Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>A=Майданік, І.$<.>

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6

    Майданік, І.
    Інтелектуальна міграція в Україні у контексті міжнародної наукової співпраці [Текст] / І. Майданік // Україна: аспекти праці. - 2009. - № 5. - С. 34-38. - Бібліогр. в примітках
Рубрики: Міграція населення--Україна
   Наукові працівники--Трудова міграція
Анотація: У статті досліджуються питання інтелектуальної міграції українців. Приділено увагу вивченню динаміки еміграції кандидатів та докторів наук за кордон протягом років незалежності. Розглядається стан міжнародної наукової співпраці в регіональному та галузевому розрізах.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Малиновська, О. А.
Грошові перекази країнських трудових мігрантів у країнах ЄС: чинники формування, канали, використання [Текст] / О. А. Малиновська, І. П. Майданік // Демографія та соціальна економіка. - 2013. - № 1. - С. 120-131. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Ринок праці--Грошові перекази--Україна--ЄС

Дод.точки доступу:
Майданік, І.П.

Знайти схожі

    Майданік, І. П.
    Оцінка потенціалу закордонних поїздок громадян України (на основі статистики діючих закордонних паспортів) [Текст] / І. П. Майданік // Демографія та соціальна економіка. - 2017. - № 3. - С. 37-47. - Бібліогр.: с. 46-47 (8 назв)
Рубрики: Громадяни України--Паспорти
   Паспортна система--Україна
Анотація: Стаття присвячена актуальному на сьогодні питанню щодо кількості чинних паспортів громадянина України для виїзду за кордон, поширеність цих документів серед населення, а також про особливості статево-вікової структури власників закордонних паспортів, групування областей нашої держави залежно від розповсюдженості цих документів серед населення. Робота ґрунтується на використанні інформації, що на постійній основі надають Державна служба статистики (про чисельність наявного населення на початок 2016 р. та кількість прибулих і вибулих у міждержавних міграційних потоках у 2016 р.) і Державна міграційна служба (про щорічну кількість виданих закордонних паспортів у 2014 р. - 1 кварталі 2017 р.), а також відомостей ДМС України про кількість чинних паспортів громадянина України для виїзду за кордон (станом на 17.10.2016) та їх розподіл за статтю, віковими групами та областями України. Останні з названих відомостей не входять до переліку обов'язкової статистичної звітності і вперше надані науковій спільноті для дослідження сучасної ситуації у цій сфері. Згідно з розрахунками, зробленими під час роботи над статтею, більша частина (близько трьох чвертей) населення України не мають паспортів для виїзду за кордон. Серед громадян, які отримали цей документ, більшість мешкають у столиці та західних областях країни. Для виявлення особливостей статево-вікового складу власників паспортів їхні характеристики порівняно з характеристиками всього населення.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

    Майданік, І. П.
    Контекстуальні параметри зворотної трудової міграції в Україну [Текст] / І. П. Майданік // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 2. - С. 81-95
Рубрики: Трудова міграція
   Міграція населення--Працевлаштування
Анотація: Стаття присвячена дослідженню таких важливих параметрів зворотної трудової міграції в Україні як мотиваційна структура, роль членів родини в ухваленні рішення про повернення на батьківщину та рееміграційні стратегії. Робота ґрунтується на емпіричних даних, зібраних у ході вибіркового обстеження серед зворотних мігрантів (739 опитаних) та осіб без міграційного досвіду (509 опитаних), що було проведене протягом грудня 2017 р. - липня 2018 р. у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Опитування було складовою частиною проекту "Тимчасова проти постійної міграції" ("Temporary versus permanent migration" (TEMPER)), виконаного на замовлення Європейської комісії у межах Сьомої Рамкової програми Європейського Союзу (РП7). На основі емпіричних даних виявлено, що причинами вибуття за кордон є переважно трудові чинники, а повернення в Україну стимулюють сімейні фактори. Мотиви зворотної міграції з незначними варіаціями майже однакові для різних груп поверненців, незалежно від їхнього віку, статі, типу поселення та інших характеристик. З'ясовано, що на момент прибуття з-за кордону лише чверть усіх поверненців мають наміри залишитись на батьківщині назавжди. Переважна більшість зворотних мігрантів не мають чіткого налаштування на постійне повернення і повну самореалізацію в Україні, вони перебувають у невизначеному положенні стосовно вибору найсприятливішого для себе місця проживання. Така ситуація ставить виклики для демографічної та соціально-економічної безпеки держави і потребує адекватного реагування з боку органів, відповідальних за розробку і реалізацію міграційної політики. Підтверджено положення нової економіки трудової міграції про те, що рішення як про міграцію за кордон, так і про повернення на батьківщину ухвалює не сам мігрант, а спільно усе домогосподарство. Згідно з результатами обстеження ТЕМПЕР, 40,2 % опитаних зазначили, що рішення про їх повернення до України ухвалено ними за участю інших осіб. Однак більше половини респондентів, все-таки, самостійно вирішили завершити перебування за кордоном і повернутися. Невелика частка (4,1 %) опитаних поінформували, що рішення про повернення ухвалено повністю іншими особами; такі респонденти були змушені повернутися через сімейні зобов'язання, фінансові чи адміністративні складнощі або були депортовані.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Майданік, І.
Міграційна складова процесів відтворення населення у великих містах: світовий контекст [Текст] / І. Майданік // Україна: аспекти праці. - 2020. - № 3. - С. 46-51. - Бібліогр. с. 51 (15 навзв)
Рубрики: Міграція
Анотація: Стаття присвячена виявленню основних закономірностей впливу міграційних процесів на відтворення населення великих міст з різних регіонів світу. У публікації виявлено дисбаланс між реальним спрямуванням потоків міжнародної міграції у міста і домінуючим підходом аналізу міграційних процесів, що здійснюється на рівні країн, а не окремих населених пунктів, що приваблюють іммігрантів. Авторка розкриває спрямування основних потоків міжнародної міграції у країнах ЄС. у розрізі типів поселення та надає оцінку рівня концентрації міжнародних мігрантів у окремих великих містах Європи, Північної Америки та Перської затоки.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

    Майданік, І. П.
    Вплив закордонного працевлаштування на особливості дітородної поведінки зворотних мігрантів [Текст] / І. П. Майданік // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 4. - С. 41-55. - Бібліогр.: с. 53-55 (10 назв)
Рубрики: Трудова міграція
   Демографічна статистика
Анотація: Мета статті - дослідити вплив тимчасового працевлаштування за кордоном на дітородну активність зворотних мігрантів із України. Новизна дослідження полягає у визначенні ефекту досвіду міжнародної міграції на репродуктивну поведінку зворотних мігрантів, з'ясуванні впливу наявності та кількості суродженців на дітонародження. Основні застосовані методи: порівняння, групування, стандартизація показників. Емпіричною базою слугували результати вибіркового дослідження, виконаного у рамках проєкту ТЕМПЕР, у ході якого було опитано 736 осіб з досвідом працевлаштування в Італії або Польщі та 509 респондентів, що жодного разу не працювали за межами України. Установлено, що у середовищі зворотних мігрантів одна особа має у середньому 1,09 дитини, натомість серед немігрантів відповідний показник становив 1,26. Для уникнення впливу розбіжностей статево-вікової структури двох категорій респондентів розраховано вікові коефіцієнти середньої кількості дітей в однієї особи, а також проведено процедуру їх стандартизації.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)