Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>A=Аксьонова, С. Ю.$<.>

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи с 1 за 8

Аксьонова, С. Ю.
Гендерні відмінності витрат часу на домашню роботу [Текст] / С. Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. - 2013. - № 2. - С. 126-136. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Домашня робота--Витрата часу--Гендерні відмінності

Знайти схожі

Аксьонова, С. Ю.
Чергованість народжень у матерів середнього і пізнього репродуктивного віку [Текст] / С. Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. - 2015. - № 3 (25). - С. 64-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Народжуваність--Статистика--України

Знайти схожі

Аксьонова, С. Ю.
Вік батька при народженні дитини [Текст] / С. Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. - 2016. - № 3. - С. 23-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Народжуваність--Статистика--України

Знайти схожі

Аксьонова, С. Ю.
Середній вік матері при народженні дитини: чи можлива реверсія? [Текст] / С. Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. - 2018. - № 2. - С. 53-66. - Бібліогр.: с. 64-66 (17 назв)
Рубрики: Материнство
Анотація: Метою статті є дослідження середнього віку матері при народженні дитини в Україні в умовних і реальних поколіннях та з'ясування можливості реверсії у найближчі десятиліття загальної тенденції до підвищення віку материнства, що має місце в нашій країні починаючи з 1997 р. Метод когортного аналізу дає змогу уникнути невірних висновків і припущень щодо особливостей демографічних змін, тому значна увага була приділена трансформаційним процесам у реальних поколіннях. У роботі використано матеріали міжнародної бази даних Human Fertility Database. Уперше досліджено особливості змін середнього віку матері при народженні дитини у реальних когортах жінок, в яких тенденція "омолодження" материнства змінилася його "постарінням". З'ясовано відмінності змін віку материнства в Україні та розвинутих європейських країнах. Найнижчий показник середнього віку матері при народженні дитини для реальних когорт у розвинутих країнах Європи був притаманний жінкам, народженим у воєнні та перші післявоєнні роки. У всіх наступних молодших когортах він поступово збільшувався. Підвищення середнього віку матері при народженні дитини в Україні розпочалося на два десятиріччя пізніше. Незважаючи на істотне зростання показника (для умовних поколінь з 24,4 років (усі черговості народження) у 1996 р. до 27,4 років у 2016 р.) серед європейських держав Україна характеризується як країна із найнижчим його значенням. Підвищення віку материнства є однією з ключових ознак другого демографічного переходу. Істотне "відставання" України від розвинутих європейських країн за значенням середнього віку матері при народжені дитини, пізній початок другого демографічного переходу, досвід країн, де такий перехід відбувся значно раніше, ніж у нашій країні, вказують на подовження загальної тенденції до підвищення віку материнства у наступні десятиріччя. Водночас, не виключені відхилення від основного напряму змін під впливом екстраординарних подій, котрі здатні порушити на певний період демографічний розвиток. Запропоновано виконати дослідження особливостей тенденції відкладання народження дитини в умовах України.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Аксьонова, С. Ю.
Взаємозв'язки середнього віку матері при народженні дитини і рівня народжуваності [Текст] / С. Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 2. - С. 23-38
Рубрики: Народжуваність в Україні
Анотація: Демографи висловлюють різні точки зору щодо впливу відкладання дітонародження на старший вік жінок на рівень народжуваності у країні. Метою даного дослідження стало з'ясування характеру взаємозв'язку середнього віку матері при народженні дитини і рівня народжуваності в Україні в останнє півстоліття і порівняння з особливостями такого взаємозв'язку в розвинених європейських країнах. У дослідженні використано статистичні дані про народжуваність в умовних і реальних поколіннях жінок із міжнародної Бази даних Human Fertility Database. За допомогою графічного методу вперше виокремлено і досліджено чотири етапи (фази) у змінах зв'язку віку материнства і рівня народжуваності, котрі спостерігаються в європейських країнах, статистичні матеріали яких дають змогу прослідкувати динаміку зазначених показників у відносно тривалий проміжок часу для умовних поколінь. Відмічено схожість конфігурацій графіків зв'язку рівня народжуваності та середнього віку матері при народженні дитини (як первістка, так й усіх черговостей народження), побудованих для різних європейських країн. У ході дослідження підтверджено, що зниження рівня народжуваності не обов'язково пов'язано з відкладанням дітонародження. З'ясовано, що зміна середнього віку матері при народженні дитини може відбуватися у періоди відносної стабілізації інтенсивності народжуваності, зміни сумарного показника народжуваності можуть не супроводжуватися змінами середнього віку матері при народженні дитини, а різні вікові профілі народжуваності можуть продукувати однакові показники середнього віку матері при народженні дитини. У статті розглянуто вплив змін віку материнства на календарні показники народжуваності за допомогою темпоефекту. На нашу думку, різні "сценарії" зв'язку змін вичерпаного коефіцієнту плідності (у нашому дослідженні на момент досягнення когортою 40 років) і середнього віку матері при народженні дитини у реальних поколіннях можна пояснити різним часом початку і різною швидкістю перебудови окремих елементів (складових) дітородної поведінки.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

