Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>A=Панченко, В. Г.$<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 за 10

Резнікова, Н. В.
Методологічні засади економічного націоналізму [Текст] / Н. В. Резнікова, В. Г. Панченко // Економіка та держава. - 2017. - № 7. - С. 4-8 : табл. - Бібліогр. с. 8 (24 назви)
Рубрики: Націоналізм--Економічна політика
Анотація: У статті досліджуються методологічні засади економічного націоналізму. Встановлюється зв'язок між економічним націоналізмом та реалізмом. Наводяться змістовні характеристики концепцій націоналізму. Порівнюються змістовні ознаки "націоналізму" в політиці економічного націоналізму та в парадигмі націоналізму. Аналізується в чому, власне, мають полягати дії політиків та державних функціонерів з тим, аби бути інтерпретовані як ті, що ідейно близькі до економічного націоналізму.

Дод.точки доступу:
Панченко, В. Г.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Панченко, В. Г.
Політика економічного націоналізму: від витоків до нових варіацій економічного патріотизму [Текст] / В. Г. Панченко , Н. В. Резінкова // Економіка та держава. - 2017. - № 8. - С. 4-8 : табл. - Бібліогр. с. 8 (14 назв)
Рубрики: Економііка України--Націоналізм--Патріотизм
Анотація: У статті досліджуються методологічні засади економічного націоналізму та економічного патріотизму. Встановлюється зв'язок між економічним націоналізмом та економічним патріотизмом. Проведений аналіз змістовного наповнення понять "економічного націоналізму" та "економічного патріотизму" за багатьма класифікаційними ознаками дозволяє констатувати високий потенціал солідаризації цих категорій.

Дод.точки доступу:
Резінкова, Н. В.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Панченко, В. Г.
Вплив еволюційних змін у теорії міжнародної торгівлі на економічну політику країн [Текст] / В. Г. Панченко // Економіка та держава. - 2017. - № 9. - С. 52-57. - Бібліогр. с. 56-57 (25 назв)
Рубрики: Міжнародна торгівля--Теорія
Анотація: Проведений у статті аналіз впливу еволюційних змін у теорії міжнародної торгівлі на економічну політику країн дозволяє стверджувати, що еволюція теорії торгівлі від старих доктрин до нової теорії торгівлі (НТТ) має вплив на двох рівнях. Перший — це продовження підтримки доктрини вільної торгівлі для визначення політики у країнах, що розвиваються. Другий — вплив теорій торгівлі стосується політики передових країн, яка значною мірою грунтується на доктринах НТТ щодо стратегічної торгівлі. Нерівні за силою відносини між багатими і бідними країнами світу призводять до продовження цієї асиметричної комбінації політик, в якій торгівля продовжує відігравати детермінуючу роль.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Панченко, В. Г.
Виклики міжнародній торгівлі в умовах де-глобалізації світової економіки: діалектика протекціонізму і вільної торгівлі [Текст] / В. Г. Панченко // Економіка та держава. - 2017. - № 10. - С. 28-33 : граф. - Бібліогр. с. 32-33 (23 назви)
Рубрики: Глобалізація--Регулювання
Анотація: У статті доводиться, що наростання деглобалізаційних тенденцій може спонукати уряди розвернути назад лібералізаційний тренд останніх декількох десятиліть. Широке розповсюдження запровадження або відновлення регуляторних норм стосовно прямих іноземних інвестицій, зловживання нетарифними інструментами регулювання міжнародної торгівлі, маніпулювання екологічними стандартами та стандартами якості засвідчують розгортання процесу "сповзання до протекціонізму" ("protectionist drift"). Окреслене дозволяє стверджувати про становлення неопротекціонізму як нової реальності світового господарства і міжнародних економічних відносин.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Резнікова, Н. В.
Неопротекціоністський потенціал регіональних торговельних угод в умовах багатосторонньої торгівельної лібералізації [Текст] / Н. В. Резнікова, В. Г. Панченко // Економіка та держава. - 2017. - № 11. - С. 4-9. - Бібліогр. с. 8-9 (24 назви)
Рубрики: Торговельні угоди
Анотація: У статті досліджується протекціоністський потенціал регіональних торговельних угод у межах авторської концепції неопротекціонізму, який синтезує в собі як форми класичного протекціоністського захисту, так і новітні. Актуалізується питання встановлення кореляційної залежності між зростанням конкурентоспроможності та швидкістю імплементованої лібералізації, що загострює теоретичну суперечку між вигодами торгівлі на багатосторонній, регіональній та двосторонній основі.

