Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Генеральний каталог ЧОУНБ (2)Буковина (2)Бібліотека М.М.Фатова (3)Бібліотека О.С.Романця (2)Шевченко Т. Г. (1)Бібліотека В.Д.Бялика (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>K=лібрето<.>
Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-15 
1.


    Брага, Ірина.
    «Перехресні стежки» двох митців: Микола Бажан і Дмитро Шостакович [Текст] / Ірина Брага // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). - 2017. - № 6. - С. 29-36. - Бібліогр. 22 назви
Рубрики: Тексти--Оригінальні тексти--Перекладні тексти--Зіставний лінгвостилістичний аналіз
Кл.слова (ненормовані):
лібрето -- оригінальний текст -- перекладний текст -- стилістично нейтральні мовні засоби -- стилістично марковані мовні засоби -- стилістичні функції
Анотація: Стаття умовно поділяється на дві частини. У першій частині стисло схарактеризовано життя і творчість М. Бажана та Д. Шостаковича в соціокультурному контексті, виявлено те спільне, що об’єднало дві творчі особистості: з одного боку, життя в умовах тоталітарного суспільства, а з іншого – спільні об’єкти для творчого осмислення. Друга частина роботи являє собою результати зіставного лінгвостилістичного аналізу оригінального тексту лібрето опери Д. Шостаковича «Катерина Ізмайлова» та його перекладу, який здійснив М. Бажан. Зосереджено увагу на встановленні й описі найбільш частотних стилістичних засобів оригінального тексту та способах передачі їх під час перекладу.


Дод.точки доступу:
Бажан, Микола Платонович (укр. поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громад. діяч ; 1904-1983) \про нього\; Шостакович, Дмитро Дмитрович (російський композитор, піаніст, диригент, педагог, громадський діяч ; 1906-1975) \про нього\
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

2.


    Шестеренко, Ірина.
    Відданий її величності музиці [Текст] / Ірина Шестеренко // Музика. - 2019. - № 3/4. - С. 18-22
Рубрики: Опера--Видовищні мистецтва--Лібрето--Музичний театр--Україна
   Музика українська--Музиканти і композитори

   Диригенти українські--Диригування

Кл.слова (ненормовані):
культура -- музична культура -- музикознавство -- музично-громадські діячі
Анотація: Нещодавно свій 80-річний ювілей відсвяткував Іван Дмитрович Гамкало – відомий український оперний і симфонічний диригент, народний артист України, знаний музикознавець, музично-громадський діяч, а також педагог-професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, член Європейської академії музичного театру (Відень) та трьох Національних творчих спілок України.


Знайти схожі

3.


    Стріха, М.
    Максим Рильський та "українізація" опери [Текст] / М. Стріха // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 2(березень-квітень). - С. 5-20. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Перекладачі--Персоналії--Україна, 20 ст.
   Художній переклад--Лібрето

Кл.слова (ненормовані):
переклад вокальних творів
Анотація: У статті вперше досліджено постать Максима Рильського як перекладача текстів лібрето для "українізованої" в 1926 році Київської опери. Цей аналіз проведено на тлі широкої панорами тенденцій світового оперного виконавства, з одного боку, і складних, часто трагічних суспільно-політичних процесів, які відбувалися в тодішній радянській Україні, - з другого. З використанням численних архівних та літературних джерел здійснено спробу встановити датування оперних перекладів М. Рильського, окремо проаналізувати ті випадки, коли підпис поета було поставлено в афішах тетру під текстами, які насправді належали іншим авторам (репресованим або тим, хто емігрував) з метою порятунку їхніх текстів для української сцени. Реконструйовано творчу манеру М. Рильського - оперного перекладача. Показано, що перекладання текстів для опери було для М. Рильського виразно націєтворчим проектом, що мав на меті піднести суспільний статус української мови й української культури. Проаналізовано можливості для актуалізації цієї частини творчої спадщини поета нині.


Дод.точки доступу:
Рильський, Максим Тадейович (укр. поет, пер., публіцист, громад. діяч ; 1895-1964) \про нього\

Знайти схожі

4.


    Пахолко, Степан.
    Всесвітньо відомий оперний співак Олександр Мишуга у філокартичних та фалеристичних пам‘ятках [Текст] / Степан Пахолко, Василь Глущак // Нумізматика і фалеристика. - 2020. - № 3. - С. 40-43. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики: Опера--Видовищні мистецтва--Лібрето--Музичний театр--Україна, 19 ст.
   Фалеристика--Колекціонування--Вексикологія--Україна, 19 ст.

Кл.слова (ненормовані):
музика -- оперні співаки
Анотація: Олександр Мишуга народився 7 червня 1853 р. в містечку Новий Витків Радехівського повіту на Львівщині в бідній родині, ще дитиною залишився сиротою. Вокальну освіту здобув у класі професора Валерія Висоцького у Львові та у професора Джованні в Мілані. Син шевця, він зазнав всієї гіркоти сирітської долі, злиднів і нужди, завдяки своєму таланту зумів піднятися до вершин світового музичного мистецтва.


Дод.точки доступу:
Глущак, Василь

Знайти схожі

5.


    Школьникова, Анна.
    Видання двотомника Ярослав Барнич. Гуцулка Ксеня. (Лібрето і Партитура) [Текст] / А. Школьникова // Музика. - 2020. - № 1/3. - С. 59-61 : фот. кольор.
Рубрики: Композитори українські--Діаспора американська--Персоналії--Україна--США, 20 ст.
Анотація: Приємно бути свідком того, коли рідкісні рукописи творів українського композитора Ярослава Барнича, життя якого нажаль завершилось на чужині, повертаються до виконавців і слухачів у ошатних виданнях.


