Куліков, Ю.     Мотиваційний механізм захисту зайнятого населення у системі ринкових відносин в Україні [Текст] / Ю. Куліков, О. Сташевська // Україна: аспекти праці. - 2010. - № 3. - С. 27-33 Рубрики: Міграційна політика    Міграція населення Анотація: У статті сформовано пропозиції щодо удосконалення регулювання мінімальної заробітної плати в Україні, розглянуто інституціональні основи її функціонування. Дод.точки доступу: Сташевська, О. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Малиновська, О.     Міграції в умовах глобальної фінансово-економічної кризи [Текст] / О. Малиновська // Україна: аспекти праці. - 2010. - № 3. - С. 34-40. - Бібліогр. в примітках Рубрики: Міграція населення    Міграційна політика Анотація: Статтю присвячено впливові світової економічної кризи на міжнародну мобільність населення, погіршенню умов життя та праці мігрантів, а також необхідності пошуку шляхів адекватного політичного реагування на міграційну ситуацію в умовах кризи, посилення захисту громадян, які працюють за кордоном. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Ворона, Д. М.     адміністративно-правове регулювання міграційної системи ФРН [Текст] / Д. М. Ворона // Держава та регіони. Серія: Право. - 2012. - № 1. - С. 21-25. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграційна політика

Малиновська, О. А.     Міграційна політика: теоретичні підходи та напрями наукового аналізу [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2018. - № 2. - С. 27-37. - Бібліогр.: с. 36-37 (11 назв) Рубрики: Міграційна політика Анотація: Однією з типових рис сучасної епохи є наростання масштабів, урізноманітнення видів та напрямів міжнародної міграції. Міжнародні переміщення населення перетворилися на важливий чинник суспільних трансформацій у країнах призначення і походження мігрантів, впливають на міждержавні стосунки. Це зумовило зростання значення міграційної політики як обов'язкової складової діяльності національних урядів, міждержавних об'єднань, всієї світової співдружності. Відповідно посилилася актуальність наукових досліджень міграційної політики, що мають теоретичне і практичне значення. Як і міграцію, міграційну політику вивчають на полідисциплінарній основі. Внаслідок тривалого панівного становища економічної науки в дослідженнях міграції, найбільшого поширення набуло вивчення міграційної політики з позиції політичної економії, де основним питанням є економічні вигоди та втрати від міграції і, звідси, політичні рішення, ухвалені в результаті їх оцінки. Разом з тим, низку теоретичних моделей аналізу міграційної політики застосовують у політології, соціології, міжнародних відносинах. Огляд найпоширеніших із них, поданий у статті, дає підстави для висновку, що всі вони доповнюють одна одну, проте не можуть запропонувати вичерпні пояснення процесу формування міграційної політики та її змісту. Хоча цілісної теорії міграційної політики не існує, наукові підходи, що використовуються в сучасних дослідженнях, дають змогу зробити кілька висновків, які видаються важливими для практичної політики. По-перше, міграційна політика є продуктом політичної системи, а не лише відображенням економічних чи демографічних обставин. По-друге, вона формується не тільки державою, а й іншими суспільними інститутами, бачення яких може відрізнятися. Тому дієва міграційна політика потребує погодження інтересів держави і власне мігрантів, місцевих громад, політичних партій, неурядових організацій тощо. По-третє, оскільки міграція відбувається між двома або й більше державами, погодження інтересів є необхідним також і на міжнародному рівні. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Малиновська, О. А.     Еміграція vs імміграція: напрями та механізми політики репатріації [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 1. - С. 69-81. - Бібліогр. с. 80-81 (14 назв) Рубрики: Міграційна політика Анотація: Метою цієї статті є викладення результатів аналізу закономірностей процесу репатріації, узагальнення зарубіжного досвіду розробки та реалізації політики сприяння і заохочення повернення мігрантів, формування пропозицій щодо державної політики повернення та реінтеграції в Україні. Повернення, як виїзд і перебування за кордоном, є невід’ємною складовою міграційного процесу. Воно несе вигоди і мігрантам, які завдяки роботі за кордоном покращують умови