Тосіо, Фукухара. Фестиваль пересувних святилищ [Текст] / Ф. Тосіо ; пер. з яп. Х. Катаока // Народна творчість та етнографія. - 2009. - № 1. - С. 73 . - ISSN 0130-6936 Рубрики: Народні свята японські Релігійні свята японські Звичаї і обряди--Японці Анотація: Як і в багатох інших країнах, в Японії також існує чимало свят: родинних, сільіьких, регіональних, державних, які мають загальну назву "мацурі". Слово "мацурі" походить від дієслова мацумоу, що в перекладі з давньої японської мови означає "служити" або "коритися" і вживається для позначення низки подій, починаючи від місцевих варіацій святкування традиційного "Бону" та новорічних святкувань і закінчуючи сучасними нововведеннями. Цим терміном називаються насамперед ритуали запрошення божеств або викликання надприродних явищ, які супроводжуються обрядовим частуванням та розвагами Дод.точки доступу: Катаока, Хіросі \пер. з яп.\ Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) Вільні: ВМ (1) |
Ацусі, Нагамацу. Кагура [Текст] / Н. Ацусі ; пер. з яп. С. Капранов // Народна творчість та етнографія. - 2009. - № 1. - С. 75 : вкл. л. - Зміст: Походження кагури ; Поширення "сільської кагури" (сато-кагура) ; Кагура о. Кюсю ; Мисливська кагура: випадок преф. Міядзакі ; Кагура в місті Міядзакі ; Кісінмай ; Танці з мечами ; "Футодама" та "Сіба-кодзін" ; Кінемай ; Бог поля . - ISSN 0130-6936 Рубрики: Звичаї і обряди--Японці Народний танець японський Анотація: В Японії існує давня традиція народних сценічних мистецтв, які називаються кагура. Ієрогліфи, з яких складається це слово, значить "музика божеств-камі", проте етимологія цього слова інша: воно походить від "камікура", що означає "місце, де збираються камі", тобто місце, куди сходить божество, і яке стає його житлом. Найдавніша згадка про кагуру в джерелах - це опис танцю шаманки-міко в міфі "про кам'яну небесну печеру". В ньому йдеться про історію появи цього танцю, який виконували віддавна жінки-шаманки, що звалися міко Дод.точки доступу: Капранов, Сергій \пер. з яп.\ Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) Вільні: ВМ (1) |
Кейко, Ооморі. Кіотські свята і народний календар [Текст] / О. Кейко ; пер. з яп. О. Бутакова // Народна творчість та етнографія. - 2009. - № 1. - С. 86. - Бібліогр. в кінці ст. - Зміст: Свята на початку весни ; Літні свята ; Обряд Бон ; Обряди в переддень та в перший день Нового року . - ISSN 0130-6936 Рубрики: Народні свята японські Релігійні свята японські Звичаї і обряди--Японці Анотація: У цій статті висвітлимо особливості фестивалів та релігійних свят, відомих у Кіото та загалом у країні, з погляду як релігії, так і етнографії Дод.точки доступу: Бутакова, Ольга \пер. з яп.\ Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) Вільні: ВМ (1) |
Сюїті, Кавасіма. "Загублена ема" - символ утраченого [Текст] / К. Сюїті // Народна творчість та етнографія. - 2009. - № 1. - С. 91 : іл. - Зміст: Розповсюдженість вотивних табличок . - ISSN 0130-6936 Рубрики: Звичаї і обряди--Японці Анотація: "Загублена ема" - це вотивна паперова табличка із зображенням загубленої в морі речі. Такі таблички приносили в синтоїстський храм як замінник загублених у морі металевих предметів, наприклад, кухонного ножа. Рибалки із прибережних районів вважають, що при випадковому падінні у воду металевої речі необхідно задобрити Дракона, принести йому щось у дар. В основі цього вірування лежить поклоніння Змію, який не любить заліза та металевих речей. Саме тому здавна існувала заборона кидати в море будь-що, вірили, що невдача спіткає того рибалку, в якого залізний предмет упаде в море Дод.точки доступу: Старушенко, Олеся \пер. з яп.\ Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) Вільні: ВМ (1) |