Бачинська, М. В.     Сучасні тенденції міграційної активності населення Карпатського регіону [Текст] / М. В. Бачинська, І. Є. Бараняк // Економіка та держава. - 2019. - № 12. - С. 71-76 : табл.; граф. - Бібліогр. с. 76 (6 назв) Рубрики: Міграція населення--Карпатський регіон Анотація: У статті проаналізовано міграційні процеси Карпатського регіону. А саме: розглянуто основні показники, які будуть відображати динаміку міграційної активності Карпатського регіону, коефіцієнти міждержавної, внутрішньодержавної та загальної міграції, статевовіковий розподіл емігрантів Карпатського регіону. Проаналізовано динаміку населення Карпатського регіону та встановлено, що внутрішня міграція населення Карпатського регіону носить урбаністичний характер, тобто пов'язана із його переміщенням з сільської місцевості у міську. Визначено рівень привабливості областей Карпатського регіону для мігрантів, як з території України, так і з-за кордону, а також здійснено аналіз міграційних потоків у розрізі їх міжрегіонального та міждержавного векторів. Більш глибинний аналіз первинних показників міграції в розрізі окремих областей Карпатського регіону дозволить виділити кластери регіонів, з яких найбільше відбувається потік мігрантів і які стають донорами здебільшого робочої сили. Дод.точки доступу: Бараняк, І.Є. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Біль, М. М.     Регулювання міграційної активності населення: пріоритети для Карпатського регіону України [Текст] / М. М. Біль // Регіональна економіка. - 2020. - № 1. - С. 62-70 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграція населення--Карпатський регіон Кл.слова (ненормовані): міграційна активність населення -- регулювання міграції -- асиметричність транскордонного міграційного простору -- міграційна система -- інтелектуалізація міграції -- Карпатський регіон України Анотація: Розкрито зміст міграційної активності населення. Визначено ключові проблеми міграцій для населення Карпатського регіону. Їх розподілено за групами системного, управлінського, інтелектуально-трудового, демографічного, соціокультурного, інформаційного, політико-правового й безпекового характеру за напрямками міграції українців до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. Проаналізовано асиметричність транскордонного міграційного простору між Україною та сусідніми до Карпатського регіону європейськими країнами – Польщею та Угорщиною. Розкрито загрозливість активізації освітньої міграції з Карпатського регіону та процесів інтелектуалізації міграції. Запропоновано пріоритети регулювання міграції населення Карпатського регіону, зокрема щодо моніторингу рівня міграційної активності (потенційної, реальної), реалізації спеціальних державних програм першого робочого місця та регіональних програм стимулювання освітньої рееміграції, розвитку бізнесу й самозайнятості у прикордонних поселеннях як альтернативи «човникових» міграцій.