свого життя на батьківщині, і країні походження внаслідок поповнення людських та інтелектуальних ресурсів за рахунок осіб, що набули нового прогресивного досвіду. У зв’язку з цим у багатьох країнах, де, як і в Україні, відплив населення і, відповідно, повернення є численними, сформовано державну політику щодо повернення та реінтеграції громадян. Її цілі та засоби визначено у документах концептуального характеру. На їх виконання розроблено конкретні плани дій. Існують спеціальні виконавчі структури, відповідальні за реалізацію намічених заходів. Зазвичай діяльність держави спрямована на належне інформування поверненців, а також поліпшення їхніх позицій на ринку праці через підвищення кваліфікації та перекваліфікацію, визнання здобутих за кордоном професійних навичок, а у деяких країнах – у спосіб безпосередньої допомоги у відкритті власного бізнесу, надання безповоротних грантів чи пільгових кредитів, податкових пільг. Розробка відповідної політики в Україні, як механізму, який стимулюватиме мігрантів до повернення, запобігатиме повторним виїздам, на часі з міркувань і економічного, і демографічного характеру. З метою її формування та зважаючи на зарубіжний досвід передовсім видається доцільним покласти на Мінсоцполітики України функцію із заохочення репатріації та сприяння реінтеграції мігрантів, які повертаються. Оскільки питання виходить за межі повноважень одного відомства, для його розв’язання необхідно створити постійну міжвідомчу робочу групу. Варто запровадити порядок безмитного ввезення поверненцями засобів виробництва та товарів виробничого призначення з метою започаткування / розвитку власної справи або сільськогосподарського виробництва. Перспективним видається співпраця з зацікавленими країнами перебування українських мігрантів щодо розробки та реалізації спільних програм повернення та реінтеграції українських мігрантів на Батьківщині. Для визначення обсягів повернення та основних характеристик мігрантів-поверненців, їхніх проблем і потреб, вкрай актуальними є наукові дослідження феномену репатріації, її мотивів та результатів. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Лібанова, Е. М.     Зовнішня трудова міграція з України: вплив COVID-19 [Текст] / Е. М. Лібанова, О. В. Позняк // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 4. - С. 25-40. - Бібліогр.: с. 37-39 (15 назв) Рубрики: Трудова міграція    Міграційна політика Анотація: Стаття присвячена оцінці впливу COVID-19 на перебіг зовнішньої трудової міграції з України. Метою статті є оцінка змін масштабів трудової міграції внаслідок COVID-19 та визначення перспектив зовнішньої трудової міграції українців. Відповідні аналітичні розробки стали основою для формування рекомендацій щодо коригування міграційної політики України в пандемічний та постпандемічний періоди. Новизною дослідження є визначення впливу COVID-19 на параметри зовн ішньої трудової міграції з України та оцінка вірогідних перспективних трансформацій міграційних тенденцій. Для реалізації дослідження використано абс трактнологічний та системний підхід, метод експертних оцінок. Здійснено аналіз міграційної ситуації в Україні в останні роки, визначено новітні зрушення у напрямах та масштабах зовнішньої трудової міграції. Проаналізовано тенденції міждержавного руху населення після початку пандемії COVID-19. Визначено перспективи зовнішньої міграції населення України. Майбутнє цього процесу залежатиме від темпів відновлення економіки в Європі та світі загалом і тамтешнього попиту на робочу силу з інших країн. Дод.точки доступу: Позняк, О.В. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Малиновська, О. А.     Сучасний розвиток міграційної політики ЄС та міграційні перспективи України [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 2. - С. 92-109 Рубрики: Міграція населення--Україна    Міграційна політика Анотація: Метою статті є аналіз розвитку міграційної політики Європейського Союзу, основних її напрямів, викладених Єврокомісією у проєкті нового Пакту щодо міграції та притулку, та оцінка впливу європейських підходів до міграційного менеджменту на міграцію населення України. Застосовано комплекс загальнонаукових методів пізнання: системний, порівняльний, структурно-функціональний. Актуальність дослідження обу мовлена значенням міграції українців до ЄС для розвитку країни, а також необхідністю