Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=Козацька старшина<.>

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3

Мовчан, Андрій.
Україна після Полтавської битви. Діяльність Пилипа Орлика : 8 кл. / А. Мовчан, М. Змійовська // Історія в рідній школі : наук.-метод. журн. - 2016. - № 2. - С. 25-28. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Історія України--Методика викладання--Урок, 8 клас
Кл.слова (ненормовані):
гетьман -- козацька старшина
Анотація: Запропоновано розробку ігрового уроку "Суд історії", головне питання якого: "Пилип Орлик - політичний діяч чи авантюрист?".

Дод.точки доступу:
Змійовська, Марія; Орлик, Пилип Степанович (укр. військо-політ. і дежр. діяч, гетьман України у вигнанні ; 1672-1742) \про нього\
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

    Макарчук, Віталій Володимирович.
    Надання земель козацькій старшині в Українській гетьманській державі [Текст] / В. В. Макарчук // Економіка. Фінанси. Право. - 2019. - № 5. - С. 19-22. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики: Козацтво--Етнографічні групи--Козацькі війська--Козацька земля--Україна
   Гетьмани--Гетьманщина--Запорозьке козацтво, 17 ст.
Кл.слова (ненормовані):
козацька старшина -- реєстроване козацтво -- землеволодіння -- універсал -- суспільний стан
Анотація: У статті розглядаються надання земель козацькій старшині в Українській гетьманській державі. Проаналізовано зміну правового режиму українських земель. Визначаються юридичні підстави володіння землею козацькою старшиною.

Знайти схожі

    Дзюба, О. М.
    Посуд як складова культури харчування козацької старшини XVIII століття [Текст] / О. Дзюба // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 3(травень-червень). - С. 63-71. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Посуд--Козацтво, 18 ст.
   Харчування--Козацтво, 18 ст.
Кл.слова (ненормовані):
Козацька старшина -- Культура харчування
Анотація: Посуд як складова культури харчування козацької еліти ХVІІІ ст. демонструє спосіб життя, матеріальні можливості цього соціуму. Козацька старшина все більше відгалужувалася від козацького середовища, усвідомлювала себе шляхетством і відповідно облаштовувала власний побут, що, зокрема, простежується в асортименті посуду, його якості й вартості. Це різні за формою, матеріалом і призначенням вироби: миски і полумиски, тарілки, великі й малі ложки, ножі, виделки, ковші, ковшики, кубки, чаші, келихи, дзбани, пляшки, чайники, кавники, цукорниці, таці тощо. У повсякденному побуті козацької старшини не зник дерев’яний і глиняний посуд, традиційний для всіх суспільств тих часів. Але всебічного поширення набуває характерний загалом для європейської культури харчування мідний, циновий (олов’яний), срібний, а також порцеляновий та кришталевий посуд. Він мав неабияку цінність, вносився у реєстри посагу, заповіти, весільні дарунки. Купівля, вартість і вага його фіксувалися в щоденниках, зокрема П. Апостола, Я. Марковича, М. Ханенка, у приватних листах.
На основі вказаних документальних джерел представлено різні вироби для пиття, приготування та вживання їжі. Мідний, циновий і срібний посуд купувався в Москві та Петербурзі, його виготовляли й місцеві майстри. Відомими осередками золотарства в Гетьманщині були Київ, Чернігів, Стародуб, Ніжин, де козацька старшина замовляла різноманітний посуд у місцевих та іноземних майстрів. Привозився він також з німецьких земель, зокрема з Гданська і Вроцлава (нині – польські міста), з якими підтримувалися торговельні зв’язки. Посуд зі срібла відзначався високою художньою якістю та вартістю. Асортимент розширювався і козацька старшина не відставала від моди, купувала «ново манерні» вироби.
Поширюване вживання кави й чаю вимагало відповідного посуду та аксесуарів. Старшина купувала порцелянові чашки, чайники, кавники, цукорниці, млинки, декорувала стіл серветами та скатертинами. Поряд зі скляним цінувався і кришталевий посуд, призначений для пиття різних напоїв.
Отже, упродовж ХVІІІ ст. відбувався активний процес аристократизації козацької старшини, що простежується на прикладі використання різного за якістю та вартістю посуду.

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)