Колосов, Руслан.
    Поняття та зміст корпоративних правовідносин: теоретико-правовий аспект [Текст] / Руслан Колосов // Підприємництво, господарство і право. - 2017. - № 8. - С. 35-38. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Корпоративне право--Правовідносини--Поняття та зміст
Кл.слова (ненормовані):
корпоративні права -- цивільне право -- господарське законодавство
Анотація: Стаття присвячена аналізу поняття та змісту корпоративних правовідносин в праві України. У дослідженні робиться спроба з’ясувати місце корпоративних відносин у правовій системі України, розглядається питання моменту й підстав виникнення корпоративних відносин, досліджується їх об’єкт, зміст та визначаються ознаки корпоративних відносин. У кінці наводяться висновки і пропозиції, спрямовані на вдосконалення корпоративного законодавства, які можуть бути підґрунтям для подальших наукових досліджень.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Коструба, Анатолій Володимирович.
    Теоретичне розуміння системи правових форм захисту корпоративних відносин [Текст] / Анатолій Володимирович Коструба // Вісник Національної академії правових наук України. - 2018. - № 1. - С. 97-119. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Акціонерні товариства--Корпоративні відносини--Правовий аспект
   Корпоративне право--Правовідносини--Поняття та зміст

Кл.слова (ненормовані):
корпоративні правовідносини -- захист цивільних прав -- правовий інтерес
Анотація: У роботі представлені правові конструкти, які визначають можливість формування якісно нових розумінь перспектив розвитку корпоративних відносин. Автором доведено, що на сьогодні існує дві протилежні точки зору в питанні природи конструкції права на захист. Відповідно до першої, право на захист є складовою суб’єктивного цивільного права. Теоретична позиція інших вчених полягає в тому, що право на захист є самостійним по відношенню до суб’єктивного цивільного права. Аргументовано, що таке право може бути реалізовано в межах охоронних правовідносин, тому право на захист знаходить свій прояв виключно за межами розвитку регулятивного правовідношення. Віднесення правомочності на захист до складової суб’єктивного цивільного права звужує сферу реалізації такої правомочності межами здійснення відповідного суб’єктивного цивільного права, елементом якого воно є. Правові можливості, гарантовані державою, не обмежуються суб’єктивним цивільним правом. Останні, будучи опосередкованим природним правом, включають у себе правовий інтерес як форму прагнення людини в задоволенні потреб особистості. Механізм реалізації правового інтересу в цивільних правовідносинах, у структурі яких активна особа не має суб’єктивних цивільних прав, не обмежує здатність забезпечити захист суб’єктивних цивільних прав такої особи в інших, пов’язаних із ним цивільних правовідносинах. Формування правового інтересу особи генерується із наявного суб’єктивного цивільного права цієї особи в суміжних правовідносинах, охорона яких забезпечується за посередництвом захисту правового інтересу.