    Аксьонова, С. Ю.
    Особливості народжуваності та шлюбності у столицях східноєвропейських країн [Текст] / С. Ю. Аксьонова, Л. І. Слюсар // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 3. - С. 37-58
Рубрики: Народжуваність
   Шлюб
Анотація: Демографічні дослідження переважно спрямовані на вивчення розбіжностей шлюбності та народжуваності у міських поселеннях і сільській місцевості. Значно менше робіт, в яких розглядаються особливості перебігу цих демографічних процесів у межах великого міста. Особливий статус столичного міста посилює інтерес дослідників до нього. Втім столиця здебільшого розглядається на рівні з іншими регіонами і порів нюється з ними. Метою запропонованої роботи є намір з'ясувати особливості шлюб ності та народжуваності у м. Києві та інших столицях окремих країн Східної Євро пи на тлі загальних характеристик цих процесів (середніх по країні та у міських посе леннях), виявити схожі риси і розбіжності. У представленому дослідженні вперше виявлено спільні та притаманні лише окремим столицям характеристики перебігу процесів шлюбності, розлучува нос ті та народжуваності у столичних містах країн Східної Європи. У дослідженні за сто совувалися такі методи наукового пізнання як по рівняння, аналіз, узагальнення, гра фічний метод. Для аналізу використано дані демо графічних щорічників за 2009-2018 роки Польщі, Чехії, Болгарії, Білорусі, України та показники статистич них сайтів цих країн і Словаччини, до яких був вільний доступ і однакова методика розрахунку показників. Серед спільних рис розвитку демографіч них процесів у сто личних містах обраних країн привертає увагу більш масштабне, ніж у цілому у країні, розгортання постаріння шлюбності і материнства: такі показники як частка шлюбів, укладених після 30 років, частка дітей, народжених жінками у віці 35 років і старше, серед усіх народжених, середній вік матері при народженні дитини у столицях відчутно перевищують відповідні середні по країні показники. Відмінності між столицями в динаміці і структурі процесів утворення і розпаду шлюбів в значній мірі обумовлені національними особливостями шлюбносімейних поведінки населення їх країн. Пред ставлене дослідження ставить під сумнів придатність для усіх країн до сить поши реної тези, що великі міста порівняно із іншими регіонами країни зазвичай мають нижчі показники народжуваності, оскільки рівень народжуваності в окремих столицях може бути як нижчим за середній по країні показник, так і вищим за нього.

Дод.точки доступу:
Слюсар, Л.І.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Аксьонова, С. Ю.
Багатоплідна народжуваність в Україні: демографічний вимір [Текст] / С. Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 1. - С. 38-52
Рубрики: Народжуваність в Україні
Анотація: Феномен багатоплідності насамперед привертає увагу медиків, які здебільшого зосереджені на вивченні його фізіологічних аспектів і наслідків. Утім, важливо знати демографічні характеристики цього явища, щоб зрозуміти тенденції розвитку і закономірності. Дослідження особливостей біографії близнюків надає унікальну можливість з’я сувати причини і ефекти поведінки людини, можливості адаптації, розвитку, виявити роль генетичних факторів, середовища, життєвих подій тощо. У багатьох розвинених країнах ведуться національні реєстри близнюків. На жаль, в Україні немає у широкому доступі повної статистичної інформації щодо чисельності близнюків, віку матері при їх народженні, черговості їх народження, статевовікової структури проживаючих у нашій країні двійнят та трійнят, тому систематичний аналіз народжуваності близнюків не здійснюється. Метою представленої роботи є вивчення демографічних характеристик феномену багатоплідності. Дослідження проведено за допомогою методів порівняння, аналізу, узагальнення, графічного методу. В основі роботи — статистичні матеріали демографічних щорічників Чехії та Польщі, де опубліковано доволі детальні дані щодо народження близнюків, та дані Державної служби статистики України щодо кількості пологів з двійнятами, трійнятами і більшим числом близнюків у розрізі поселень різного типу. Подібні дослідження в нашій країні не проводились упродовж останніх 50-ти років. В Україні частота багатоплідних пологів і народження близнюків у новому тисячолітті підвищувалась і в 2019 р. на 1000 пологів припадало 13,6 багатоплідних пологів, або 27,1 новонароджених близнюків на 1000 народжених. Тенденції зміни частоти багатоплідних пологів у різних країнах можуть суттєво різнитись, зокрема, в останнє десятиліття у Польщі цей показник дещо стабілізувався, а в Чехії — доволі стрімко знижувався. На прикладі цих країн показано, що активізація дітородної активності народжуваності не обов’язково супроводжується збільшенням частоти багатоплідності, а найбільша частота не завжди притаманна жінкам у віці 35—39 років. В Україні знижується частка багатоплідних пологів серед усіх пологів живими плодами із застосуванням репродуктивних технологій. З метою досліджень феномену народження близнюків в Україні було б доцільно у статистичних спостереженнях запровадити форми розподілу багатоплідних пологів за віком матері, черговістю народження, виділяти випадки народження близнюків із використанням репродуктивних технологій.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Аксьонова, С. Ю.
Вік материнства у контексті цінності часу [Текст] / С. Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 2. - С. 56-73
Рубрики: Материнство
Анотація: Швидкі зміни у суспільстві потребують швидкого пристосування до них особистості. Зростає цінність часу й усвідомлення цього процесу стає підґрунтям формування установок на певну послідовність і час / вік настання важливих подій у житті людини, що мусить розвивати часову компетентність особистості не лише на рівні повсякденних практик і виконання професійних завдань, але й на рівні всього життя (життєвого шляху). Мета дослідження — встановити, чи може розвиток часової компетентності особистості і усвідомлення цінності часу впливати на зміни віку материнства. Наукова новизна полягає у тому, що у дослідженні віку матері при народженні дитини як вагомий фактор змін розглядаються цінність часу і розвиток часової компетентності особистості. У роботі використано наукові методи порівняння, аналізу, узагальнення, аналогії, графічний метод. До аналізу були залучені матеріали міжнародного «Європейського соціального обстеження» (ESS) третього (2006—2007 рр.) і дев’ятого (2018 р.) раундів, які включали однаковий модуль із вивчення організації життєвого циклу людини. Теоретичним підґрунтям дослідження стала енергетична концепція психологічного часу, згідно з якою до особистісного часу входить його енергетична складова. У статті проаналізовано зміни, які відбулись за період між 3-м і 9-м раундами ESS в уявленнях респондентів стосовно віку, коли жінку вважають ще занадто молодою, щоб стати матір’ю; віку, коли жінці, на думку респондентів, уже пізно народжу вати (ще одну) дитину; ідеального віку для того, щоб стати матір’ю. Виявлено зміщення зазначених вікових характеристик у бік старших вікових груп майже в усіх країнах-учасницях 3-го і 9-го раундів ESS.Чіткі відповіді більшості опитаних про ідеальний вік для жінки, щоб стати матір’ю, і перейти до нового етапу життя, свідчать про наявність особистісної часової компетентності у масштабі всього життя і пе ренесення на рівень сім’ї або індивіда відповідальності як за вибір часу (віку) для народжен ня дитини / дітей (а це здебільшого стало можливим завдяки розвитку планування сім’ї), так й за використання часу до появи дитини. Такі процеси відображають усвідомлення цінності часу і ще більше посилюють його цінність.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)