Котенко, Н. Неокласична антологія Юрія Клена [Текст] / Наталія Котенко // Мандрівець. - 2015. - № 1. - С. 35-41. - Бібліогр.: 17 назв. Рубрики: Письменники українські--Діаспора німецька--Персоналії--Україна, 20 ст. Кл.слова (ненормовані): київські неокласики -- МУР -- поетична антологія -- перкладач -- дискусії -- Клен Ю. про М. Рильського -- Клен Ю. Про П. Филиповича -- Клен Ю. про М. Зерова -- Клен Ю. про М. Драй-Хмару Анотація: Розглянуто неопубліковану німецькомовну антологію "Поезія приречених", упорядковану Юрієм Кленом, до якої ввійшли поезії київських неокласиків у перекладах упорядника. Докладно проаналізовано контекст постання антології. МУРівські дискусії з питання неокласицизму та участь у них Юрія Клена. Дод.точки доступу: Клен, Юрій (укр. поет, пер., літ. критик ; 1891-1947) \про нього\ Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗПЕРІОД |
Сірик, Л. Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків [Текст] / Л. Сірик // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 2(березень-квітень). - С. 28-50 : вкл. арк. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Поезія українська--Літературна критика, 20 ст. Угрупування в літературі і мистецтві українські--Літературна критика--Неокласики, 20 ст. Кл.слова (ненормовані): київські неокласики -- антропологічна концепція Анотація: У статті розглядається ідейно-семантичний зміст антропологічної концепції людини, сформульованої у поезії літературного угруповання київських неокласиків Миколи Зерова, Максима Рильського, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари й Юрія Клена (спр. ім'я Освальд-Еккард Бурггардт) - чільних представників неокласицизму і проєвропейського напряму в українській літературі XX ст. Питання досліджено на матеріалі творчості періоду 1914-1934-х років. З'ясовано, що концепція грунтується на таких категоріях, як калокогатія (моральна і фізична досконалість, єдність прекрасного і доброго), істина, любов, мудрість, шляхетність, працьовитість, стоїцизм, пізнання (себе і світу), мужність, самовдосконалення, гармонія, свобода, суспільна активність, солідарність, діалог, співпраця, творчість, патріотизм, щирість, урівноваженість, поміркованість, спокій, радість, традиція, право й обов'язок. Ці позитивно конотовані категорії визначають передумову щастя людини. У розглянутій моделі промується антропоцентричний характер культури з приматом імперативу моральності й гуманізму. Концепція висуває перед людиною високі вимоги і водночас апелює до справедливого суспільного ладу, де вшановуються права на життя, свободу і гідність, а також демократичні права. Ідейно-аксіологічний зміст концепції був запереченням радянського тоталітарного режиму й одночасно сміливим викликом проти його антигуманізму, теорії "гвинтиків" і масовізму. Дод.точки доступу: Зеров, Микола Костянтинович (1890-1937) \про твори\; Рильський, Максим Тадейович (1895-1964) \про твори\; Филипович, Павло Петрович (1891-1937) \про твори\; Драй-Хмара, Михайло Опанасович (1889-1939) \про твори\; Клен, Юрій (1891-1947) \про твори\ |