Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=Альтернативні джерела енергії -- Геотермальна енергія<.>

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3

    Шурчкова, Ю. О.
    Світові тенденції в розвитку геотермальної енергетики. Частина 2. Найновіші технології – основа розвитку геотермальної енергетики [Текст] / Ю. О. Шурчкова // Проблеми загальної енергетики. - 2019. - № 1. - С. 31-37. - Бібліогр. с. 37 (10 назв)
Рубрики: Альтернативна енергетика
   Альтернативні джерела енергії--Геотермальна енергія
Анотація: Розглянуто стан геотермальної енергетики в світі. Сьогодні геотермальні ресурси ідентифіковані майже в 90 країнах, більш, ніж в 80 країнах вони використовуються і спостерігається тенденція розширення світових територій, що використовують тепло земних надр. Основний приріст очікується в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, головним чином в Індонезії, в Східно-Африканської рифтової долини, Центральній і Південній Америці, а також в Сполучених Штатах, Японії, Нової Зеландії. Інтенсивно розвивають свої програми в області геотермальної енергетики Китай, Угорщина, Мексика, Ісландія і Нова Зеландія. Ряд потенційних об’єктів розробляється в Південній Африци. За даними Міжнародного енергетичного агентства частка геотермальної енергетики в загальному енергетичному балансі світу складає близько 0,3% з перспективою росту до 0,5% до 2030 р. Розвиток геотермальної енергетики визначається розробкою новітніх технологій використання низькопотенційних підземних флюїдів і технологій використання високопотенційних носіїв теплоти у вигляді розпечених скельних порід і магми. До інноваційних рішень, які в перспективі можуть знайти широке застосування, можна віднести проекти зі створення гібридних установок, що працюють на геотермальних джерелах в поєднанні з іншими альтернативними джерелами. Спостерігається тенденція збільшення інвестицій в науково-дослідні та дослідно-промислові розробки, в створення регіональних програм розвитку поновлюваних джерел енергії, що дозволяє прогнозувати зниження собівартості технологій, ризиків їх реалізації та підвищення конкурентоспроможності геотермальної енергетики. Основні проблеми, які стримують широке використання геотермальної енергії: економічно вигідні високопотенціальні ресурси географічно поширені в обмеженій кількості регіонів і не завжди досяжні; геотермальні проекти мають високі ризики, тривалі терміни їх реалізації та вимагають значних інвестицій; в більшості країн, що розвиваються, в країнах Центральної та Східної Європи відсутні узаконені методики оцінки геотермальних ресурсів; невирішені екологічні проблеми. Популяризацією геотермальної енергетики, координацією досліджень і просуванням геотермальних програм і проектів займається Міжнародне геотермальне співтовариство у вигляді Світового геотермального конгресу, Міжнародної геотермальної асоціації, Європейського геотермального конгресу, Європейської ради з геотермальної енергетики, Європейської геотермальної енергетичної компанії.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Білодід, В. Д.
Методичні основи оцінки ресурсів (запасів) родовища підземних вод (геотермальної енергії) для забезпечення роботи теплонасосної станції систем теплопостачання [Текст] / В. Д. Білодід // Проблеми загальної енергетики. - 2019. - № 1. - С. 38-47. - Бібліогр. с. 47 (17 назв)
Рубрики: Альтернативні джерела енергії--Геотермальна енергія
Анотація: Приведені результати досліджень методичних основ оцінки ресурсів та запасів підземної геотермальної теплоти, що містять проникливі колектори з підземними водами для конкретної площадки (родовища), в т.ч. термальних, як джерел низькопотенційної теплоти (ДНТ) для роботи теплонасосних станцій (ТНС) великої потужності в системах централізованого теплопостачання (СЦТ). Методологія передбачає наявність характеристик родовища (водоносного пласта), отриманими в результаті буріння свердловин або заданих за аналогією з відомими подібними характерними родовищами. Методичні основи ґрунтуються на основних відомих технологіях видобування флюїдів з надр, зокрема із застосуванням технології геотермальних циркуляційних систем (ГЦС). У статті показано, яким чином визначати потребу у запасах теплоти для забезпечення роботи ТНС впродовж заданого терміну експлуатації та як оцінювати ресурси (запаси) родовища, з урахуванням можливостей технології вилучення цієї теплоти. На окремих прикладах зроблені оцінки ресурсних можливостей підземних пластів, що містять води різного типу, як ДНТ для ТНС. Встановлено, що більш вигідними територіями для розміщення ТНС великої потужності є території з підвищеним геотермічним градієнтом. Відбір теплоти для ТНС для різних умов залягання пластів прогнозується у 14–135 разів більшим рівня природнього теплового потоку з надр Землі, що означає протікання процесів інтенсивного охолодження зони відбору теплоти. Окрім того, великі території, які можуть займати промисли ДНТ при відносно низьких температурах флюїдів з продуктивних горизонтів накладатимуть обмеження на потужності ТНС. Потужні ТНС мають орієнтуватися на більш глибокі свердловини (1–2 км), тобто це мають бути високо проникливі колектори (пласти) з низькотемпературними термальними водами (з температурою понад 30–40 °С). Пласти з артезіанськими водами доцільно буде використовувати як ДНТ для ТНС відносно невеликої потужності (1–3 МВт). Використання цієї методології забезпечує отримання оціночних результатів щодо можливого використання ресурсів з метою створення ТНС заданої потужності.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Шурчкова, Ю. А.
Стартовые условия для развития геотермальной энергетики в Украине [Текст] / Ю. А. Шурчкова // Проблеми загальної енергетики. - 2019. - № 2. - С. 35-40. - Бібліогр. с. 40 (11 назв)
Рубрики: Альтернативні джерела енергії--Геотермальна енергія
Анотація: У статті подається аналіз сучасного стану геотермальної енергетики в Україні. Розглянуто основні фактори, що визначають розвиток галузі: інформація про ресурси, організаційно-правова основа, державна підтримка і фінансування. Екологічна ситуація на планеті стрімко погіршується і це викликає серйозну заклопотаність у всьому світі. Тому темпи розвитку відновлюваної енергетики зростають з кожним роком. Ще в 2015 р. уряди 145 країн інвестували великі кошти в галузі використання поновлюваних джерел енергії. І не можна не погодитися з думкою фінансових експертів Financial Times, яке приводить Rentechno (https://rentechno.ua/blog/breaking-point.html), що вже сьогодні мова йде про «Big Green Bang» (великий зелений вибух), як про факт, що відбувся. Ілюструючи і підтверджуючи це, аналіз IEA показує, що ми знаходимося буквально у переломній точці. Уже з 2020 р. починається захід глобальної енергетичної системи на викопному вуглеводневому паливі. Починається епоха домінування відновлюваної енергії ». За даними IRENA за підсумками 2018 р. 33% всіх потужностей в світі виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії: гідроенергетика – 1200 ГВт, вітрова енергетика – 564 ГВт, сонячна енергетика – 480 ГВт, біоенергетика – 121 ГВт, геотермальна енергетика – 13 ГВт, енергія хвиль – 500 МВт. Поновлювані джерела енергії за обсягами виробництва електроенергії наздоганяють вугільні станції. Вперше в історії в США вироблено електроенергії з ВДЕ більше, ніж на вугільних станціях.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)