Дод.точки доступу:
Панченко, В. Г.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Панченко, В. Г.
Проблема підвищення конкурентоспроможності економіки України в контексті політики нового прагматизму: світовий досвід економічної модернізації [Текст] / В. Г. Панченко // Економіка та держава. - 2018. - № 1. - С. 27-33. - Бібліогр. с. 32-33 (20 назв)
Рубрики: Економіка України--Промислова політика
Анотація: У статті досліджено нову промислову політику, яка стає реакцією на розмивання галузевих меж за рахунок диверсифікації товарного асортименту, активізації діяльності за інсорсингом — аутсорсингом, а також кооперації з компаніями з інших галузей, що заохочує перехід до політики "структурного перепроектування" з метою створення конкурентоздатного промислового комплексу. В статті проаналізовано механізми підвищення конкурентоспроможності промисловості на трьох рівнях: продукції, підприємства і національної економіки. Виокремлено і досліджено чотири різні види економічної модернізації: модернізація процесу, модернізація продукту, функціональна модернізація, міжсекторальна (або ланцюгова) модернізація. Виокремлено шість завдань, які є ключовими для промислової політики в умовах поширення глобальних ланцюгів створення доданої вартості і вертикально спеціалізованої інтеграції, які відрізняються від тих, що існували за експортно-орієнтованої індустріалізації. Визначено, що імплементація механізмів стимулювання промислової політики опосередковано сприятиме модернізації реального сектору економіки як за окремими галузями, так і в цілому з відчутними ефектами в інноваційній, екологічній і соціальній сферах. У такому контексті модернізація характеризується істотним скороченням первинного та відчутним зростанням вторинного й третинного секторів економіки.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Панченко, В. Г.
Прихований протекціонізм як виклик регулюванню міжнародних економічних відносин [Текст] / В. Г. Панченко // Економіка та держава. - 2018. - № 2. - С. 66-71 : табл. - Бібліогр. с. 71 (17 назв)
Рубрики: Міжнародні економічні відносини--Протекціонізм
Анотація: У статті доведено, що протекціонізм з його можливостями адаптування економіки до несприятливих умов на світових ринках є хоча й важливою, але все ж тільки складовою частиною економічної політики. Порівняно класичні форми протекціонізму з новітніми його проявами, що набувають прихованих форм в умовах лібералізації міжнародних економічних відносин. Запропоновано аналіз змістовного наповнення поняття "прихований протекціонізм" (англ. hidden/murky protectionism) та наведено приклади його застосування розвиненими країнами, що дозволило спростувати поширене переконання про те, що по мірі просування щаблями економічного розвитку країни втрачають стимули до захисту, надаючи перевагу ідеології вільного ринку. Доведено, що прихований протекціонізм виходить далеко за межі нетарифного регулювання.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Панченко, В. Г.
Критичний аналіз підходів до моніторингу протекціонізму: ідентифікація форм прояву неопротекціонізму в економічній політиці [Текст] / В. Г. Панченко // Економіка та держава. - 2018. - № 3. - С. 22-28 : табл. - Бібліогр. с. 28 (11 назв)
Рубрики: Економічна політика--Протекціонізм
Анотація: У статті досліджено існуючі підходи щодо моніторингу протекціонізму на інституційному рівні і доведено, що жоден з них не дозволяє відслідкувати прояви протекціонізму в міжнародних економічних відносинах, адже новий протекціонізм не обмежується сферою міжнародної торгівлі і передбачає множинність рівнів реалізації. Обгрунтовано нагальність введення у термінологічний обіг поняття "неопротекціонізм", яке синтезувало б у собі як форми класичного протекціоністського захисту, так і новітні. Визначено місце протекціонізму та неопротекціонізму в економічній політиці. Наведено компаративний аналіз концепцій протекціонізму та неопротекціонізму на глобальному і національно-детермінованому рівнях.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Панченко, В. Г.
Неомеркантилістська політика в умовах лібералізації світогосподарських відносин: роль неопротекціонізму в її реалізації [Текст] / В. Г. Панченко // Економіка та держава. - 2018. - № 4. - С. 35-41 : табл. - Бібліогр. с. 41 (17 назв)
Рубрики: Міжнародна торгівля--Торговельні угоди
Анотація: У статті на основі ретроспективного огляду засадничих позицій меркантилізму і порівняння його з сучасним неомеркантилізмом виявлено істотні відмінності між ними. Введене у термінологічний обіг поняття "неопротекціонізм" із заданим йому змістовним наповненням актуалізував перегляд сутнісних характеристик неомеркантилістської політики і відмови від її сприйняття як однозначно агресивної та хижацької за своєю природою. Встановлено, що неомеркантилістська політика не обмежується "класичними" інструментами протекціонізму, що приймають захисні форми, виступаючи реакцією на екзогенні подразники і містять маніпулятивну складову (вимоги до локалізації, маніпуляцію стандартами), а й передбачає застосування інструментів неопротекціонізму, які розширюють, а не обмежують потенціал глобальних ринків (у разі стимулювання інновацій та створення відповідних інституційних умов для господарювання без прив'язки до резидентності господарюючих суб'єктів).

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

10.

Резнікова, Н. В.
Вплив конкуренції інфраструктурних проєктів США та КНР на глобальну економічну кон'юнктуру та економічну безпеку країн, що розвиваються: боргові, технологічні і фінансові важелі тиску на сталий розвиток [Электронный ресурс] / Н. В. Резнікова, В. Г. Панченко, О. А. Іващенко. - Електрон. журн. // Економіка та держава. - 2021. - № 8. - С. 10-16. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Зовнішня політика--Економічна безпека--США--КНР
Анотація: У статті, мета якої полягає у аналізі інфраструктурних проєктів, запропонованих США за підтримки країн G7 та проєкту КНР, з позицій їхнього потенційного впливу на глобальну економічну кон'юнктуру та економічну безпеку країн, що розвиваються, з виокремленням боргових, технологічних і фінансових важелів тиску на сталий розвиток, було акцентовано увагу на інституційних інструментах глобального суперництва. Порівняння проєктів "Відновимо світ у його кращому варіанті" (B3W) та "Пояс і шлях" (BRI) дозволило встановити відмінності в цілепокладанні: якщо перший заявлено як дієвий інструмент інфраструктурного розвитку країн з низьким і середнім рівнем доходів з метою нівелювання існуючих інфраструктурних асиметрій з акцентом на навколишньому середовищу, зусиллях з боротьби з корупцією, вільному потоці інформації та забезпеченні таких умов фінансування, які дають змогу країнам, що розвиваються, уникнути потрапляння у боргову пастку, то другий є знаковою зовнішньополітичною ініціативою президента Китаю Сі Цзіньпіна і найбільший в історії глобальний проєкт у галузі інфраструктури, який передбачає фінансування і будівництво доріг, електростанцій, портів, залізниць, мереж 5G і оптоволоконних кабелів у всьому світі. Встановлено, що останнім часом саме Китай є єдиною країною, яка пропонує фінансування проєктів критично важливої інфраструктури у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, а висока конкурентоспроможність продукції його підприємств пояснюється не регуляторною конкуренцією, а здатністю швидко перейти від планування до будівництва і високою координацією діяльності будівельників, фінансистів і державних чиновників. Проаналізовано аргументи експертного середовища з країн G7 на користь визнання факту сповідування Китаєм "перегонів по низхідній" (race to the bottom) як стратегі] підвищення конкурентоспроможності продукції національного виробництва, що передбачають свідоме заниження екологічних і соціальних стандартів аж до використання примусової праці, що, як наслідок, гарантує Китаю перемогу в ціновій конкуренції. Виявлено вплив зазначених проєктів на прогрес у реалізації Цілей сталого розвитку (Sustainable Development Goals), а саме: занижені соціальні стандарти очікувано позначаються на помірному зростанні якості життя, що, зрозуміло, не може не спричинити незадовільну реалізацію Цілей сталого розвитку, які, зокрема, передбачають поліпшення добробуту (Ціль 1 "Ліквідація бідності", Ціль 2 "Ліквідація голоду", Ціль 3 "Краще здоров'я і добробут", Ціль 10 "Зменшення нерівності", Ціль 8 "Гідна робота і економічне зростання"), а ігнорування екологічного порядку денного — нехтування Цілі 6 "Чиста вода і санітарія", Цілі 12 "Відповідальне споживання і виробництво", Цілі 13 "Боротьба із змінами клімату", Цілі 14 "Збереження морських екосистем", Цілі 15 "Збереження екосистем суші". Водночас акцент китайської сторони на Цілі 9 "Індустріалізація, інновації та інфраструктура" не ставиться під сумнів.

Перейти к внешнему ресурсу: Н.В. Резнікова та ін.

Дод.точки доступу:
Панченко, В.Г.; Іващенко, О.А.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)