Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>A=Балушок, В.$<.>

Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи с 1 за 17

Балушок, В.
Хай відлуння йде до самого Дунаю [Текст] / В.Балушок // Наука і суспільство. - 2000. - N5-6. - С. 35-37
Рубрики: Фолькльор України--Пісні

Знайти схожі

    Балушок, В.
    Таємничі цивілізаціЇ АмазоніЇ [Текст] / В.Балушок // Наука і суспільство. - 2002. - № 3-4. - С. 32 - 34
Рубрики: Археологічні відкриття--Амазонія
   Цивілізація--Стародавня --Південна Америка

Знайти схожі

Балушок, В.
Несподіванки української етнонімії [Текст] / В.Балушок // Київська старовина. - 2002. - № 5. - С. 27-35
Рубрики: Українська мова--Ономастика--Етноніми

Знайти схожі

Балушок, В.
Етнічна ситуація на слов'янських землях України в епоху Київської Русі [Текст] / В. Балушок // Народна творчість та етнографія. - 2004. - № 4. - С. 46-57
Рубрики: Етнос--Український етнос--КИЇВСЬКА РУСЬ

Знайти схожі

Древецький, А.
Фастівська школа народної майстерності [Текст] / А. Древецький, В. Балушок // Народна творчість та етнографія. - 2004. - № 6. - С. 116-117
Рубрики: Художня освіта України--Фастів
Кл.слова (ненормовані):
НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО

Дод.точки доступу:
Балушок, В.

Знайти схожі

    Пономар, Людмила.
    Перша реконструкція ініціальних обрядів у традиційній культурі українців [Текст] / Л. Пономар // Народна творчість та етнографія. - 2008. - № 1. - С. 131-132
Рец. на6 Балушок В. Обряди ініціацій українців та давніх слов'ян / В. Балушок. - Львів, Нью-Йорк, 1998. - С.216

Рубрики: Книги українські--Звичаї і обряди
   Звичаї і обряди--Українці

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

Балушок, В.
Наукова спадщина Ореста Левицького в контексті етнологічної науки [Текст] / В. Балушок // Берегиня. - 2010. - № 3. - С. 10-17. - бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Народознавство--ЕТНОЛОГІЯ
Кл.слова (ненормовані):
наукова спадщина
Анотація: В статті йдеться про наукову спадщину Ореста Левицького, який належав до того покоління українських науковців-гуманітаріїв, яких з повним правом можемо назвати велитнями думки та діяльності, а також енциклопедистами.

Дод.точки доступу:
Левицький, Орест (1848-1922)

Знайти схожі

Балушок, В. Г.
Динаміка етнічного складу містечкового населення XX - початку XXI століття : на матеріалах Фастова / В. Г. Балушок // Народна творчість та етнографія. - 2010. - № 4. - С. 31-39. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Етнічні групи--Фастів, місто (Кв)
Анотація: Упродовж XX — початку XXI ст. етнічний склад Фастова, типового містечка українського Правобережжя, зазнав корінних змін. Євреї, які колись становили значний відсоток населення, на початок XXI ст. майже всі емігрували. Поляки асимілювалися українцями; разом з тим, враховуючи, що це були переважно нащадки сполонізованої української шляхти, відбулося в основному повернення їх до етнічності предків. У середині XX ст. в місті з'явилося багато росіян. Проте внаслідок пошлюблення їх з українцями та обиранням дітьми від цих шлюбів після 1991 року української "національності" кількість росіян у Фастові дуже зменшилася. Українці перетворилися на стійку більшість

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

Балушок, В. Г.
Новітня "трипільська" міфологія в інформаційному просторі України / В. Г. Балушок // Народна творчість та етнологія. - 2011. - № 1. - С. 28-37. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Трипільська культура
Анотація: Розглянуто новітні міфології, пов'язані з трипільською культурою, а саме: патріотичні, що перебільшують рівень її розвитку й ототожнюють "трипільців" з українцями, і антиукраїнські, які заперечують високий розвиток цієї культури і відкидають будь-яку її роль в історії України. Факти засвідчують, що Трипілля належало до перших розвинених культур-протоцивілізацій, хоча до рівня справжньої державної цивілізації не розвинулося. Творці ж її належать до предків українського народу, багато сфер культури якого (господарство, житлобудування, вірування тощо) виявляють спадкоємність із Трипіллям

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

10.

