Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=усна історія<.>

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щербак І. М.
Назва : Закарпаття у XX столітті: погляд очевидця
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2014. - N 5(вересень-жовтень). - С. 14-19
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Усна народна творчість...-- Етнографічні дослідження
Етнографічні дослідження --Закарпаття
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): усна історія--наративне інтерв'ю
Анотація: У статті розглянуто питання застосування автором методики усної історії в сучасних польових етнографічних дослідженнях Закрпаття, зокрема методу наративного інтерв'ю. Наведено текст одного з таких інтерв'ю, у якому розкривається ставлення інформанта до певних історичних подій та окремих явищ культури на Закарпатті у XX ст. крізь призму власного життєвого шляху.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання : CUKK-VDPU
Автор(и) : Рарицький О.
Назва : Усна оповідь: жанр у системі художньо-документального метажанру
Місце публікування : Мандрівець. - 2015. - № 4. - С. 8-13
Примітки : Бібліогр.: 21 назва.
Предметні рубрики: Літературознавство-- Жанри-- Художньо-документальна проза
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): усна оповідь--інтерв'ю--усна історія--художньо-документальна проза--метажанр
Анотація: У статті матеріали усної оповіді запропоновано кваліфікувати як один із жанрових різновидів художньо-документальної прози. Під усною оповіддю розуміють розшифровані інтерв'ю творчих особистостей, які сприймаються як альтернатива усній історії і є джерелом вивчення життя і творчості письменника. Досліджено уснооповідні матеріали шістдесятників, які сприймаються як метажанрові конструкції і в системі художньо-документального метажанру є повноцінним генологічним утворенням.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герасим, Наталія
Назва : Методичний практикум "Використання відеосвідчень у викладанні історії в школі"
Місце публікування : Історія в рідній школі: наук.-метод. журн. - К.: Педагогічна преса, 2016. - № 10. - С. 3-13 (Шифр І060/2016/10)
Предметні рубрики: Історична освіта в школі-- Методика викладання
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): відеосвідчення--усноісторичні джерела--усна історія
Анотація: Запропоновано методичний практикум, мета: закцентувати увагу вчителів суспільних дисциплін на можливостях використання відеосвідчень у викладанні історії; проаналізувати стратегії практичного використання відеосвідчень у професійній діяльності педагогів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття з газети
Шифр видання :
Назва : Школа патріота
Місце публікування : Позакласний час. - 2018. - N 1(січень). - С. 1-48 (вкладка)
Предметні рубрики: Патріотичне виховання
Зміст : Символ національних змагань ; На урок до Юрія Журавля ; Український герб/ М. С. Грушевський. У їхніх серцях жила Україна ; Проект "Жива історія, або Виховний потенціал усних свідчень учасників АТО" ; Про старий і новий стиль ; Рідний голос, рідне слово - все народжене з любові ; Фамільний скарб ; Чорний квадрат і білий круг
Анотація: Збірка різнопланових матеріалів, спрямованих на патріотичне виховання дітей.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Історія вивчення усних спогадів: позиція Максима Рильського і сучасні підходи
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 3(травень-червень). - С. 112-117
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Усні спогади-- Вивчення
Усна історія-- Вивчення
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): усна історія--літературний текст--фольклорний текст--усні спогади
