Локалізація епітопу фібринспецифічного моноклонального антитіла І-3с у В?118-134 фрагменті фібрину людини [Текст] / Л. П. Урвант, Є. М. Макогоненко, М. О. Пидюра [та ін.] // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 10. - С. 170-175. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біохімія--Дослідження--Кров
Кл.слова (ненормовані):
Фібриноген -- Пептид -- Інгібітор
Анотація: Уточнено локалізацію неоантигенної детермінанти фібрину людини в межах його фрагмента В?118-134. Порівняльний аналіз інгібіторної дії пептидів В?109-126 і В?121-138 на полімеризацію фібрину та імуноферментний аналіз зв'язування монАТ І-3с з фібрином людини, бика, кроля, щура та коня вказали на локалізацію епітопу у фрагменті В?126-135 фібрину людини.


Дод.точки доступу:
Урвант, Л. П.; Макогоненко, Є. М.; Пидюра, М. О.; Колєснікова, І. М.; Луговська, Н. Е.; Луговськой, Е. В.; Комісаренко, С. В.




    Гулевский, А. К.
    Стимулирующее влияние низкомолекулярной фракции (до 5 кДа) кордовой крови на гликогенолиз в нейтрофилах лейкоконцентрата донорской крови человека [Текст] / А. К. Гулевский, Ю. С. Ахатова // Доповіді Національної академії наук України. - 2015. - № 7. - С. 123-128. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Медицина--Техніка
   Фізіологія людини--Кров

   Біохімія--Дослідження--Кров

Кл.слова (ненормовані):
Криоконсервирование -- Банк крови -- Гликоген
Анотація: Показано, що ефект низькомолекулярної фракції кордової крові на глікогеноліз блокувався інгібітором гліколізу, йодоацетатом натрію. Отримані дані розкривають один з механізмів стимулюючої дії низькомолекулярної фракції кордової крові на енергетичний обмін клітин лейкоконцентрату.


Дод.точки доступу:
Ахатова, Ю. С.




    Комісаренко, Сергій Васильович.
    Дослідження молекулярних механізмів тромбоутворення та створення кровоспинних засобів [Текст] / Сергій Васильович Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. - 2017. - № 3. - С. 38-44 : іл.
Рубрики: Патологія--Тромбоутворення
   Біохімія--Дослідження--Кров

Анотація: У доповіді розглянуто важливі питання, пов’язані з вивченням системи зсідання крові людини та молекулярних механізмів тромбоутворення. На основі результатів власних фундаментальних досліджень зусиллями співробітників трьох інститутів НАН України - Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна, Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького та Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця створено новий комбінований специфічний кровоспинний засіб, який за своєю ефективністю принаймні не поступається широко відомим зарубіжним аналогам.