Гижа, Олександр. Гребля / О. Гижа> // Вітчизна. - 2007. - № 11-12. - С. 37-44 Рубрики: Новели--Гижа Олександр Анотація: Новела Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільних прим. немає -ЧЗ) зайняті |
Скоряк, А. Особливості традицій харчування та народної кулінарії Полтавщини: від минулого до сучасного [Текст] : (на прикладі опитування жителів села Дрижина Гребля Кобеляцького району Полтавської області) / А. Скоряк> // Берегиня. - 2009. - № 3. - С. 74-87. Рубрики: Народознавство--народна кулінарія Кл.слова (ненормовані): ТРАДИЦІЇ харчування Анотація: На прикладі села Дрижина Гребля Кобеляцького району Полтавської області, в статті описуються особливості традицій харчування та народної кулінарії Полтавщини. |
Скоряк, А. Голодомор 1932-1933 років на Полтавщині [Текст] : ( зі спогадів очевидців (на прикладі опитування жителів села Дрижина Гребля Кобеляцького району Полтавської області)) / А. Скоряк> // Берегиня. - 2010. - № 3. - С. 3-9. - бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Голодомор 1932-1933 рр.--СПОГАДИ Кл.слова (ненормовані): ОПИТУВАННЯ Анотація: Стаття побудована на основі матеріалів які було зібрано в ході опитування жителів села Дрижина Гребля Кобеляцького району Полтавської області. Дане опитування проводилося з січня 2006 по червень 2010 року. |
Сучасні проблеми гідротехнічних споруд в Україні [Текст] / Олександр Іванович Бондар [и др.]> // Вісник Національної академії наук України. - 2014. - № 2. - С. 40-47 : фот. Рубрики: Гідротехнічні споруди--Проблеми безпеки Гідротехнічні споруди України--Історія катастроф Кл.слова (ненормовані): гребля -- Київська ГЕС -- аварія -- прорив -- економічні збитки -- людські жертви -- природні катаклізми Анотація: У статті наведено інформацію щодо аварій на греблях за останні 50 років. Узагальнено причини таких катастроф: здебільшого ними є стихійні лиха та людський чинник. На прикладах різних країн світу розглянуто наслідки аварій на греблях, що призвели до економічних збитків і людських жертв. З метою запобігання можливій катастрофі закцентовано увагу на особливостях греблі Київської ГЕС, яка після аварії на ЧАЕС утримує 90 млн т радіоактивного мулу. Наголошено на необхідності проведення профілактичних заходів, впровадження інженерних розробок, а також здійснення постійного моніторингу щодо стану самої греблі. Дод.точки доступу: Бондар, Олександр Іванович; Михайленко, Людмила Євдокимівна; Ващенко, Володимир Миколайович; Лапшин, Юрій Серафімович |