Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>A=Шурчкова, Ю. О.$<.>
Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4
1.


    Ромоданова, В. О.
    Зміни білків молока при термовакуумній обробці [Текст] / В. О. Ромоданова, Ю. О. Шурчкова, А. Є. Недбайло // Вісник аграрної науки. - 2009. - № 1. - С. 61-63. - Библиогр.: с. 63 (10 назв)
Рубрики: Переробка продукції--Молоко--Термостабільність
Анотація: Розроблена Інститутом технічної теплофізики НАН України технологія істотно покращує технологічні властивості молока. Результати дослідження колоїдної системи білків молока теоретично доводять підвищення його термостабільності.


Дод.точки доступу:
Шурчкова, Ю.О.; Недбайло, А.Є.

Знайти схожі

2.


    Шурчкова, Ю. О.
    Світові тенденції в розвитку геотермальної енергетики. Частина 1. Геотермальні ресурси по регіонах світу [Текст] / Ю. О. Шурчкова // Проблеми загальної енергетики. - 2018. - № 4. - С. 17-24. - Бібліогр. с. 24 (9 назв)
Рубрики: Енергетика--Альтернативні джерела енергії
Анотація: В статті представлено огляди матеріалів про використання геотермічних ресурсів за регіонами світу. Показана залежність ефективності використання геотермічних ресурсів від геофізичних та географічних параметрів кожної області. Приведені дані, в яких країнах геотермальна енергетика розвивається найбільш успішно і для яких цілей застосовується. Лідерами представляються США, Філіппіни, Мексика, Індонезія, Нова Зеландія. Всі ці країни розташовані в областях сучасного вулканізму, в межах «Вогняного кільця», де теплоносій має високі параметри, доступний на поверхні Землі, де витрати на будівництво ГеоТЕС мінімальні і собівартість енергії конкурентноздатна на ринку енергоносіїв. Підкреслюється, що на світових масштабах геотермальна енергетика використовується вкрай мало: частка електроенергії, що отримується за допомогою геотермальних ресурсів, складає всього 0,5%. Її виробляють всього в 24 країнах. Значно ширше видно пряме використання геотермальної теплоти: для обігріву приміщень, в тому числі, для централізованого теплопостачання, для опалення басейнів, теплиць, кондиціонування, для підігріву відкритого ґрунту, опалення дорожнього покриття, в промислових технологічних процесах, для танення снігу та інших цілей. Наприклад, у столиці Китаю Пекіні просвердллено близько трьохсот свердловин глибиною приблизно в 3 кілометра, з яких надходить вода з температурою до 70 °С, яка використовується для централізованого опалення висотних будинків і для обігріву теплиць. В Ісландії за рахунок геотермальної теплоти забезпечується 90% потреб країн в опалювальних потужностях. На опалення та гаряче водопостачання витрачається майже половина об’єму геотермальної енергії. У паризькому басейні діють 37 циркуляційних систем, що включають 50 установок для централізованого теплопостачання. Теплота поставляється також в теплиці та рибницькі ферми. У 2007 р. був реалізований новий проект циркуляційної системи для теплопостачання паризького аеропорту Орлі. На околицях Парижа 33 геотермальні установки опалюють 170 тис. будинків.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

3.


    Шурчкова, Ю. О.
    Світові тенденції в розвитку геотермальної енергетики. Частина 2. Найновіші технології – основа розвитку геотермальної енергетики [Текст] / Ю. О. Шурчкова // Проблеми загальної енергетики. - 2019. - № 1. - С. 31-37. - Бібліогр. с. 37 (10 назв)
Рубрики: Альтернативна енергетика
   Альтернативні джерела енергії--Геотермальна енергія

Анотація: Розглянуто стан геотермальної енергетики в світі. Сьогодні геотермальні ресурси ідентифіковані майже в 90 країнах, більш, ніж в 80 країнах вони використовуються і спостерігається тенденція розширення світових територій, що використовують тепло земних надр. Основний приріст очікується в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, головним чином в Індонезії, в Східно-Африканської рифтової долини, Центральній і Південній Америці, а також в Сполучених Штатах, Японії, Нової Зеландії. Інтенсивно розвивають свої програми в області геотермальної енергетики Китай, Угорщина, Мексика, Ісландія і Нова Зеландія. Ряд потенційних об’єктів розробляється в Південній Африци. За даними Міжнародного енергетичного агентства частка геотермальної енергетики в загальному енергетичному балансі світу складає близько 0,3% з перспективою росту до 0,5% до 2030 р. Розвиток геотермальної енергетики визначається розробкою новітніх технологій використання низькопотенційних підземних флюїдів і технологій використання високопотенційних носіїв теплоти у вигляді розпечених скельних порід і магми. До інноваційних рішень, які в перспективі можуть знайти широке застосування, можна віднести проекти зі створення гібридних установок, що працюють на геотермальних джерелах в поєднанні з іншими альтернативними джерелами. Спостерігається тенденція збільшення інвестицій в науково-дослідні та дослідно-промислові розробки, в створення регіональних програм розвитку поновлюваних джерел енергії, що дозволяє прогнозувати зниження собівартості технологій, ризиків їх реалізації та підвищення конкурентоспроможності геотермальної енергетики. Основні проблеми, які стримують широке використання геотермальної енергії: економічно вигідні високопотенціальні ресурси географічно поширені в обмеженій кількості регіонів і не завжди досяжні; геотермальні проекти мають високі ризики, тривалі терміни їх реалізації та вимагають значних інвестицій; в більшості країн, що розвиваються, в країнах Центральної та Східної Європи відсутні узаконені методики оцінки геотермальних ресурсів; невирішені екологічні проблеми. Популяризацією геотермальної енергетики, координацією досліджень і просуванням геотермальних програм і проектів займається Міжнародне геотермальне співтовариство у вигляді Світового геотермального конгресу, Міжнародної геотермальної асоціації, Європейського геотермального конгресу, Європейської ради з геотермальної енергетики, Європейської геотермальної енергетичної компанії.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

4.


    Шурчкова, Ю. О.
    Економічна ефективність систем геотермального теплопостачання в залежності від тарифів на теплоту та електроенергію [Текст] / Ю. О. Шурчкова, А. О. Підручна // Проблеми загальної енергетики. - 2020. - № 2. - С. 43-50. - Бібліогр. с. 50 (10 назв)
Рубрики: Теплопостачання--Енергоефективні технології
Анотація: Згідно з прогнозом Всесвітнього комітету з питань світової енергетики у 2020 р. у розвинутих країнах частка подачі опалення та гарячого водопостачання від використання відновлюваної енергії може досягати 75%. Стратегія теплопостачання зосереджена на переході з традиційного спалювання органічного палива до використання енергоефективних технологій, включаючи геотермальних. Для України, за наявності дефіциту викопних копалин, низька ефективність старих опалювальних котельних, високий ступінь забруднення навколишнього середовища, надзвичайно релевантною та перспективною, є розробка теплової геотермальної енергії. Для цього є всі передумови: достатня ресурсна база, науковий потенціал, законодавство, що регулює розвиток геотермальних проектів, переваги для виробництва геотермальної енергії. Протягом періоду з 1998 по 2003 рр. в Інституті технічною теплофізики НАН України розроблено комплекс проектів, геотермальне теплопостачання в різних регіонах країни з різними геолого-геотермичними умовами, для різних встановлених потужностей, заснованих на свердловинах різних глибин (знову пробурених і відновлених). Згідно з висновком експертів як вітчизняних, так і іноземних проектів, були визнані технічно реалізованими, але економічно неконкурентоспроможними через низькі тарифи на теплоту та електроенергію окупного періоду капітальних вкладень від 13 до 30 років.


Дод.точки доступу:
Підручна, А.О.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)