061
Ч-492


    Назарук, М.
    Структурні зміни в економіці міста Львова на зламі ХХ та ХХІ століть та їх вплив на функціонування урбосистеми [Текст] / М. Назарук // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. - Чернівці : ЧНУ, 2011. - Вип. 553/554: Географія. - С. 174-178 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК
Рубрики: Структура економіки--Дослідження--Трансформаційні процеси в економіці--м. Львів
Кл.слова (ненормовані):
урбоекосистеми

Є примірники у відділах:
1 Інв.В 72862 - Б.ц. (вільний)




    Волощинська, С. С.
    Важкі метали в грунтах урбоекосистеми м. Ковеля [Текст] / С. С. Волощинська // Біологічні системи. - 2012. - Т. 4, вип. 2. - С. 145-148 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Грунтознавство--Підзолисті грунти
Кл.слова (ненормовані):
урбоекосистема -- важкі метали -- кореляційний зв'язок -- кластерний аналіз -- коефіцієнт варіації





    Миленька, М. М.
    Біоіндикаційна оцінка екологічного стану Бурштинської урбоекосистеми [Текст] / М. М. Миленька // Екологічний вісник. - 2016. - № 1. - С. 19-22
Рубрики: Урбоекологія
   Теплові електростанції--Бурштинська теплоелектростанція--Екологічні проблеми

Анотація: У статті розглянуто екологічний стан території в зоні впливу Бурштинської теплоелектростанції (БуТЕС ), яка є основним забруднювачем довкілля.





    Небесний, Віталій Борисович.
    Використання спектрофотометричного методу для оцінки екологічного стану урбанізованих територій міста Києва [Текст] / Віталій Борисович Небесний, Ганна Андріївна Гродзинська, Ганна Юріївна Гончар // Вісник Національної академії наук України. - 2016. - № 8. - С. 59-67 : рис. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Довкілля--Екологічні проблеми--м. Київ
   Екосистеми--Екологічний моніторинг--Наукові дослідження

   Фізіологія рослин--Дослідження--Стрес

Кл.слова (ненормовані):
спектрофотометричний метод -- Tilia сordata Mill -- біоіндикація -- індекс стресу -- урбоекосистеми
Анотація: Для експрес-оцінки стану урбанізованих екосистем було застосовано спектрофотометричний метод дистанційного зондування, який грунтується на вимірюванні спектральних відбивних характеристик листків біоіндикаторного виду липи серцелистої (Tilia cordata Mill.). За результатами вимірювань розраховували індекс стресу (зворотний вегетаційний індекс), як найбільш інформативний показник, що характеризує ступінь пригнічення фотосинтезу і опосередковано визначає рівень антропогенного забруднення території. За індексом стресу із застосуванням кластерного аналізу виконано групування 36 локалітетів з 10 адміністративних районів м. Києва. Визначено чітку тенденцію зростання значень індексу стресу за градієнтом інтенсивності транспортних потоків. Метод рекомендовано для екологічного моніторингу якості довкілля і оперативної оцінки екологічних змін в урбоекосистемах.


Дод.точки доступу:
Гродзинська, Ганна Андріївна; Гончар, Ганна Юріївна




    Мельниченко, Г. М.
    Динаміка вмісту алергенного пилку у повітрі урбоекосистеми Івано-Франківська (літньо-осіння хвиля палінації) [Текст] / Г. М. Мельниченко // Біологічні системи. - 2016. - Т. 8, вип. 2. - С. 239-245 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Аеропаліноспектр--Пилок--Івано-Франківськ





    Дідух, Яків Петрович.
    Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями [Текст] / Яків Петрович Дідух // Вісник Національної академії наук України. - 2022. - № 6. - С. 17-26 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Довкілля--Вплив діяльності людини--Воєнні дії--Україна, 21 ст.
Кл.слова (ненормовані):
шкода довкіллю -- воєнні дії -- бальна оцінка -- збитки -- урбоекосистеми -- біотопи -- Україна
Анотація: У статті висвітлено екологічні аспекти оцінки збитків, завданих довкіллю внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Запропоновано оцінювати збитки в балах за трьома критеріями: ступінь пошкодження, стійкість та вразливість на прикладі урбоекосистем. Автор наголошує, що зволікання з вирішенням екологічних проблем у найближчому майбутньому може призвести до значно більших екологічних та економічних наслідків, ніж ми уявляємо на початковому етапі. Ключове завдання для екологів полягає в тому, щоб передбачити «каскадні процеси», оцінити їх можливий негативний вплив на довкілля і запропонувати ефективні заходи протидії. Підкреслено, що заходи з відновлення довкілля потребують розроблення комплексних програм, залучення наукових, людських і технічних ресурсів, пошуку джерел фінансування, зокрема відшкодування збитків за рахунок коштів агресора.