Перга, Т.     Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини [Текст] / Т. Перга // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 2(березень-квітень). - С. 94-99. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Діаспора українська--Чорнобильська катастрофа--Німеччина Кл.слова (ненормовані): Аварія на ЧАЕС -- Українська діаспора Нимеччини Анотація: У статті проаналізовано реагування української діаспори в Німеччині на аварію на Чорнобильській АЕС. Виявлено, що особливістю наукових студій з життя української еміграції в Німеччині є фокусування на періодах 1920-1930-х та 1950-х років; проте 1980-ті роки залишаються поза увагою науковців. Встановлено, що низька активність української діаспори, зокрема, щодо Чорнобильської катастрофи, була зумовлена її малочисельністю, відсутністю політичного впливу в німецькому суспільстві та достатніх матеріальних і фінансових ресурсів. Ми дійшли висновку, що хоча вона долучилась до всіх заходів, здійснених зарубіжним українством, станом на 1990 рік її діяльність зосередилась на участі в мовчазних ходах, акціях протесту, колективних молебнях, підготовці гуманітарної допомоги, благодійних та наукових заходів і роз'яснювальній роботі з приводу ситуації, що склалася в Українській РСР. Організатором цієї діяльності стало Центральне представництво української еміграції в Німеччині (ЦПУЕН). Також деякі сім'ї представників діаспори взяли участь у програмі оздоровлення українських дітей з постраждалих регіонів. Доведено, що на відміну від Канади і США українська діаспора в Німеччині не ініціювала масштабних допомогових акцій, не створювала благодійних організацій і фондів допомоги постраждалому в УРСР населенню. У статті розкрито причини цієї політики. Водночас Чорнобильська аварія досить широко висвітлювалась у діаспорній пресі, зокремав газеті "Шлях перемоги", особливо протягом 1986-1987 років. Починаючи з 1988 року, інтерес до аварії помітно зменшився, що зумовлено активізацією процесів перебудови в СРСР і появою низки нових тем, які цікавили українську діаспору в Німеччині: гласність, демократизація, перші неформальні об'єднання, діяльність РУХу, відродження української культури тощо. У процесі дослідження автором введено в науковий обіг низку нових джерел з історії української діаспори в Німеччині, зокрема "Бюлетені ЦПУЕН" другої половини 1980-х років.