Дод.точки доступу:
Барнич, Ярослав Васильович (укр. композитор, диригент, педагог, скрипаль, громад. діяч ; 1896-1967) \про нього\

Знайти схожі

6.


    Кочерга, Анатолій.
    „Ми з Пласідо Домінго підтримували дружні стосунки багато років” [Текст] : [автор – оперний співак] / Анатолій Кочерга ; інт-ю зап. Валентина Самченко // Музика. - 2019. - № 3/4. - С. 26-31
Рубрики: Опера--Видовищні мистецтва--Лібрето--Музичний театр--Україна
   Музика--Оперна музика--Музиканти і композитори--Україна

Кл.слова (ненормовані):
культура -- мистецтво -- музичне мистецтво -- опера -- оперні співаки
Анотація: „Чуєш, брате мій, //Товаришу мій,//Відлітають сірим шнуром//Журавлі у вирій”, – розносяться залом столичного Палацу „Україна” слова пісні Богдана Лепкого у виконанні Анатолія Кочерги. І розумієш, що такої сили і краси голосу випадає почути нечасто. Міжнародний тріумф українського баса – який ставлять в один ряд із Федором Шаляпіним – відбувся у 1989 році в „Хованщині” у Віденській державній опері.


Дод.точки доступу:
Самченко, Валентина \інт-ю зап.\

Знайти схожі

7.


    Стріха, Максим.
    Опера: проблема мови виконання [Текст] / М. Стріха // Освіта і управління. - 2012. - № 1. - С. 58-63. - Библиогр.: с. 62 (16 назв.)
Рубрики: Українізація опери
   Деукраїнізація опери

   Опера--Лібрето

Анотація: У статті розглянуто практику виконання опер у перекладі й мовою оригіналу впродовж тривалого історичного часу. Проаналізовано позицію визначних композиторів минулого (Дж. Верді, Р. Вагнера, Д. Шостаковича), яка полягала в тому, що опера як синтетичний музично-драматичний твір має виконуватися мовою, зрозумілою для аудиторії.


Знайти схожі

8.


    Сікорська, І.
    Максим Рильський і Левко Ревуцький: грані співпраці [Текст] / І. Сікорська // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 2(березень-квітень). - С. 51-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пісні українські
   Лібрето--Опера

Кл.слова (ненормовані):
українська народна пісня -- опера "Тарас Бульба"
Анотація: Постаті М. Рильського і Л. Ревуцького посідають на українському мистецькому Олімпі особливе місце, адже їхній доробок є постійним об'єктом вивчення науковців різного спрямування. Вони були вірними друзями, партнерами, співавторами; свою дружбу неодноразово виявляли публічно. У запронованій статті дослідження взаємин митців розкрито в таких аспектах: подібність життєвих і творчих шляхів, багатолітня дружба, співтворчість і безпосередня співпраця над Лисенковою спадщиною
Різні й самобутні, вони водночас мали багато спільного, що споріднювало іх, а також були шанованими в суспільстві й народними улюбленцями, а ще - справжніми енциклопедистами. Обидва зростали в шляхетських родинах, рано осиротіли; виховувалися в селянському фольклорному середовищі, мали виняткові музичні здібності, обох віддали "в науку" до М. Лисенка, якому багато чим зобов'язані. Безпосередньому їхньому знайомству сприяв Д. Ревуцький - старший брат Левка, який був у М. Рильського вчителем словесності в гімназії. Саме завдяки йому М. Рильський став неокласиком, долучився до перекладу українською світової вокальної та оперної класики. У публіцистичних статтях М. Рильський часто звертався до постаті Л. Ревуцького, фахово аналізував і високо оцінював його творчість. У тісній співпраці обох митців народжувалася нова редакція "Тараса Бульби" М. Лисенка, а також музичні композиції: пісні, хори, романс та симфонічна поема, позначені яскравою образністю, рисами фольклоризму, глибоким проникненням у сутнісні характеристики українського пісенного фольклору.


Дод.точки доступу:
Ревуцький, Лев (Левко) Миколайович (укр. композитор, педагог, муз. і громад. діяч ; 1889-1977) \про нього\; Рильський, Максим Тадейович (укр. поет, пер., публіцист, громад. діяч ; 1895-1964) \про нього\

Знайти схожі

9.


    Гайович, Г.
    Акцент на художніх вартостях літературного твору [Текст] : на матеріалі дослідження Івана Світличного лібрето Богдана-Ігоря Антонича "Довбуш" / Г. Гайович // Дивослово. - 2005. - № 6. - С. 56-58
Рубрики: Літературна критика--КРИТИКИ ЛІТЕРАТУРНІ, УКРАЇНА
Анотація: Життя і ідяльність Івана Світличного.


Дод.точки доступу:
Антонич, Б.-І.
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

10.


    Коляда, Ігор.
    Як Тарас Шевченко не став лібретистом: маловідомі сторінки біографії Кобзаря / І. Коляда, Ю. Коляда, В. Гудима // Історія в рідній школі : наук.-метод. журн. - 2018. - № 4. - С. 31-35. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Історія України--Видатні особистості
   Українська література--Тарас Шевченко, ХІХ ст.

Кл.слова (ненормовані):
лібрето
Анотація: Йдеться про окремий період життя Т. Шевченка - його вечори в маєтку Рєпніних, знайомство з П. Селецьким, спробу написати лібрето, сюжетом обрали Мазепу.


Дод.точки доступу:
Коляда, Юлія; Гудима, Віталій; Шевченко, Тарас Григорович (укр. поет, письм., худож., громад. і політ. діяч ; 1814-1861) \про нього\; Рєпніна, Варвара Миколаївна; Селецький, Петро
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

 1-10    11-15 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)