Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>A=Курило, І. О.$<.>

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи с 1 за 7

Курило, І. О.
Здоров'я і тривалість життя літнього населення в Україні: тенденції та деякі їх фактори [Текст] / І. О. Курило // Демографія та соціальна економіка. - 2013. - № 2. - С. 102-115. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Життя--Тривалість--Літнє населення--Україна

Знайти схожі

Курило, І. О.
Батьківство у демографічному контексті: методологічні засади дослідження та деякі тенденції розвитку [Текст] / І. О. Курило // Демографія та соціальна економіка. - 2016. - № 3. - С. 11-22. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Батьківство--Дослідження

Знайти схожі

Курило, І. О.
Оцінка пов'язаних із батьківством переваг та втрат заробітку в Україні [Текст] / І. О. Курило, В. П. Думанська // Демографія та соціальна економіка. - 2016. - № 2. - С. 11-25. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Батьківство--Фінансові витрати

Дод.точки доступу:
Думанська, В. П.

Знайти схожі

Курило, І. О.
Народження других та третіх дітей в Україні: реальні та умовні покоління жінок [Текст] / І. О. Курило // Демографія та соціальна економіка. - 2018. - № 2. - С. 38-52. - Бібліогр.: с. 51-52 (16 назв)
Рубрики: Народжуваність в Україні
Анотація: Мета роботи - виявлення закономірностей народжуваності других та третіх дітей в Україні у ретроспективі та сучасних її тенденцій на основі аналізу когортної й календарної народжуваності, в тому числі - у порівнянні з розвинутими європейськими країнами. За даними диференційованих когортних таблиць народжуваності (для поколінь жінок, які народилися з середини до останньої чверті ХХ сторіччя) досліджено зміни імовірностей народження других і третіх дітей, інтергенетичних інтервалів, накопичених чисел народжень за даними черговостями тощо. На цій основі визначено хронологічні рамки початку трансформації моделі народжуваності за черговістю народження в Україні, особливості динаміки когортної народжуваності за другою й третьою черговостями та її відмінності від такої у різних європейських країнах. Установлено, що частка жінок в Україні, які народили по двоє дітей, стала різко знижуватися починаючи з когорт 1960-х р. н., а тих, які народили трьох дітей - з поколінь жінок, які народились у 1950-х. Когорти українських жінок вирізняються високою імовірністю народження першої дитини та різким зниженням імовірності збільшення сім'ї при переході до наступних (других, третіх) народжень. В Україні у когорт жінок, народжених у 1955- 1973 рр., вичерпана плідність за другою черговістю впала, в той час як в досліджених європейських країнах вона лишилась незмінною в умовах зміщення, у молодших когортах, частини других народжень у вікові групи після 35 років. Вичерпана плідність за третьою черговістю у когорт європейських жінок хоч і знизилась, однак наразі також є істотно вищою, ніж в Україні, і це перевищення формується за рахунок більш пізніх народжень третіх дітей. Здійснений аналіз динаміки народження других та третіх дітей у когортах в поєднанні з індикаторами для умовних поколінь за період з початку 1970-х до початку 2000-х рр. дав змогу виявити особливості кон'юнктурних коливань календарних показників народжуваності в Україні й детермінації їх відмінностей від когортних під впливом заходів сімейної й пронаталістської політики 1980-х років та кризових явищ у 1990-х. Охарактеризовано також зміни календарної народжуваності за другою й третьою черговостями за останні десятиріччя та окреслено деякі сучасні пріоритети сімейної політики в Україні.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Курило, І. О.
Структурні характеристики народжуваності, їх взаємозв’язки та демографічні фактори динаміки [Текст] / І. О. Курило // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 1. - С. 11-25. - Бібліогр. с. 23-25 (22 назви)
Рубрики: Народжуваність в Україні
Анотація: Мета роботи полягала у комплексному вивченні низки структурних характеристик народжуваності, співвідношень і взаємозв’язків між ними, та у встановленні специфіки впливу деяких демографічних факторів (зокрема, смертності й тривалості життя) на структуру народжуваності в Україні та інших європейських країнах. Виявлено основні тенденції новітніх змін у структурі народжуваності та показано, що найвагоміший внесок у динаміку чисельності народжень в Україні у поточному сторіччі внесли: народжені в матерів віком від 25 до 35 років; діти другої та третьої черговостей народження; народжені в зареєстрованому шлюбі. Установлено зниження рівня правосторонньої асиметрії та формування менш концентрованого розподілу вікової функції народжуваності в нашій країні, що характерно для «постарішання материнства» у процесі Другого демографічного переходу. В довготривалій ретроспективі сповільнення темпів формування сім’ї та дітонародження в Україні й інших пострадянських європейських державах розпочалося значно пізніше, ніж у розвинутих європейських країнах. Вплив сімейної політики та певних екстраординарних подій в Україні віддзеркалився в змінах співвідношень між календарним сумарним коефіцієнтом народжуваності та такими її структурними характеристиками як середня черговість народження й середній вік матері при народженні дитини. З використанням різних методичних підходів до аналізу конвергенції / дивергенції на статистичних даних за період із другої половини ХХ ст. за сукупністю тридцяти трьох європейських країн установлено, що середній вік матері при народженні в цілому в європейському просторі виявляє тенденцію до конвергенції (середньорічна швидкість останньої оцінюється в 2,5 %). Однак середньозважена різниця середнього віку матері в Україні й решті досліджених країн ще залишається значною, у перспективі трансформація вікового профілю народжуваності в напрямі «постарішання материнства» в нашій країні триватиме. Обґрунтовано, що в сучасних умовах однією з важливих демографічних детермінант «постарішання материнства» стає подовження середньої тривалості життя. На матеріалах європейських країн за 1960–2015 рр. здійснено спробу статистичної оцінки взаємозв’язку між середньою тривалістю життя для жінок та середнім віком матері при народженні дитини (з певним часовим лагом). За її результатами виявлено істотність відповідного зв’язку в часовому проміжку від 1997 до 2015 рр.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

    Курило, І. О.
    Демографічне старіння у столиці України, його особливості та сучасні виклики [Текст] / І. О. Курило // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 3. - С. 17-36
Рубрики: Демографія
   Населення--Старіння--Київ, місто
Анотація: Мета роботи полягала в поглибленому комплексному аналізі сучасних характеристик демографічного старіння в місті Києві, встановленні його відмітних рис та спе- цифіки зумовлюваних цим процесом викликів. Демографічне старіння в столиці про- ана лізо вано в порівняльному контексті - на тлі міського населення країни (з виключенням із розрахунків населення столиці) й у порівнянні з міським населенням Київської області - та з використанням нетрадиційних методичних прийомів оцінки пос- таріння, які до цих об'єктів дослідження раніше не застосовувались. За комплексом традиційних індикаторів постаріння населення Києва наразі оцінюється як молодше за міське населення України (без Києва), але дещо старіше за міське населення Київ- ської області. В останні п'ять років у столиці та прилеглій області процес старіння прискорився, підвищилась і частка довголітніх осіб, що пов'язано як з деяким поліпшенням режиму дожиття, так і впливом "демографічної хвилі". Через переваги режиму дожиття в Києві проспективний вік старості для його населення є вищим. Тож інди- катори постаріння й навантаження літніми за проспективним віком, які враховують досягнуту тривалість життя, засвідчують, що населення Києва є молодшим і ніж міське населення країни (без Києва), й ніж містяни Київської області, тож столиця має порівняно кращі демоекономічні передумови для соціально-економічного розвитку і по- тенційної підтримки осіб поважного віку трудоактивними. З використанням моделі стабільного населення, а також розрахунків за середньостроковим демографічним прогнозом для Києва встановлено, що надалі демографічне старіння в місті швидко прогресуватиме. Обґрунтовано, що столиці через специфіку її ролі та функцій в Україні притаманні підвищені потреби щодо розвитку системи медичної допомоги (особливо високоспеціалізованої) та різноманітних соціальних послуг, орієнтованих на літніх людей. Визначено специфічні ризики для літніх людей у великому місті, зумовлені епідемією COVID-19, та відповідні виклики для системи медичної й соціальної допомоги, а також імперативи щодо перебудови міського простору задля досягнення санітарної безпеки, забезпечення доступності повсякденних зручностей для людей різного віку та загалом комфортного проживання літніх осіб у великому місті.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Курило, І. О.
Емансипаційні цінності та дітородна поведінка в контексті демографічної модернізації (на матеріалах останньої хвилі Світового дослідження цінностей (2017—2020)) [Текст] / І. О. Курило // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 2. - С. 37-55
Рубрики: Демографія
Анотація: Cтаття присвячена аналізу взаємозв’язків поширеності емансипаційних цінностей та ознак демографічної модернізації в царині дітородної поведінки й дітності на даних останньої хвилі Світового дослідження цінностей (2017—2020). Дослідження мало на меті порівняти прихильність респондентів з різних країн до емансипаційних цінностей (згідно з індексом «Welzel emancipative values»), оцінити вплив цього комплексного «ціннісного фактора» на дітність респондентів, специфіку ставлення до народження дітей, вік материнства, а також проаналізувати залежність значення самого індексу від окремих соціально-демографічних характеристик респондентів. Спробу змоделювати зв’язки між прихильністю до емансипаційних цінностей та дітністю, контролюючи на вплив індивідуальних соціально-демографічних характеристик респондента і стадії демографічного переходу в його країні, здійснено вперше. Елементами новизни характеризуються також отримані результати дослідження в частині: встановлення залежності між поширеністю емансипаційних цінностей та cтавленням до оціночного судження щодо обов’язковості народження дітей; виявлення впливу поширення еман сипаційних цінностей на вік материнства; оцінювання впливу соціально-демографічних характеристик респондентів на їхню прихильність до емансипаційних цін ностей на матеріалах України. При моделюванні взаємозв’язків індексу емансипаційних цінностей та числа дітей у респондента застосовано регресію Пуассона; регресійну модель (лінійна регресія оцінена МНК) використано при визначенні характеру залежності ціннісних орієнтацій (за індексом Вельцеля) від віку респондентів на матеріалах України, контролюючи на вплив таких змінних, як стать, рівень освіти та приналежність респондента до певного типу поселення. Оцінку впливу емансипаційних при хильностей (за усередненим індексом Вельцеля) на ставлення до народження дітей, а також оцінку його зв’язку з середнім віком матері при народженні першої дитини здійснено на національному рівні на даних за країнами-учасницями WVS з використанням кореляцій но-регресійного аналізу. Встановлено наявність статистично значущого оберненого зв’язку між індексом емансипаційних цінностей та дітністю, при цьому вплив ціннісного фактора переважає невипадковий зв’язок з дітністю таких факторів, як вік, стать, тип поселення, рівень освіти респондента. Виявлено щільний статистично значущий зв’язок між поширенням схильності до емансипаційних цінностей та збільшенням частки тих, хто не сприймає народження дітей як суспільний обов’язок, а також істотний вплив поширення емансипаційних цінностей на підвищення віку ма тері при народженні першої дитини. Доведено статистичну значущість вікового ефекту в диференціації індексу Вельцеля серед українських респондентів, а також впливу місця їх проживання та освітнього рівня на прихильність до емансипаційних цінностей.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)