Равлюк, С. Експресивність публіцистичного слова [Текст] / С. Равлюк> // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2003. - № 3. - С. 211-215 Рубрики: Українська мова--Власні назви Літературознавство--Публіцистика--Власні назви |
Б11 Бідношия, Ю. Експресивність простого дієслівного присудка: (на матеріалі діалектних текстів з говірки с.Машеве Чорнобильського р-ну) [Текст] / Ю. Бідношия> // Українська мова. - 2008. - №3. - С. 120-126. - Библиогр. в конце ст.: 17 назв. Рубрики: Українська мова--Граматика Українська мова--Діалектологія--Територіальні діалекти Анотація: Приклади експресивності граматичних структур українських діалектів. |
Голобородько, Я. Менестрелі. Літературознавчий тетраптих : Мар'яна Савка - гербарій відчуттєвих рефлексій ; Анатолій Марущак. Мелос арт-форми [Текст] / Ярослав Голобородько> // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2011. - № 7/8. - С. 116-125. Рубрики: Українська література--Савка Мар'яна, ХХ-ХХІ ст. Українська література--Марущак Анатолій Петрович (р.н. 1953) Кл.слова (ненормовані): ідейно-художній аналіз поезії М. Савки -- збірка "Квіти цмину" -- мелодика самоти і смерті -- метафорика -- колір -- ліричний персонаж -- аналіз поезії А. Марущака -- концептуальне мислення -- образ-символ -- "я"-персонаж -- експресивність -- мелос медитативності -- семантичний мелос Анотація: Публікація серії літературознавчих статей, присвячених сучасній українській поезії. У статті подано літературно-критичний аналіз поетичних збірок Мар'яни Савки і Анатолія Марущака, акцентовано увагу на особливостях їх художнього стилю та образності. Дод.точки доступу: Савка, М. \про неї\; Марущак, А. П. \про нього\ Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗПЕРІОД |
Шабат-Савка, Світлана. Незакінчене висловлення як синтаксичний засіб реалізації комунікативних інтенцій : за романом "Тигролови" Івана Багряного / С. Шабат-Савка> // Дивослово. - 2012. - № 1. - С. 28-32. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Письменники українські--Персоналії--Україна, 20 ст. Кл.слова (ненормовані): експресивність -- прагматика -- функція -- текст Анотація: Стаття аналізує незакінчені висловлення як інтенційно вмотивовані синтаксичні одиниці, що виникають внаслідок обірваності, спланованого чи довільного переривання мовленнєвого ланцюжка в текстовій комунікації. У контексті роману "Тигролови" Івана Багряного визначено доволі розлогий діапазон кумунікативних інтенцій, репрезентованих цими конструкціями. Дод.точки доступу: Багряний, Іван (укр. поет, прозаїк, публіцист, політ. діяч ; 1906-1963) \про твір\ Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Приходько, І. Ф. Поліасоціативність у художній системі О. Довженка [Текст] / І. Ф. Приходько> // Вивчаємо українську мову та літературу : наук.-метод. журн. - 2014. - № 28/29. - С. 34-40. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Українська література, ХХ ст. Теорія літератури--Синтез мистецтв Кл.слова (ненормовані): асоціативність художнього мислення -- експресивність оповіді -- образ України-вдови -- мистецький синкретизм Анотація: У центрі уваги автора художнє мислення Олександра Довженка. Дод.точки доступу: Довженко, Олександр Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Задорожна, Альона. Лінгвокультуреми в мемуарному тексті Михайлини Коцюбинської [Текст] / Альона Задорожна, Роман Трифонов> // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). - 2015. - № 3. - С. 41-43. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Мемуари--Лінгвокультуреми--Аналіз Кл.слова (ненормовані): лінгвокультурема -- експресивність -- образність -- міфологічні культуреми -- біблійні культуреми -- історичні культуреми Анотація: Статтю присвячено дослідженню лінгвокультурем у мемуарах М. Коцюбинської. Здійснено класифікацію вживаних у тексті лінгвокультурних одиниць: виділено національно своєрідні, міжнаціональні й універсальні лінгвокультуреми; одиниці міфологічного, біблійного, історичного та іншого походження. Окреслено основні функції, що їх виконують лінгвокультуреми в тексті мемуарної книжки. Дод.точки доступу: Трифонов, Роман; Коцюбинська, Михайлина Хомівна (філолог, літературознавець, активна учасниця руху шістдесятників, племінниця класика української літератури М.Коцюбинського ; 1931) \про неї\ Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Калита, Оксана. Експресивність наукового стилю : синтаксичний рівень / Оксана Калита> // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). - 2018. - № 3. - С. 50-53. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Науковий стиль--Експресивність--Синтаксичний рівень Кл.слова (ненормовані): експресивний синтаксис -- експресема -- стилістична фігура Анотація: Розглянуто засоби створення експресії за допомогою синтаксичних структур на прикладі наукового тексту І. Огієнка "Українська культура". Такі синтаксичні структури тлумачаться як спосіб передавання комунікативно-прагматичних намірів автора та здійснення цілеспрямованого впливу на читача. Серед таких структур виділено риторичне питання, інверсію, стилістичні фігури на основі ампліфікації та лексичного повтору, період. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Мойсієнко, А. К. Фонічний компонент у експресивній системі поетичного тексту [Текст] / А. К. Мойсієнко> // Мовознавство. - 2018. - № 4. - С. 3-9. - Бібліогр. в підрядк. прим. Рубрики: Текст поетичний--Фонічний компонент--Експресивність Анотація: Статтю присвячено проблемі експресивності поетичного тексту, організації експресивних єдностей у художньому творі. На особливу увагу заслуговує фонічний компонент, який, виступаючи структурним складником будь-якого текстового утворення, а надто - поетичного, стає неодмінним чинником динамізації та естетизації художньої структури, у поєднанні з іншими чинниками - граматичними, образними тощо - відіграє надзвичайно виразну роль в організації мистецького твору як цілісної експресивної єдності. |
Калита, Оксана. Емоційність і емоції в художній прозі : (на прикладі роману Михайла Стельмаха «Хліб і сіль») / Оксана Калита> // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). - 2019. - № 5. - С. 35-38. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Художній стиль--Емоційність--Емоції--Дослідження Кл.слова (ненормовані): мовна експлікація -- експресивність -- емотивність -- емоційний стан Анотація: Спираючись на попередній доробок мовознавців, було виокремлено засоби називання й засоби вираження емоцій. Проаналізовано індивідуально-авторські мовні засоби експлікації емоційних станів людини в романі М. Стельмаха «Хліб і сіль». На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що вираження емоційного стану персонажа М. Стельмах досягає комплексом мовних засобів. Описуючи характерні психофізіологічні емоційні реакції, письменник використовує назви емоційних станів та похідні від них у комплексі з епітетами та персоніфікацією, приділяючи особливу увагу деталізації. Дод.точки доступу: Стельмах, Михайло Панасович (1912-1983) \про твір\ Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |