Проскурняк, О. П.     Чинники та етапи становлення материнства [Текст] / О.П. Проскурняк // Практична психологія та соціальна робота. - 2007. - № 3. - С. 13-16. - Бібліорг. : 16 назв. Рубрики: Материнство Анотація: В статті розкрито основні чинники психологічної готовності до материнства. Найголовніший чинник - сім'я батьків і стосунки з власною матір'ю. Повноцінне материнство передбачає збереження любові та прихильності дитини батька. Існують фактори, які сприяють процесу становлення материнства, їх можна розділити на внутрішні та зовнішні.

Білоус, І. В.     Основні етапи розвитку державного регулювання системи безпечного материнства в Україні та світі [] / І. В. Білоус // Економіка та держава. - 2012. - № 5. - С. 134-137. - Бібліогр. с.137 (12 назв) Рубрики: Материнство Анотація: У статті здійснено аналіз підходів до безпечного материнства в світі та в Україні.Окреслені проблемні питання галузі охорони здоров'я щодо безпечного метеринства та запропоновано шляхи їх вирішення. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Аксьонова, С. Ю.     Середній вік матері при народженні дитини: чи можлива реверсія? [Текст] / С. Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. - 2018. - № 2. - С. 53-66. - Бібліогр.: с. 64-66 (17 назв) Рубрики: Материнство Анотація: Метою статті є дослідження середнього віку матері при народженні дитини в Україні в умовних і реальних поколіннях та з'ясування можливості реверсії у найближчі десятиліття загальної тенденції до підвищення віку материнства, що має місце в нашій країні починаючи з 1997 р. Метод когортного аналізу дає змогу уникнути невірних висновків і припущень щодо особливостей демографічних змін, тому значна увага була приділена трансформаційним процесам у реальних поколіннях. У роботі використано матеріали міжнародної бази даних Human Fertility Database. Уперше досліджено особливості змін середнього віку матері при народженні дитини у реальних когортах жінок, в яких тенденція "омолодження" материнства змінилася його "постарінням". З'ясовано відмінності змін віку материнства в Україні та розвинутих європейських країнах. Найнижчий показник середнього віку матері при народженні дитини для реальних когорт у розвинутих країнах Європи був притаманний жінкам, народженим у воєнні та перші післявоєнні роки. У всіх наступних молодших когортах він поступово збільшувався. Підвищення середнього віку матері при народженні дитини в Україні розпочалося на два десятиріччя пізніше. Незважаючи на істотне зростання показника (для умовних поколінь з 24,4 років (усі черговості народження) у 1996 р. до 27,4 років у 2016 р.) серед європейських держав Україна характеризується як країна із найнижчим його значенням. Підвищення віку материнства є однією з ключових ознак другого демографічного переходу. Істотне "відставання" України від розвинутих європейських країн за значенням середнього віку матері при народжені дитини, пізній початок другого демографічного переходу, досвід країн, де такий перехід відбувся значно раніше, ніж у нашій країні, вказують на подовження загальної тенденції до підвищення віку материнства у наступні десятиріччя. Водночас, не виключені відхилення від основного напряму змін під впливом екстраординарних подій, котрі здатні порушити на певний період демографічний розвиток. Запропоновано виконати дослідження особливостей тенденції відкладання народження дитини в умовах України. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Аксьонова, С. Ю.     Вік материнства у контексті цінності часу [Текст] / С. Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 2. - С. 56-73 Рубрики: Материнство Анотація: Швидкі зміни у суспільстві потребують швидкого пристосування до них особистості. Зростає цінність часу й усвідомлення цього процесу стає підґрунтям формування установок на певну послідовність і час / вік настання важливих подій у житті людини, що мусить розвивати часову компетентність особистості не лише на рівні повсякденних практик і виконання професійних завдань, але й на рівні всього життя (життєвого шляху). Мета дослідження — встановити, чи може розвиток часової компетентності особистості і усвідомлення цінності часу впливати на зміни віку материнства. Наукова новизна полягає у тому, що у дослідженні віку матері при народженні дитини як вагомий фактор змін розглядаються цінність часу і розвиток часової компетентності особистості. У роботі використано наукові методи порівняння, аналізу, узагальнення, аналогії, графічний метод. До аналізу були залучені матеріали міжнародного «Європейського соціального обстеження» (ESS) третього (2006—2007 рр.) і дев’ятого (2018 р.) раундів, які включали однаковий модуль із вивчення організації життєвого циклу людини. Теоретичним підґрунтям дослідження стала енергетична концепція психологічного часу, згідно з якою до особистісного часу входить його енергетична складова. У статті проаналізовано зміни, які відбулись за період між 3-м і 9-м раундами ESS в уявленнях респондентів стосовно віку, коли жінку вважають ще занадто молодою, щоб стати матір’ю; віку, коли жінці, на думку респондентів, уже пізно народжу вати (ще одну) дитину; ідеального віку для того, щоб стати матір’ю. Виявлено зміщення зазначених вікових характеристик у бік старших вікових груп майже в усіх країнах-учасницях 3-го і 9-го раундів ESS.Чіткі відповіді більшості опитаних про ідеальний вік для жінки, щоб стати матір’ю, і перейти до нового етапу життя, свідчать про наявність особистісної часової компетентності у масштабі всього життя і пе ренесення на рівень сім’ї або індивіда відповідальності як за вибір часу (віку) для народжен ня дитини / дітей (а це здебільшого стало можливим завдяки розвитку планування сім’ї), так й за використання часу до появи дитини. Такі процеси відображають усвідомлення цінності часу і ще більше посилюють його цінність. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)