імплементації норм і принципів європейського законодавства як складової євроінтеграції України. Новизна статті полягає у виявленні сучасних тенденцій політики ЄС у сфері міграції та прогнозуванні їхнього впливу на зміни обсягів, напрямів та характеристик міграції українців. Зроблено висновок про те, що передбачене новим Пактом розширення каналів легальної міграції (передусім для кваліфікованої робочої сили) водночас із посиленням протидії нелегальній міграції спонукатиме українців до більш впорядкованих переміщень до європейських країн. Це, безумовно, сприятиме покращанню умов праці, забезпеченню їхніх прав, проте посилюватиме ризики перетворення частини тимчасової трудової міграції на постійну і подальших втрат трудового та інтелектуального потенціалу країни. Пропозиції Єврокомісії щодо поглиблення співпраці у сфері міграції з країнами-сусідами відкривають для України нові можливості для послаблення негативних наслідків міграційних процесів. Зокрема, на часі вчергове порушити питання про укладення з країнами призначення трудових мігрантів з України угод про спільне використання робочої сили та про соціальне забезпечення. Варта обговорення з європейськими партнерами можливість підтримки програм сприяння реінтеграції мігрантів, які повертаються. Перспективи для трансформації відпливу мізків з України на їхню взаємовигідну циркуляцію містить пропозиція «партнерства щодо талантів». Розвиток міграційного менеджменту в ЄС потрібно враховувати і з метою удосконалення міграційної політики України. Зокрема, слід брати до уваги європейський досвід диференційованого підходу до імміграції, сприяння прибуттю фахівців, студентів, інвесторів. З метою запобігання нелегальній міграції та тіньовій зайнятості іноземців можуть бути використані напрацювання ЄС стосовно процедур допуску сезонних працівників, оформлення дозволу на перебування і на працевлаштування одним документом. Корисним видається також європейський досвід з підвищення ефективності і скорочення термінів процедур надання захисту шукачам притулку. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Pozniak, O. V.     Ukrainian Migrants in Europe: Situation Depending on the Region of Stay [Текст] / O. V. Pozniak // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 2. - С. 110-126 Рубрики: Трудова міграція    Міграційна політика    Українська діаспора Анотація: Україна є одним з найбільших донорів населення та робочої сили в Європі. Оцінювання міграції українців до країн Європи базується на даних трьох загальнонаціональних опитувань щодо зовнішньої трудової міграції (2008, 2012, 2017), опитування в рамках проєкту TEMPER за участю автора (2017–2018), а також даних низки інших досліджень української трудової міграції, проведених в Україні та країнах-реципієнтах. Метою статті є порівняльний аналіз міграції українців до різних регіонів Європи. Методи дослідження: системний підхід, метод комплексного використання інформації з різних джерел, порівняльний та графічний методи. Науковою новизною статті є виявлення особливостей зовнішньої трудової міграції громадян України залежно від географічного напрямку переміщень. Проаналізовано зміни в тенденціях зовнішньої трудової міграції українців, що відбулися за часів незалежності. Проведено порів няльний аналіз міграції українців до Західної та Східної Європи. Показано, що трудові поїздки до сусідніх з Україною країн здебільшого залишаються циркулярними та короткочасними. Міграція до Західної Європи характеризується переходом від циркулярної до постійної міграції з формуванням нових українських діаспор у країнах-реципієнтах. Проаналізовано склад мігрантів до Західної Європи за статтю, віком, рівнем освіти, регіонами походження, правовим статусом перебування за кордоном то що у порівнянні з українськими мігрантами до Східної Європи та зайнятим населенням України. Особливу увагу приділено професійному складу мігрантів до та після виїзду. Зроблено висновок, що збільшення частки Європейського Союзу в структурі зовнішньої трудової міграції з України є позитивним явищем, оскільки сприяє поширенню європейських цінностей в українському суспільстві. Оцінюються майбутні тенденції української міграції, зокрема в контексті епідемії COVID-19. Представлені пропозиції щодо удосконалення міграційної політики України. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)