Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: <.>K=соціокультурні детермінанти<.>

Загальна кількість знайдених документів : 1

Форма документа :
Шифр видання :
Автор(и) : Резнік, Олександр
Назва : Детермінанти ставлення громадян до діяльності президента України (1994–2020)
Місце публікування : Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2021. - № 1. - С. 25-41 (Шифр С091953/2021/1)
Предметні рубрики: Президенти українські-- Діяльність-- Ставлення громадян-- Соціологічні дослідження, 1994-2020 рр.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ідеологічні детермінанти--соціокультурні детермінанти--структурні детермінанти
Анотація: Ставлення українців до глави держави пов’язане з електоральними циклами, коли найбільш позитивні оцінки його діяльності простежуються у перший рік після виборів. На підставі методу множинної лінійної реґресії виявлено, що соціоекономічна детермінанта — матеріальне становище сім’ї — виявилася менш прив’язаною до електоральних циклів: незалежно від тривалості перебування президента на своїй посаді заможні громадяни оцінюють його діяльність більш позитивно, а зубожілі — більш неґативно. Проведення ліберальних економічних реформ впродовж 1990-х років чітко диференціювало ставлення до діяльності президента за ідеологічними вимірами: ліві оцінювали його діяльність неґативно, натомість праві — позитивно. У середині 1990-х років ставлення до президента України диференціювалося також за реґіоном проживання та мовою спілкування у сім’ї. Однак після 2004 року чинник мови спілкування у сім’ї знизив свій вплив на оцінку президентових дій на користь питання доцільності надання російській мові статусу офіційної. Чинник реґіональної поляризації відновив свій вплив впродовж 2003–2013 років. Разом із тим від кінця 1990-х набуває впливу чинник геополітичних орієнтацій громадян і стає одним із ключових у подальші роки.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)