Інституціолізація розвитку системи землеустрою та землевпорядкування [Текст] / А. М. Третяк [та ін.] // Економіка та держава. - 2021. - № 4. - С. 37-42 : табл. - Бібліогр. с. 42 (10 назв) Рубрики: Землеустрій--Україна Анотація: Обгрунтовано, що землевпорядна діяльність (землевпорядкування) є соціально-економічною інституцією, що забезпечує довіру, порозуміння і керованість у соціально-економічному просторі, через професійну обробку, подачу і інтерпретацію для користувачів земельної інформації про факти і процеси життєдіяльності організацій (інститутів). У вузькому сприйнятті землевпорядкування — це Інституція трансформації з допомогою специфічних методів, правил (формальна її складова) і професійних навиків і суджень (неформальна складова інституції) фактів землегосподарювання на мову цифр для порозуміння і керованості усіх суб'єктів соціально-економічного простору. В широкому сенсі землевпорядна діяльність як Інституція формує певне обличчя землеволодінь і землекористувань, державних земельних установ, громадських та інших організацій (Інститутів), що організовують та здійснюють управління використанням і охороною земель та інших природних ресурсів й забезпечують важливе інформаційне наповнення місцевих, регіональних, національних і глобальних соціально-економічних просторів. Інституція землевпорядкування передусім характеризується станом неформальної складової, її здатністю через "організації-інститути" (в першу чергу об'єднання професійних землевпорядників) впливати на прийняття і дотримання "правил гри". Впливати на ефективне представлення управлінської та господарської діяльності пов'язаною із землею в суспільстві. Цей приріст теоретичних уявлень відкриває нові шляхи розвитку землевпорядкування, а відповідно і заходів земельної реформи. Його наукова і нормативно-правова складові ("правила гри") все в більшій мірі базуються на ідеях, впливі професійного середовища, що має стати все більш організаційно об'єднаним. З іншого боку, інституціональна теорія землевпорядкування відкриває можливість та обгрунтовує потребу застосування в земельній політиці державних регуляторних органів, наукових шкіл, професійних об'єднань землевпорядників, ідеології "землевпорядного інжинірингу" та "землевпорядного імперіалізму". Дод.точки доступу: Третяк, А.М.; Третяк, В.М.; Прядка, Т.М.; Капінос, Н.О. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)