Іваницька, Н.
    Міжмовна дієслівна синтагматика у сфері предикативної моделі стану [Текст] / Н. Іваницька // Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. - 2017. - № 1. - С. 200-204. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Українська мова--Дієслово
   Англійська мова--Автосемантичні дієслова

Кл.слова (ненормовані):
предикативна модель стану, міні-основа зіставлення, мікрокатегорія універсальної дієслівної категорії "процесуальність", корелятивність





    Шутенко, О. В.
    Принцип балансу в цивільних процесуальних правовідносинах [Текст] / О. В. Шутенко // Юридична Україна. - 2019. - № 12. - С. 17-23. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Цивільний процес--Правові принципи
Кл.слова (ненормовані):
цивільні процесуальні правовідносини -- цивільне судочинство -- доктринальні положення -- основоположні принципи -- правореалізація -- процесуальність
Анотація: Досліджено новий принцип цивільного процесуального права – принцип балансу цивільних процесуальних правовідносин. Наведено висновки про глибинне значення принципу балансу для ефективного функціонування системи правосуддя. Здійснено аналіз дії даного принципу в спрощених процедурах цивільного судочинства.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Галета, Олена.
    Поет на другому березі: процесуальність письма у прозі Богдана Ігоря Антонича. Стаття перша [Текст] / Олена Галета // Слово і час. - 2021. - № 1. - С. 56-71. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Українська література--Проза--Роман, 20 ст.
   Письменники України, 20 ст.

Кл.слова (ненормовані):
чернетка -- генетична критика -- афективна поетика
Анотація: Стаття становить першу частину дослідження, в якому недописаний роман Б. І. Антонича «На другому березі» розглядається із перспективи генетичної критики як приклад авантексту, укладеного на основі чернеток, що фіксують процесуальність письма. На підставі рукопису проаналізовано не відображені у виданнях основні типи текстових змін як свідчення «поетики стану», що виводить письмо за межі дихотомій суб’єкта й об’єкта, Ероса і Танатоса, людського й не-людського - за рамки індивідуалізму й самої мови, у сферу інтерсуб’єктного та інтермедійного. Поступаючись розвитком дії супроти інтенсивності стану, проза Антонича свідчить про формування афективної поетики і нового типу модерної чуттєвості та відповідної практики письма.


Дод.точки доступу:
Антонич, Богдан-Ігор \про нього\