Амбарцумян, Каріме Мікаеловна.     Вплив римського права на сучасний інститут віндикації у цивільному праві України [Текст] / К. М. Амбарцумян // Держава і право. - 2013. - Вип. 61. - С. 171-178. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Римське право    Цивільний кодекс--Україна Кл.слова (ненормовані): віндикація -- патер фамілія -- позов шляхом петиторної формули Анотація: Надано характеристику віндикації у різні етапи її становлення у римському праві.

Романюк, Я. М.     Реституція, віндикація, кондикція, відшкодування шкоди: окремі аспекти співвідношення та розмежування [Текст] / Я. М. Романюк, О. Л. Майстренко // Вісник Верховного Суду України. - 2014. - № 9. - С. 22-34 ; Вісник Верховного Суду України. - 2014. - № 10. - С. 22-31 Рубрики: Відшкодування шкоди    Право власності--Захист Дод.точки доступу: Майстренко, О.Л.

Короєд, С. О.     Визнання недійсним договору відчуження нерухомого майна (без застосування реституції) як ефективний спосіб захисту права власності на нього [Текст] / С. О. Короєд // Держава і право. - 2019. - Вип. 86. - С. 96-105. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Нерухомість--Власність--Договори і угоди--Правове регулювання--Україна Кл.слова (ненормовані): реституція -- віндикація Анотація: Наводяться роз’яснення судової практики про розмежування таких способів захисту права власності, як реституція і віндикація.

Пільков, Костянтин.     Способи захисту права власності на землю та інше нерухоме майно: критика «книжного володіння» [Текст] / Костянтин Пільков // Підприємництво, господарство і право. - 2021. - № 4. - С. 47-58. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Земельні відносини--Право власності--Способи захисту--Судова практика--Україна Кл.слова (ненормовані): віндикація -- реєстрація речових прав -- витребування -- негаторний позов -- фактичне володіння Анотація: Статтю присвячено аналізу сучасної судової практики у питанні визначення ефективного способу захисту права власності та інших речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно. Досліджено особливості впровадження у судову практику концепції «книжного володіння», які полягають у визнанні за записом у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно значення презумпції як права власності особи, стосовно якої міститься чинний запис, так і фактичного володіння майном цією особою. У статті висунуто тези про недоліки цієї практики, які полягають, зокрема, у неврахуванні інтересів добросовісних учасників цивільного обігу, розбалансуванні практики застосування позовної давності, ілюзорності спрощення розгляду справ про захист права власності, оскільки навіть із застосуванням концепції «книжного володіння» питання фактичного володіння доводиться з’ясовувати на стадії визначення поважності причин пропуску позовної давності і пропорційності втручання у право власності особи, від якої витребовується земельна ділянка або інше нерухоме майно.