Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>K=усна історія<.>
Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6
1.


    Щербак, І. М.
    Закарпаття у XX столітті: погляд очевидця [Текст] / І. М. Щербак // Народна творчість та етнологія. - 2014. - N 5(вересень-жовтень). - С. 14-19. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Усна народна творчість...--Етнографічні дослідження
   Етнографічні дослідження--Закарпаття

Кл.слова (ненормовані):
Усна історія -- Наративне інтерв'ю
Анотація: У статті розглянуто питання застосування автором методики усної історії в сучасних польових етнографічних дослідженнях Закрпаття, зокрема методу наративного інтерв'ю. Наведено текст одного з таких інтерв'ю, у якому розкривається ставлення інформанта до певних історичних подій та окремих явищ культури на Закарпатті у XX ст. крізь призму власного життєвого шляху.


Знайти схожі

2.


    Рарицький, О.
    Усна оповідь: жанр у системі художньо-документального метажанру [Текст] / О. Рарицький // Мандрівець. - 2015. - № 4. - С. 8-13. - Бібліогр.: 21 назва.
РУБ CUKK-VDPU
Рубрики: Літературознавство--Жанри--Художньо-документальна проза
Кл.слова (ненормовані):
усна оповідь -- інтерв'ю -- усна історія -- художньо-документальна проза -- метажанр
Анотація: У статті матеріали усної оповіді запропоновано кваліфікувати як один із жанрових різновидів художньо-документальної прози. Під усною оповіддю розуміють розшифровані інтерв'ю творчих особистостей, які сприймаються як альтернатива усній історії і є джерелом вивчення життя і творчості письменника. Досліджено уснооповідні матеріали шістдесятників, які сприймаються як метажанрові конструкції і в системі художньо-документального метажанру є повноцінним генологічним утворенням.

Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗПЕРІОД

Знайти схожі

3.


    Герасим, Наталія.
    Методичний практикум "Використання відеосвідчень у викладанні історії в школі" / Н. Герасим // Історія в рідній школі : наук.-метод. журн. - 2016. - № 10. - С. 3-13
Рубрики: Історична освіта в школі--Методика викладання
Кл.слова (ненормовані):
відеосвідчення -- усноісторичні джерела -- усна історія
Анотація: Запропоновано методичний практикум, мета: закцентувати увагу вчителів суспільних дисциплін на можливостях використання відеосвідчень у викладанні історії; проаналізувати стратегії практичного використання відеосвідчень у професійній діяльності педагогів.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

4.


   
    Школа патріота [Текст] // Позакласний час. - 2018. - N 1(січень). - 1-48 (вкладка). - Зміст: Символ національних змагань ; На урок до Юрія Журавля ; Український герб / М. С. Грушевський. У їхніх серцях жила Україна ; Проект "Жива історія, або Виховний потенціал усних свідчень учасників АТО" ; Про старий і новий стиль ; Рідний голос, рідне слово - все народжене з любові ; Фамільний скарб ; Чорний квадрат і білий круг
Рубрики: Патріотичне виховання
Анотація: Збірка різнопланових матеріалів, спрямованих на патріотичне виховання дітей.


Знайти схожі

5.


    Коваль-Фучило, І. М.
    Історія вивчення усних спогадів: позиція Максима Рильського і сучасні підходи [Текст] / І. Коваль-Фучило // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 3(травень-червень). - С. 112-117. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Усні спогади--Вивчення
   Усна історія--Вивчення

Кл.слова (ненормовані):
Усна історія -- Літературний текст -- Фольклорний текст -- Усні спогади
Анотація: У статті проаналізовано фольклористичні проблеми, порушені в статті Максима Рильського "Краса і велич на-родної творчості" (1957). Багато з цих проблем актуальні до нашого часу. Це стосується провідної проблеми фольк-лористики – визначення основного предмета дослідження, тобто означення меж такого явища, як фольклор, що є фольклором, які терміни використовують для його номінації.
М. Рильський аналізує вживання терміна словесність на означення фольклору. Автор, покликаючись на авторитет словника Ушакова, словесністю вважав усю творчість, виявлену в слові, не лише в художньому слові. Термін народна поетична творчість не задовольняв Максим Тадейовича якраз у зв’язку з тим, що він не охоплював "споминів учасників визначних подій", які сьогодні дослідники номінують меморатами (усні спогади) і мемуарами (письмові спогади). І хоча ці тексти не надто художні, тобто їхня мова не така поетично довершена, як у класичних фольклорних жанрах, як-от обрядові та ліричні пісні, фольклористи, на думку Рильського, повинні залучати їх до поля свого дослідження. Удруге Максим Рильський згадав народні оповідання у визначенні терміна словесний фольклор, коли відстоював думку про те, що фольклор надалі активно побутує.
Сьогодні ми щоразу переконуємося, що народне слово активно реагує на різні події, і результати цієї словесної діяльності важко вписати у звичну класифікацію фольклорних жанрів. Цю тенденцію помітив свого часу й М. Рильський, у переліку нових записів він знову не забув зазначити народні оповідання. На означення текстів, що їх сьогодні найчастіше називають усною історією, дослідник вжив такі номінації: оповідання, усні оповідання, розповіді, усні розповіді, оповідання бувалих людей, спомини учасників визначних подій. Цей перелік свідчить про те, що автор аналізованої розвідки надавав важливого значення усноісторичним текстам. Три терміни – розповіді, усні розповіді, спомини учасників визначних подій – свідчать, що М. Рильський усвідомлював принципову різницю між літературним і фольклорним текстом.


Дод.точки доступу:
Рильський, Максим Тадейович (1895-1964) \про твори\

Знайти схожі

6.


    Коваль-Фучило, І. М.
    Мотив втраченого раю в оповідях про примусове переселення [Текст] / І. М. Коваль-Фучило // Народна творчість та етнологія. - 2021. - N 2(березень-квітень). - С. 87-96. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Усна історія--Переселення
Кл.слова (ненормовані):
усна історія -- затоплена територія -- мотив "втрачений рай"
Анотація: У спогадах про примусові переселення, спричинені різними факторами, типовим мотивом є опис місця, яке довелося покинути не з власної волі. це місце у розповідях набуває ідеальних рис, образу втраченого раю. Ідеалізація найчастіше виявляється в описах мальовничих краєвидів, багатих природних ресурсів, успішного господарювання, особливо дружної громади, а також у свідомому, а радше - неусвідомленому замовчуванні чи применшуванні негативних спогадів, пов'язаних із втраченим місцем. Такі ж тенденції простежуються в розповідях інших примусових мігрантів, зокрема українців - переселенців операції "Вісла", коли доволі часто саме ідеалізованими описами рідного села розпочинають спогади. Посиленню ідеалізації сприяє використання бінарної опозиції, на полюсах якої розташовані дві локації - утрачене село і вимушене місце поселення. часто така конструкція - це поетична картина покинутого краєвиду на противагу ділянці, яку люди отримали на переселеному місці. Типовою рисою опису втраченого села є численні мікротопоніми. Таке розмаїття номінації жодного разу не трапляється в описі нових поселень, де майже немає мікротопонімів. На противагу маємо тут номінації зі семантикою необжитості, невпорядкованості: величезне нічиє поле, участки, приділена земля.
Своєрідною, непрямою формою ідеалізації утраченого раю є постійне декларування готовності переселитися знову на затоплений простір, щойно з нього спустять воду.
Сьогодні набули поширення різні форми соціальної активності з метою меморіалізації затоплених сіл: щорічні зустрічі переселенців, видання книжок про переселені населені пункти, відкриття пам'ятних знаків поблизу водосховищ. Розповіді про такі зустрічі стали типовим мотивом у спогадах про переселення. обов'язковими складовими на зустрічах переселенців є спільне трапезування, виконання пісень, спогади про затоплене село, фотографування. У спогадах підкреслюється взаємна приязність між колишніми односельцями.
Ще одна нова оригінальна соціальна активність - щорічні змагання під назвою "Заплив “дніпро ревучий”. Учасники запливу мають подолати трикілометрову відстань між двома берегами канівського водосховища вільним плаванням. Уперше така подія сталася 2016 року. У 2019 році відбувся четвертий такий заплив. Можна припустити, що такі громадські ініціативи зумовлені й потребою людей бачити своїх колишніх земляків, і тим, що в людей з'явилася фінансова спроможність реалізувати цю потребу.


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)