Кригєр, М. Приповісті про сподівання та розчарування [Текст] / М. Кригєр // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2003. - № 3. - С. 169-174 Рубрики: Суспільство європейське 21 століття--Посткомунізм |
Пахльовська, О. Українська культура у вимірі "пост": посткомунізм, постмодернізм, поствандалізм [Текст] / О. Пахльовська // Сучасність. - 2003. - № 10. - С. 70-85 Рубрики: Культура України, 20 ст.--Проблеми Внутрішня політика України--Політичні проблеми |
Дрозд-П'ясецька, Мірослава. Посткомунізм. Ідейні та суспільні площини діалогу [] / М. Дрозд-П'ясецька // Народна творчість та етнографія. - 2007. - № 1. - С. 27-39 : Іл. - Бібліогр.: 42 назви Рубрики: Етнологія польська Анотація: Інтелектуальна та суспільна площини посткомунізму. Посткомунізм у процесах трансформації. Рустикальний посткомунізм |
Ч 492 Федорчак, Тетяна. Використання еволюційного методологічного підходу до дослідження посткомуністичної Чехії [Текст] / Тетяна Федорчак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. - 2012. - Вип. 607-609: Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - С. 288-293. - Бібліогр. в кінці ст.
Політична ідеологія--Комунізм--Методи дослідження демократії Кл.слова (ненормовані): Центрально-Східна Європа -- Чеська Республіка -- посткомуністичні країни Є примірники у відділах: 1 (12.02.2013р. Інв.В 73594 - Б.ц.) (вільний) |
Осіпов, Олександр Парадигма транзиту, неопатримоніалізм і етнічні проблеми у пострадянському просторі [Текст] / Олександр Осіпов // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2017. - № 2. - С. 77-97. - Бібліогр.: с. 93-97 Рубрики: Етнічні відносини--Аналіз--Неопатримоніалізм--Пострадянські країни Кл.слова (ненормовані): посткомунізм -- парадигма транзиту -- політика багатоманіття -- патронат -- політична мобілізація -- соціальні мережі -- пострадянський простір Анотація: Зроблено спробу проаналізувати можливості, що їх сучасні теорії неопатримоніалізму відкривають для аналізу етнічних відносин у країнах колишнього Радянського Союзу. Донедавна аналіз етнічної політики у пострадянському просторі значною мірою формувався парадигмою транзиту і, зокрема, теоріями демократизації. Разом із тим парадигма транзиту продемонструвала свою неадекватність для аналізу посткомуністичної трансформації, й на перший план вийшли теорії неопатримоніалізму як найперспективнішої пояснювальної схеми. Неопатримоніалізм, що його розуміють виходячи з різних перспектив і в різному масштабі – як рису політичних практик, як тип режиму або як тип соціальної системи, довів свою застосовність як теоретичний інструмент для опису країн, “що розвиваються”, Африки, Азії та Латинської Америки і в наш час дедалі частіше застосовується щодо колишніх радянських суспільств. Автор стверджує, що неопатримоніалістська парадигма дає змогу досліджувати такі особливості етнічної політики, як загальна лояльність етнічних меншин стосовно сучасних держав, “що націоналізуються”; симбіоз формальних і неформальних інститутів; режими легітимації, що мають стосунок до політики багатоманіття; закономірності суспільної мобілізації на етнічному ґрунті й кооптації етнічних активістів в інститути мейнстриму; особливості формування соціальних мереж і мобільності. Є примірники у відділах: (вільний) |