Анотація: У статті проаналізовано фольклористичні проблеми, порушені в статті Максима Рильського "Краса і велич на-родної творчості" (1957). Багато з цих проблем актуальні до нашого часу. Це стосується провідної проблеми фольк-лористики – визначення основного предмета дослідження, тобто означення меж такого явища, як фольклор, що є фольклором, які терміни використовують для його номінації.М. Рильський аналізує вживання терміна словесність на означення фольклору. Автор, покликаючись на авторитет словника Ушакова, словесністю вважав усю творчість, виявлену в слові, не лише в художньому слові. Термін народна поетична творчість не задовольняв Максим Тадейовича якраз у зв’язку з тим, що він не охоплював "споминів учасників визначних подій", які сьогодні дослідники номінують меморатами (усні спогади) і мемуарами (письмові спогади). І хоча ці тексти не надто художні, тобто їхня мова не така поетично довершена, як у класичних фольклорних жанрах, як-от обрядові та ліричні пісні, фольклористи, на думку Рильського, повинні залучати їх до поля свого дослідження. Удруге Максим Рильський згадав народні оповідання у визначенні терміна словесний фольклор, коли відстоював думку про те, що фольклор надалі активно побутує.Сьогодні ми щоразу переконуємося, що народне слово активно реагує на різні події, і результати цієї словесної діяльності важко вписати у звичну класифікацію фольклорних жанрів. Цю тенденцію помітив свого часу й М. Рильський, у переліку нових записів він знову не забув зазначити народні оповідання. На означення текстів, що їх сьогодні найчастіше називають усною історією, дослідник вжив такі номінації: оповідання, усні оповідання, розповіді, усні розповіді, оповідання бувалих людей, спомини учасників визначних подій. Цей перелік свідчить про те, що автор аналізованої розвідки надавав важливого значення усноісторичним текстам. Три терміни – розповіді, усні розповіді, спомини учасників визначних подій – свідчать, що М. Рильський усвідомлював принципову різницю між літературним і фольклорним текстом.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Мотив втраченого раю в оповідях про примусове переселення
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2021. - N 2(березень-квітень). - С. 87-96
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Усна історія-- Переселення
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): усна історія--затоплена територія--мотив "втрачений рай"
Анотація: У спогадах про примусові переселення, спричинені різними факторами, типовим мотивом є опис місця, яке довелося покинути не з власної волі. це місце у розповідях набуває ідеальних рис, образу втраченого раю. Ідеалізація найчастіше виявляється в описах мальовничих краєвидів, багатих природних ресурсів, успішного господарювання, особливо дружної громади, а також у свідомому, а радше - неусвідомленому замовчуванні чи применшуванні негативних спогадів, пов'язаних із втраченим місцем. Такі ж тенденції простежуються в розповідях інших примусових мігрантів, зокрема українців - переселенців операції "Вісла", коли доволі часто саме ідеалізованими описами рідного села розпочинають спогади. Посиленню ідеалізації сприяє використання бінарної опозиції, на полюсах якої розташовані дві локації - утрачене село і вимушене місце поселення. часто така конструкція - це поетична картина покинутого краєвиду на противагу ділянці, яку люди отримали на переселеному місці. Типовою рисою опису втраченого села є численні мікротопоніми. Таке розмаїття номінації жодного разу не трапляється в описі нових поселень, де майже немає мікротопонімів. На противагу маємо тут номінації зі семантикою необжитості, невпорядкованості: величезне нічиє поле, участки, приділена земля.Своєрідною, непрямою формою ідеалізації утраченого раю є постійне декларування готовності переселитися знову на затоплений простір, щойно з нього спустять воду.Сьогодні набули поширення різні форми соціальної активності з метою меморіалізації затоплених сіл: щорічні зустрічі переселенців, видання книжок про переселені населені пункти, відкриття пам'ятних знаків поблизу водосховищ. Розповіді про такі зустрічі стали типовим мотивом у спогадах про переселення. обов'язковими складовими на зустрічах переселенців є спільне трапезування, виконання пісень, спогади про затоплене село, фотографування. У спогадах підкреслюється взаємна приязність між колишніми односельцями.Ще одна нова оригінальна соціальна активність - щорічні змагання під назвою "Заплив “дніпро ревучий”. Учасники запливу мають подолати трикілометрову відстань між двома берегами канівського водосховища вільним плаванням. Уперше така подія сталася 2016 року. У 2019 році відбувся четвертий такий заплив. Можна припустити, що такі громадські ініціативи зумовлені й потребою людей бачити своїх колишніх земляків, і тим, що в людей з'явилася фінансова спроможність реалізувати цю потребу.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)