгар. Тому підвищення зарплат до співставного з сусідніми країнами рівня, безперечно, зменшить масштаби поширення міграційних настроїв, але не скасує їх повністю. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Решетник, Н. І. Фінансові проблеми України в контексті концепціїї сталого розвитку [Текст] / Н. І. Решетник // Формування ринкових відносин в Україні. - 2018. - № 9. - С. 49-55. - Бібліогр.: с. 54-55 (11 назв) Рубрики: Сталий розвиток--Україна Міграція населення--Працевлаштування Анотація: У статті, з позицій концепції сталого розвитку, представлено переваги внутрішнього боргу перед зовнішнім та їх взаємовплив на банківську політику, доходи та заощадження населення, адекватну оцінку робочої сили. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Майданік, І. П. Контекстуальні параметри зворотної трудової міграції в Україну [Текст] / І. П. Майданік // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 2. - С. 81-95 Рубрики: Трудова міграція Міграція населення--Працевлаштування Анотація: Стаття присвячена дослідженню таких важливих параметрів зворотної трудової міграції в Україні як мотиваційна структура, роль членів родини в ухваленні рішення про повернення на батьківщину та рееміграційні стратегії. Робота ґрунтується на емпіричних даних, зібраних у ході вибіркового обстеження серед зворотних мігрантів (739 опитаних) та осіб без міграційного досвіду (509 опитаних), що було проведене протягом грудня 2017 р. - липня 2018 р. у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Опитування було складовою частиною проекту "Тимчасова проти постійної міграції" ("Temporary versus permanent migration" (TEMPER)), виконаного на замовлення Європейської комісії у межах Сьомої Рамкової програми Європейського Союзу (РП7). На основі емпіричних даних виявлено, що причинами вибуття за кордон є переважно трудові чинники, а повернення в Україну стимулюють сімейні фактори. Мотиви зворотної міграції з незначними варіаціями майже однакові для різних груп поверненців, незалежно від їхнього віку, статі, типу поселення та інших характеристик. З'ясовано, що на момент прибуття з-за кордону лише чверть усіх поверненців мають наміри залишитись на батьківщині назавжди. Переважна більшість зворотних мігрантів не мають чіткого налаштування на постійне повернення і повну самореалізацію в Україні, вони перебувають у невизначеному положенні стосовно вибору найсприятливішого для себе місця проживання. Така ситуація ставить виклики для демографічної та соціально-економічної безпеки держави і потребує адекватного реагування з боку органів, відповідальних за розробку і реалізацію міграційної політики. Підтверджено положення нової економіки трудової міграції про те, що рішення як про міграцію за кордон, так і про повернення на батьківщину ухвалює не сам мігрант, а спільно усе домогосподарство. Згідно з результатами обстеження ТЕМПЕР, 40,2 % опитаних зазначили, що рішення про їх повернення до України ухвалено ними за участю інших осіб. Однак більше половини респондентів, все-таки, самостійно вирішили завершити перебування за кордоном і повернутися. Невелика частка (4,1 %) опитаних поінформували, що рішення про повернення ухвалено повністю іншими особами; такі респонденти були змушені повернутися через сімейні зобов'язання, фінансові чи адміністративні складнощі або були депортовані. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Олійник, О. Особливості сучасного вектора трудової міграції з України [Текст] / О. Олійник, Т. Торяник // Україна: аспекти праці. - 2020. - № 2. - С. 42-47. - Бібліогр.: с. 47 (8 назв) Рубрики: Трудова міграція Міграція населення--Працевлаштування Анотація: В статті висвітлено результати дослідження сучасних напрямів зовнішньої трудової міграції з України. Авторами проаналізовано вакансії для працевлаштування за кордоном для мешканців м. Рівне. Лідерами серед іноземних роботодавців є країни Європейського Союзу; пріоритетними сферами зайнятості - будівництво, промисловість, сільське господарство. Виявлено дискримінаційні положення в оголошеннях з працевлаштування за кордоном за віковими та гендерними ознаками. Дод.точки доступу: Торяник, Т. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Ніколаєць, К. М. Матеріальні чинники зовнішньої трудової міграції [Текст] / К.М. Ніколаєць, Т.С. Ожелевська // Економіка та держава. - 2022. - № 5. - С. 37-43. - Бібліогр.: 20 назв Рубрики: Міграція населення--Працевлаштування Анотація: Визначено вплив оцінок рівня оплати праці в Україні та у країнах Західної Європи на настрої українських зовнішніх трудових мігрантів різних вікових категорій, а також значення уявлень про можливості кар'єрного зростання для ухвалення рішення про виїзд у пошуках роботи. Охарактеризовані основні чинники, які спонукають до зовнішньої трудової міграції українських працівників із різних регіонів держави. Підкреслено залежність темпів і масштабів зовнішньої трудової міграції від економічної політики українських урядів. Висвітлено ставлення зовнішніх трудових мігрантів до змісту праці та конкурентної боротьби на ринку трудових ресурсів. Проаналізована динаміка ставлення молоді до виїзду поза межі України на постійне місце проживання. Окреслена залежність міграційних настроїв від оцінок рівня життя та можливостей самореалізації працівників в Україні та поза межами держави. Дод.точки доступу: Ожелевська, Т.С. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |