Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=нооісторія<.>

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5

    Корсак, Костянтин.
    Нооісторія, Велике Трипілля та інші основи української ідеї ХХІ [Текст] / К. Корсак // Вища школа : наук.-практ. вид. - 2016. - № 10. - С. 54-64 . - ISSN 1682-2366
Рубрики: Історія України--Стародавність (-300 по Р. Христове)
   Археологія--Епоха Енеоліту-бронзи--Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля
Кл.слова (ненормовані):
нооісторія -- українська ідея -- генетика -- винайдення землеробства -- походження українців -- Велике Трипілля -- переселення народів -- сонячна енергетика -- реплікатори
Анотація: У нашій країні зростає потреба в "Українській національній ідеї XXI (УНІ XXI)". Автор пропонує науково обґрунтований проект УНІ XXI, що спирається на нооісторію — на поєднання новітніх відкриттів точних наук із кращим культурним спадком минулого. Доведено, що українці є прямими нащадками тих, хто створив на Близькому Сході продуктивне землеробство. Обравши для Батьківщини місце на чорноземах і поєднавшись із мисливцями-аріями, сформували народ трипільців. Вони перші у світі одомашнили коня, винайшли колісний транспорт, організували гігантський простір Великого Трипілля на основі поєднання мідних шахт Картали, "країни міст" та інших аграрних зон. Дві тисячі років розвивалися протоіндоєвропейська мова і культурно-економічна єдність, цей процес раптово перервала "вулканічна зима". Це й стало поштовхом для відомих переселень аріїв з багатьма мовними і культурними наслідками. Автор пропонує будувати футурологічну складову УНІ XXI на основі розвитку освіти та наукових відкриттів останніх років, які зроблять безкоштовними і загальнодоступними сонячну фотоелектрику і "сімейне" виробництво на природних речовинах для ЗD-принтерів (реплікаторів).

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Ляшенко, Лариса.
Нова спроба пояснення появи та еволюції протоіндоєвропейської мови на основі нооісторії України [Текст] / Л. Ляшенко // Вища школа : наук.-практ. вид. - 2017. - № 2. - С. 43-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1682-2366
Рубрики: Вища освіта--Науково-дослідницька діяльність
Кл.слова (ненормовані):
нооісторія -- походження протоіндоєвропеиськоі мови (ПІЄМ) -- анатоліиська гіпотеза -- степова (курганна) гіпотеза -- Велике Трипілля -- металургія міді -- двоядерність ПІЄМ -- високі технології -- поширення ПІЄМ
Анотація: Розглядається актуальне для вищої освіти, культури й мовної політики України питання походження протоіндоєвропеиськоі' мови (ПІЄМ) і внеску наших пращурів у першу тоффлерівську хвилю цивілізаційного розвитку. Аналіз ґрунтується на досягненнях нооісторії — нового сектору знань, що включає точні датування й генетичне дешифрування різноманітних артефактів. Доведено, що дві головні сучасні версії формування ПІЄМ — анатоліиська і степова — не виключають одна одну, оскільки ПІЄМ остаточно сформувалась у Великому Трипіллі, де відбулися одомашнення коней, винахід ажурного колеса і прогрес у металургії. Наведено докази того, що ПІЄМ поєднує нові слова і терміни, які народилися у вказаних двох зонах. Нова мова (ПІЄМ) набувала впливу й поширення через свою інтелектуальну привабливість, подібно до того, як у XIX—XX ст. німецька мова стала провідною мовою для сфери наукових досліджень світового рівня.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

    Корсак, Костянтин.
    Можлива роль університетів у повторенні українцями прадавнього глобального цивілізаційного внеску / К. Корсак, Ю. Корсак // Вища школа : наук.-практ. вид. - 2017. - № 5/6. - С. 23-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1682-2366
Рубрики: Вища освіта--Інноваційний розвиток
   Філософія освіти
   Вища освіта--Філософія освіти
   Історія України--Стародавність (-300 по Р. Христове)
Кл.слова (ненормовані):
нооісторія -- винайдення землеробства -- походження українців -- Велике Трипілля -- хмара великотрипільських тегів -- ноотехнології -- ноолексикон -- нооуніверситети
Анотація: Метою пропонованої статті є акцентування уваги наукової й університетської спільноти на можливості саме українських науковців вдруге в історії внести еволюційну хвилю в цивілізаційні досягнення всього людства, повторивши "прадавній цивілізаційний внесок", який кілька тисяч років тому здійснили наші пращури. Відкриття авторів цієї статті полягає у винаході нового філософсько-світоглядного концепту - ноотехнології, ноорозвиток, ноохвиля, На базі цих понять запропонували "хмару тегів" - сукупність понад 150 слів і понять із ХХІ століття. Університети України мають стати світовими лідерами у використанні ноолексикону, а українці вже вдруге в історії цивілізації мають шанс на одуховлення людства.

Дод.точки доступу:
Корсак, Юрій
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Корсак, Костянтин.
Формування умов для зниження "монбланів" історичної неправди про Україну / К. Корсак // Вища школа : наук.-практ. вид. - 2018. - № 2. - С. 53-66. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1682-2366
Рубрики: Історія України--Стародавність (-300 по Р. Христове)
Кл.слова (ненормовані):
українська ідея -- нооісторія -- винайдення землеробства -- походження українців -- Велике Трипілля -- переселення народів -- пенеплени -- індоєвропейський світ
Анотація: У статті висвітлено досягнення генетиків, фізиків та інших науковців у відновленні історії появи землеробства і скотарства. Доведено, що українці є прямими нащадками тих, хто створив на Близькому Сході продуктивне землеробство. Обравши для Вітчизни місце на чорноземах і поєднавшись із мисливцями-аріями, вони сформували народ трипільців (україноаріїв). Вони єдині у світі одомашнили коня, винайшли колісний транспорт, організували гігантський простір Великого Трипілля на основі поєднання мідших шахт Каргали, "країни міст" та інших аграрних зон. Дві тисячі років зростала хмара тегів і культурно-економічна єдність, раптово перервані "вулканічною зимою". Це й стало поштовхом для відомих переселень аріїв (трипільців) з багатьма мовними і культурними наслідками.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

    Корсак, Костянтин.
    Нооісторія про давні витоки українців і слов’янського світу / К. Корсак // Вища школа : наук.-практ. вид. - 2018. - № 11. - С. 63-78. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1682-2366
Рубрики: Філософія освіти
   Історія України--Стародавність (-300 по Р. Христове)
Кл.слова (ненормовані):
нооісторія -- винайдення аграрного виробництва -- Трипілля -- Велике Трипілля -- переселення народів -- індоєвропейський світ -- слов’янський світ
Анотація: Стаття продовжує авторський виклад новітніх досягнень нооісторії у вивченні подій на теренах Євразії в останні 15 тис. років. Нооісторія спирається на точні ізотопні та генетичні виміри і датування знахідок археологів. Вона уточнює появу землеробства, скотарства, колісного транспорту і металургії. Практично всі нові виміри доводять, що індоєвропейський культурний світ і понад 400 споріднених мов зросли за тисячі років з тих земель, де жили і діяли пращури українців. Стаття містить факти щодо витоків слов’янства і на основі новітніх даних пропонує гіпотезу поширення його меж із Західної частини Великого Трипілля до Адріатики та Ельби. Поштовхом до цього переселення народів стали мегавибух Санторінського вулкану і тривале зникнення Сонця через стратосферні пилові хмари.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)