    Балушок, В. Г.
    Етнічні стереотипи в політичній культурі українців: до проблеми формування / В. Г. Балушок // Народна творчість та етнологія. - 2012. - № 6. - С. 58-63. - Бібліографія в приміт.
Рубрики: Політична культура--Етнічні стереотипи--Українці
   Етнічні стереотипи--Політична культура--Українці
Анотація: У статті розглянуто стоїчні стереотипи, які лежать в основі політичної культури українців, сформулювалися під сильним впливом степовиків у часи перебування України на Великому Кордоні.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

11.

    Балушок, В. Г.
    Початковий етап формування етнічних стереотипів у політичній культурі українців (впливи Степу) / В. Г. Балушок // Народна творчість та етнологія. - 2013. - № 4. - С. 7-16. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Політична культура--Етнічні стереотипи--Українці
   Культурні зв'язки--Українці--Іранці--Тюрки
Анотація: Українська історіографія традиційно вказує на руйнівний вплив степовиків на українську державно-політичну традицію, зокрема в часи Київської Русі. Водночас, ураховуючи, що український соціум виник і існував у постійному контакті зі степовиками, вони не могли не чинити різнобічного впливу на нього, включно зі стереотипами, що стали підгрунтям політичної культури. Постійні тісні контакти з іранцями, а потім з низкою тюркських спільнот формували стереотипи, які поступово лягли в основу політичної традиції українців нового типу. Мається на увазі козацька державність, що виникла дещо пізніше.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

12.

Круглий стіл "Сучасна ситуація в Україні очима етнолога" / Г. А. Скрипник [та ін.] // Народна творчість та етнологія. - 2014. - № 2(березень-квітень). - С. 100-149 : іл.
Рубрики: Збройні конфлікти--Етнічні аспекти--Україна
Анотація: На події в Україні відгукнулися вчені-етнологи. Їх міркування подано в статті.

Дод.точки доступу:
Скрипник, Г. А.; Артюх, Л. Ф.; Борисенко, В. К.; Бондаренко, Г. Б.; Бідношия, Ю. І.; Курочкін, О. В.; Боса, Л. Г.; Боряк, О. О.; Поріцька, О. А.; Артюх, А. А.; Васянович, О. О.; Гудченко, З. С.; Пономар, Л. Г.; Балушок, В. Г.; Щербак, І. М.; Таран, О. Г.; Буйських, Ю. С.; Маховська, С. В.; Довгань, С. О.; Литвинчук, Н. В.; Сіренко, С. В.; Головко, О.; Олійник, М.; Журавльова, А.; Іванчишен, В.; Вахніна, Л. К.; Євтух, В. Б.; Сергійчук, В. І.; Скляр, В. М.; Швидкий, С. М.

Знайти схожі

13.

Балушок, В. Г.
Севрюки ХІV - ХVІІ ст.: спроба етнічної атрибуції [Текст] / В.Г. Балушок // Український історичний журнал. - 2016. - № 3. - С. 47-64
Рубрики: Історія УКраїни--Історія Сіверщини
Анотація: Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків, показує, що і українці, і росіяни, і білоруси сприймали їх як "не своїх", "чужих". Тобто севрюки 14-17 ст. виступали окремим етносом. Це був "земельний" етнос, характерний для часів Київської Русі, що зберігався досить довго на порубіжжі.

Знайти схожі

14.

Балушок, В. Г.
Особливості господарської діяльності севрюків (XIV-XVII століття) [Текст] / В. Г. Балушок // Народна творчість та етнологія. - 2017. - N 4(липень-серпень). - С. 41-50. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі

15.

Балушок, В.
З історії української етнонімії (від "русинів" до "українців") [Текст] / В. Балушок // Український історичний журнал. Вып. 1. Вып. 2. - 2018. - N 2. - С. 163-178 : іл. - Біблиогр. в кінці ст. . - ISSN 0130- 527
Рубрики: Русини--Українці--Етнічна самосвідомість--Русь--Україна
Анотація: Досліджується процес зміни українським народом самоназви. Простежується історія утвердження, поширення й побутування етнонімів "русь"/ "русин", "русини" та зміна їх на "українців".

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

16.

    Балушок, В. Г.
    Поселення і будівлі севрюків (XIV-XVII століття) [Текст] / В. Г. Балушок // Народна творчість та етнологія. - 2019. - N 1(січень-лютий). - С. 39-49. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Поселення--Сіверщина, 14-17 ст.
   Житло--Сіверщина, 14-17 ст.
   Господарські будівлі--Сіверщина, 14-17 ст.
Анотація: У статті йдеться про особливості поселенської структури і житлобудування все ще значною мірою загадкових севрюків сходу України. Порівняно з населенням Сіверщини передмонгольського часу, їхні поселення ставали меншими, а житла поступово перетворювалися з напівземлянкових на наземні. Водночас це були переважно "дворища", де в різних будівлях мешкала значна кількість людей. Основним матеріалом для будівництва слугувало дерево. Господарські будівлі стояли на спеціальному великому дворі, що, вочевидь, мав назву "гумно".

Знайти схожі

17.

Балушок, В.
Клятви і самозакляття українців у середньовічно-ранньомодерні часи [Текст] / В. Балушок, Т. Шевчук // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 4(липень-вересень). - С. 54-65
Рубрики: Клятви--Українське суспільство--Закляття--Україна
Кл.слова (ненормовані):
ритуальні клятви
Анотація: У статті аналізується прагматика й семантика клятв і самозаклять, уживаних при вирішенні різних, особливо правових, колізій людьми різних соціальних верств українського суспільства пізнього середньовіччя - раннього модерну. У теоретико-методологічному сенсі дослідження належить до царини історичної антропології, одним з найважливіших напрямів якої є вивчення історії ментальності. Його особливість полягає в аналізі середньовічних і ранньомодерних тестів, матеріали XIX-XXI ст. майже не залучаються, оскільки символіка ритуалів клятв у домодерні часи була суттєво іншою, ніж у наш час, як різною є й ментальність людей домодерної і сучасної епох. Тому нинішній польовий досвід ураховується лише незначною мірою: залучаються переважно теоретичні положення, що взагалі стосується клятв і самозаклять. Джерелами є опубліковані актові документи й деякі інші тексти, що відображають українську традицію XIV-XVII ст. Самозакляття містяться в клятвах-присягах при укладанні угод між князями та з іншими достойниками. Присягу давали, вирішуючи спірні колізії, і приватні особи різного статусу й становища, особливо в суді. Хоч джерела в більшості випадків не наводять змісту клятв та описів супутніх ритуальних дій, проте такі тексти все ж трапляються. Становлять інтерес клятви, які включали архаїчні за походженням і змістом самозакляття, зі зазначенням санкції за можливі порушення. За допомогою самозаклять ті, хто клялися, накликали на себе гнів вищих сил та різні напасті в разі порушення клятви, і цим спонукали контрагентів довіряти їм. Самозакляття сприймалися людьми середньовіччя - раннього модерну як такі, що несли реальну загрозу життю і добробуту порушників. Тому люди на судових процесах нерідко намагалися уникати присяг і не провокувати їхнє виголошення іншими, навіть супротивниками. Адже це вважалося смертним гріхом. Отже, клятви в пізньосередньовічно-ранньомодерні часи були вагомою складовою судово-правових колізій і взагалі комунікативних дій. Ставлення до них було надзвичайно серйозним і не вкладалося в рамки раціональних дій. Особливо остерігалися самозаклять, що, як вважалося, мали велику силу над клятводавцями.

Дод.точки доступу:
Шевчук, Т.

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)