Мовчан, Андрій.     Україна після Полтавської битви. Діяльність Пилипа Орлика : 8 кл. / А. Мовчан, М. Змійовська // Історія в рідній школі : наук.-метод. журн. - 2016. - № 2. - С. 25-28. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Історія України--Методика викладання--Урок, 8 клас Кл.слова (ненормовані): гетьман -- козацька старшина Анотація: Запропоновано розробку ігрового уроку "Суд історії", головне питання якого: "Пилип Орлик - політичний діяч чи авантюрист?". Дод.точки доступу: Змійовська, Марія; Орлик, Пилип Степанович (укр. військо-політ. і дежр. діяч, гетьман України у вигнанні ; 1672-1742) \про нього\ Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Макарчук, Віталій Володимирович.     Надання земель козацькій старшині в Українській гетьманській державі [Текст] / В. В. Макарчук // Економіка. Фінанси. Право. - 2019. - № 5. - С. 19-22. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Козацтво--Етнографічні групи--Козацькі війська--Козацька земля--Україна    Гетьмани--Гетьманщина--Запорозьке козацтво, 17 ст. Кл.слова (ненормовані): козацька старшина -- реєстроване козацтво -- землеволодіння -- універсал -- суспільний стан Анотація: У статті розглядаються надання земель козацькій старшині в Українській гетьманській державі. Проаналізовано зміну правового режиму українських земель. Визначаються юридичні підстави володіння землею козацькою старшиною.

Дзюба, О. М.     Посуд як складова культури харчування козацької старшини XVIII століття [Текст] / О. Дзюба // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 3(травень-червень). - С. 63-71. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Посуд--Козацтво, 18 ст.    Харчування--Козацтво, 18 ст. Кл.слова (ненормовані): Козацька старшина -- Культура харчування Анотація: Посуд як складова культури харчування козацької еліти ХVІІІ ст. демонструє спосіб життя, матеріальні можливості цього соціуму. Козацька старшина все більше відгалужувалася від козацького середовища, усвідомлювала себе шляхетством і відповідно облаштовувала власний побут, що, зокрема, простежується в асортименті посуду, його якості й вартості. Це різні за формою, матеріалом і призначенням вироби: миски і полумиски, тарілки, великі й малі ложки, ножі, виделки, ковші, ковшики, кубки, чаші, келихи, дзбани, пляшки, чайники, кавники, цукорниці, таці тощо. У повсякденному побуті козацької старшини не зник дерев’яний і глиняний посуд, традиційний для всіх суспільств тих часів. Але всебічного поширення набуває характерний загалом для європейської культури харчування мідний, циновий (олов’яний), срібний, а також порцеляновий та кришталевий посуд. Він мав неабияку цінність, вносився у реєстри посагу, заповіти, весільні дарунки. Купівля, вартість і вага його фіксувалися в щоденниках, зокрема П. Апостола, Я. Марковича, М. Ханенка, у приватних листах. На основі вказаних документальних джерел представлено різні вироби для пиття, приготування та вживання їжі. Мідний, циновий і срібний посуд купувався в Москві та Петербурзі, його виготовляли й місцеві майстри. Відомими осередками золотарства в Гетьманщині були Київ, Чернігів, Стародуб, Ніжин, де козацька старшина замовляла різноманітний посуд у місцевих та іноземних майстрів. Привозився він також з німецьких земель, зокрема з Гданська і Вроцлава (нині – польські міста), з якими підтримувалися торговельні зв’язки. Посуд зі срібла відзначався високою художньою якістю та вартістю. Асортимент розширювався і козацька старшина не відставала від моди, купувала «ново манерні» вироби. Поширюване вживання кави й чаю вимагало відповідного посуду та аксесуарів. Старшина купувала порцелянові чашки, чайники, кавники, цукорниці, млинки, декорувала стіл серветами та скатертинами. Поряд зі скляним цінувався і кришталевий посуд, призначений для пиття різних напоїв. Отже, упродовж ХVІІІ ст. відбувався активний процес аристократизації козацької старшини, що простежується на прикладі використання різного за якістю та вартістю посуду.